Рішення № 15095988, 20.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" квітня 2011 р. Справа № 21/026-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 32 027,47 гривень

за участю представників:

від позивача: Кобилецький В.В. (довіреність від 10.03.2011р.)

від відповідача: Смірнова Н.М. (довіреність №5 від 28.03.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айтекс»(далі-ТОВ «Айтекс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд»(далі-ТОВ «Арсан-Буд»/відповідач) про стягнення 32 112,41 грн., з яких: 30 001,10 грн. заборгованості за договором підряду №01/09-10СП від 01.09.2010р., 1 571,29 грн. пені та 540,02 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2011р. порушено провадження у справі №21/026-11 та призначено її до розгляду на 30.03.2011р.

Разом з позовними вимогами, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки, позивачем не надано обґрунтування в чому саме не вжиття зазначеного заходу по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, у відповідності до ст. 66 Господарського кодексу України, судом у задоволенні зазначеної заяви позивача відмовлено.

30.03.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2011р. розгляд даної справи відкладався на 11.04.2011р.

В судовому засіданні 11.04.2011р. представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір пені, заявленої до стягнення до 1 486,35 грн. Решта позовних вимог залишилась без змін. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судовому засіданні 11.04.2011р. оголошувалась перерва до 20.04.2011р.

В судовому засіданні 20.04.2011р. представником відповідача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у даній справі, на вирішення якої просив поставити питання чи належить підпис представника відповідача, який вчинено на договорі №01/09-10СП від 01.09.2010р. та Акті приймання виконаних робіт №1 від 04.11.2010р. одній і тій самі особі, а саме директору ТОВ «Арсан-Буд»?

Відповідно до ст. 41 ГПК України з метою роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи доручається компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідним для цього знаннями.

Пунктом 2 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»(зі змінами та доповненнями) визначено, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки питання, запропоноване відповідачем для вирішення його судовою експертизою лежить поза межами предмету спору у даній справі, у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі у відповідності до ст. 41 ГПК України судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

В судовому засіданні 20.04.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010р. між ТОВ «Айтекс»(далі-підрядник) та ТОВ «Арсан-Буд»(далі-замовник) укладено договір підряду №01/09-10СП (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 5.1, 5.2, 6.3.2, 7.1.1 та 15.8 Договору передбачено, що замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов’язання, на свій страх та ризик, власними силами за обумовлену плату виконати будівельно-монтажні роботи на об’єкті: «Будівництво багатоквартирного жилого будинку по вул. Соборній, 8 у м. Бровари Київської області». Об’єм та характер робіт за Договором визначено у додатку №1 до Договору.

Здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами виконаних робіт по формам КБ-2В та КБ-3.

Роботи вважаються виконаними після підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт (ф. КБ-2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), після прийняття робіт замовником без зауважень, з урахуванням сплаченого авансу, графіку виконаних робіт та фінансування робіт.

Замовник зобов’язаний забезпечити своєчасне фінансування робіт на умовах Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань або до його дострокового розірвання.

Судом встановлено, що підрядник свої обов’язки за Договором в частині виконання підрядних робіт виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті, зокрема, підрядні роботи вартістю 70 001,10 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Акті приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2010р. від 04.11.2010р.

Вартість виконаних робіт підтверджується також і підписами та відбитками печаток сторін на довідці про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2010р. від 04.11.2010р. (форма КБ-3). Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов Договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних підрядних робіт належним чином не виконав, сплативши 40 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 30 001,10 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 40 000,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період, а також довідкою, яка підписана посадовими особами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та скріплена відбитком печатки банківської установи.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 30 001,10 грн. заборгованості за Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2010р. від 04.11.2010р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пунктів 1.1, 7.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов’язання, на свій страх та ризик, власними силами за обумовлену плату виконати будівельно-монтажні роботи на об’єкті: «Будівництво багатоквартирного жилого будинку по вул. Соборній, 8 у м. Бровари Київської області».

Замовник зобов’язаний забезпечити своєчасне фінансування робіт на умовах Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 5.2, 6.3.2 Договору передбачено, що роботи вважаються виконаними після підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт (ф. КБ-2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), після прийняття робіт замовником без зауважень, з урахуванням сплаченого авансу, графіку виконаних робіт та фінансування робіт.

За таких обставин, враховуючи підписання відповідачем 04.11.2010р. Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2010р. (ф. КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3) без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт, та відповідно породжує обов'язок по їх оплаті у строки, визначені Договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 30 001,10 грн. заборгованості за Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2010р. від 04.11.2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього обов’язку по сплаті 30 001,10 грн. за Договором оскільки його умовами передбачено виконання підрядних робіт лише вартістю 40 000,00 грн., які були сплачені останнім у повному обсязі, судом оцінюється критично з огляду на положення додатку №1 до Договору, яким визначено лише договірну ціну 1м3 конструкції, без визначення загального об’єму робіт, а також підписання відповідачем спірного акту та довідки про вартість виконаних робіт без будь-яких заперечень щодо вартості та обсягу виконаних робіт.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 1 486,35 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат за періоди:

з 10.11.2010р. по 17.11.2010р. на 50 001,10 грн. заборгованості;

з 18.11.2010р. по 26.11.2010р. на 40 001,10 грн. заборгованості;

з 27.11.2010р. по 01.03.2010р. на 30 001,10 грн. заборгованості;

- 540,02 грн. інфляційних втрат, нарахованих з 01.12.2010р. по 01.03.2011р. на 30 001,10 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 12.9 Договору передбачено, що за порушення фінансових обов’язків (несвоєчасна оплата виконаних робіт) замовник сплачує підряднику неустойку у розмірі 0,05% від простроченої суми платежу за кожний день прострочи, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який нараховується неустойка.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3.2 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт (ф. КБ-2В) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), після прийняття робіт замовником без зауважень, з урахуванням сплаченого авансу, графіку виконаних робіт та фінансування робіт.

Відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті»від 17.03.2004р. №110, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Враховуючи, що у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, остаточний розрахунок за виконані роботи за спірним актом відповідач мав здійснити до 12.11.2010р.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період обрахунку пені, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 12.11.2010р. по 17.11.2010р. на 50 001,10 грн. заборгованості;

з 18.11.2010р. по 26.11.2010р. на 40 001,10 грн. заборгованості;

з 27.11.2010р. по 01.03.2010р. на 30 001,10 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 1 465,12 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 486,35 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 465,12 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 810,03 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 540,02 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсан-Буд»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, 27, кв. 94, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34837703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 68, кв. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32524943) 30 001 (тридцять тисяч одну) грн. 10 коп. заборгованості, 1 465 (одну тисячу чотириста шістдесят п’ять) грн. 12 коп. пені, 540 (п’ятсот сорок) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 320 (триста двадцять) грн. 07 коп. державного та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 21.04.2011р.