Рішення № 15096039, 05.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2011 р. Справа № 8/030-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі - помічнику судді Подима Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм», ідентифікаційний код: 23317811, місцезнаходження: 61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 56,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства «Макарівська птахофабрика», ідентифікаційний код: 33272065, місцезнаходження: 08000, Київська обл., м. Макарів, вул. Першотравнева, № 68, корп. «ф»,

про стягнення 61690,25 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Загорська О.В., що діє на підставі довіреності від 14.03.2011 року № 14;

від відповідача: не з’явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм»(далі за текстом: Позивач) до відкритого акціонерного товариства «Макарівська птахофабрика»(далі за текстом: Відповідач), про стягнення 61690,25 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що ним було поставлено Відповідачу товар відповідно до договорів поставки від 22.01.2009 року № 71 (далі за текстом Договір-1) та від 12.01.2010 року № 30 (далі за текстом Договір-2) на загальну суму 146173,92 грн., а Відповідач розрахувався за товар частково у сумі 98213,68 грн. В зв’язку з цим Позивач просить стягнути з Відповідача основну заборгованість у сумі 47960,24 грн. та штрафні санкції у сумі 13730,01 грн.

Відповідно до ухвали від 14.02.2011 року порушено провадження у справі №8/030-11 та призначено її розгляд на 01.03.2011 року. Явку представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

У судове засідання 01.03.2011 року представники Позивача та Відповідача не з’явилися, про причини неявки в суд не повідомили, вимог ухвали господарського суду Київської області від 14.02.2011 року не виконали. Ухвалою суду від 01.03.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року об 11 год. 00 хв. через канцелярію суду надійшла телеграма від Відповідача, зареєстрована за вхідним № 59, в якій Відповідач просить відкласти розгляд справи, призначеної на 15.03.2011 року на 14 год. 45 хв., у зв’язку з терміновим від’їздом представника у службове відрядження. Проте Відповідачем доказів направлення представника Відповідача у службове відрядження суду не було надано та останній мав право і можливість направити в судове засідання іншого представника.

15.03.2011 року у судове засідання з’явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали від 14.02.2011 року. У судовому засіданні представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та надав розрахунок штрафних санкцій. Відповідно до заяви розмір штрафних санкцій зменшився з 13730,01 грн. до 11361,21 грн. Загалом представник Позивача просив стягнути з Відповідача 59321,45 грн., у тому числі 47960,24 грн. основного боргу, 7236,88 грн. пені, інфляційні нарахування у сумі 3197,73 грн. та 3 процента річних у сумі 926,60 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з’ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

12.01.2010 року між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) був укладений Договір-2 на постачання ветеринарних препаратів.

Згідно з цим договором Позивач поставив Відповідачу ветеринарні препарати на загальну суму 146173,92 грн. разом з перехідним залишком поставки у 2009 році згідно Договору-1. Відповідач сплатив цю суму частково в розмірі 98213,68 грн. Заборгованість на день подачі позову складає 47960,24 грн., про що свідчить акт звірки за 2010 рік від 12.01.2011 року.

Згідно з п. 4.1 Договору-1 розрахунки за поставлену продукцію та послуги здійснюються Покупцем на підставі рахунків Постачальника протягом 10 календарних днів після отримання продукції або передплатою та п. 4.1 Договору-2 розрахунки за поставлену продукцію та послуги здійснюються Покупцем на підставі рахунків Постачальника протягом 14 календарних днів після отримання продукції або передплатою. Ціни на продукцію зазначаються в рахунку-фактурі, який є невід’ємною частиною Договору. Ціни Постачальника на його послуги можуть змінюватися, про що Постачальник повинен повідомити покупця.

На виконання умов Договорів Позивач згідно з видатковими накладними: від 22.01.2009 року № 93, від 02.02.2009 року № 151, від 18.02.2009 року № 270, від 25.02.2009 року № 319, від 16.03.2009 року № 422, від 01.04.2009 року № 547, від 25.06.2009 року № 1164, від 16.07.2009 року № 1329, від 07.09.2009 року № 1708, від 18.08.2009 року № 1557, від 27.07.2009 року № 1419, від 06.10.2009 року № 1932, від 09.10.2009 року № 1962, від 23.10.2009 року №2058, від 10.11.2009 року № 2174, від 10.11.2009 року № 2175, від 02.11.2009 року № 2116, від 01.12.2009 року № 2294, від 11.12.2009 року № 2377, від 29.12.2009 року № 2513, від 21.01.2010 року № 117, від 12.02.2010 року № 287, від 08.02.2010 року № 238, від 23.06.2010 року № 1238, від 11.03.2010 року № 474.

Для отримання товару Відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: від 22.01.2009 року серії ЯПБ № 195242, від 02.02.2009 року серії ЯПБ № 195258, від 18.02.2009 року серії ЯПБ № 195278, від 25.02.2009 року серії ЯПБ № 195289, від 16.03.2009 року № 9, від 01.04.2009 року № 20, від 25.06.2009 року № 84, від 16.07.2009 року № 97, від 07.09.2009 року № 125, від 18.08.2009 року б/н, від 25.08.2009 року б/н, від 08.10.2009 року № 158, від 23.11.2009 року № 178, від 10.11.2009 року № 198, від 10.11.2009 року № 198, від 30.10.2009 року № 185, від 30.11.2009 року № 225, від 11.12.2009 року № 245, від 29.12.2009 року № 264, від 21.01.2010 року № 278, від 12.02.2010 року № 314, від 08.02.2010 року № 310, від 11.03.2010 року № 331, від 23.06.2010 року № 408 на ім’я Тарадай Микола Петрович (копії знаходяться в матеріалах справи).

Проте, в порушення умов Договорів, вартість отриманого Відповідачем товару сплачена лише частково у сумі 98213,68 грн., залишок вартості товару у сумі 47960,24 грн. залишений Відповідачем несплаченим.

Таким чином, Відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманої продукції не виконав, зокрема, не сплатив 47960,24 грн., що ним в ході розгляду спору не спростовано.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість Відповідача щодо оплати поставленого позивачем товару на підставі Договорів на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 47960,24 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Умовами п. 5.4 Договорів передбачено за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожний день затримки платежу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України - штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних, судом встановлено, що наведені в розрахунку суми є обґрунтованими та вірними.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум надає Позивач виходячи з фактичних обставин спору, при цьому до компетенції суду належить лише перевірка правильності та обґрунтованості відповідного розрахунку.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Тобто - основний борг у сумі 47960,24 грн., пеню у сумі 7236,88 грн., інфляційні нарахування у сумі 3197,73 грн. та 3% річних –926,60 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що додані до позову копії документів та копії документів, які надавались суду Позивачем, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами порушення Відповідачем умов Договорів, внаслідок чого вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - при задоволенні позову - на відповідача; - при відмові в позові - на позивача.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у вигляді державного мита в сумі 616,90 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм»до відкритого акціонерного товариства «Макарівська птахофабрика»про стягнення 59321,45 грн., - задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Макарівська птахофабрика», ідентифікаційний код: 33272065, місцезнаходження: 08000, Київська обл., м. Макарів, вул. Першотравнева, № 68, корп. «ф», на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Біофарм», ідентифікаційний код: 23317811, місцезнаходження: 61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 56, основний борг у сумі 47960,24 грн. (сорок сім тисяч дев’ятсот шістдесят гривень 24 коп.), пеню у сумі 7236,88 грн. (сім тисяч двісті тридцять шість гривень 88 коп.), інфляційні втрати у сумі 3197,73 грн. (три тисячі сто дев’яносто сім гривень 73 коп.), 3% річних у сумі 926,6 грн. (дев’ятсот двадцять шість гривень 60 коп.), державне мито у сумі 616,90 грн. (шістсот шістнадцять гривень 90 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 15.03.2011 року