Рішення № 15095901, 14.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2011 р. Справа № 18/014-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Компанії «Торговий Дім «Пальміра» у вигляді дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан плюс /Україна/», м. Вишгород

про стягнення 81 005,12 грн.,

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаров О.О.

від відповідача: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Компанії «Торговий Дім «Пальміра» у вигляді дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан плюс /Україна/» (далі –відповідач) про стягнення 81 005,12 грн.

Провадження у справі №18/014-11 про порушено відповідно до ухвали суду від 21.02.2011 року та призначено справу до розгляду на 01.03.2011 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 01.03.2011 року без поважних причин не з‘явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали. Розгляд справи відкладався на 17.03.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 17.03.2011 року позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 17.03.2011 року відповідач повторно не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався на 29.03.2011 року.

У судове засідання 29.03.2011 року сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, не з‘явились. Розгляд справи відкладався до 14.04.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором № 12/02-07 від 31.05.2007 року, згідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання продати та доставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його вартість протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов зазначеного Договору, позивач поставив відповідачу товар за наведеними в позові видатковими накладними на загальну суму 893603,17грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав, станом на день звернення до суду сплатив лише 823603,17грн.

Як вбачається з наданих позивачем доказів та наведеного в позові розрахунку, відповідачем не сплачено вартість отриманого товару за накладною № ПО6492 від 23.10.2009 року в сумі 70 000 грн. Зазначені обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Відповідно до п. 2.1. Договору всі поставки покупець оплачує протягом 30 календарних днів, наступних за днем прийняття товару за фактично прийнятий товар.

Крім того, 15.03.2010 року відповідач надав позивачу гарантійний лист, в якому гарантує оплату боргу в розмірі 236828,97грн. до кінця травня 2010 року, однак зазначену гарантію відповідач не виконав.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає товар у власність покупцеві, а покупець приймає товар і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 70000 грн. основного боргу.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за від суми боргу за кожний день прострочення передбачено п. 4.2. Договору.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та річних, судом встановлено, що позивачем нараховувалась пеня по кожній сумі заборгованості за наведеними в позові накладними в межах передбачених ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України строків в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування пені та її розмір, наведені в розрахунку позивача, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8505,40 грн. підлягають задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором, позивачем нараховано відповідачу 2499,72 грн. 5 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 4.2. Договору передбачено інший розмір процентів, ніж той, який визначений ч. 2. ст.625 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги період нарахування річних, наведений в розрахунку позивача, вимоги про стягнення з відповідача 2499,72 грн. 5 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерідіан Плюс /Україна/»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, код 32878486) на користь Компанії «Торговий Дім «Пальміра» у вигляді дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» (65012, м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 53, код 25422297) 70000 грн. боргу, 8505,40 грн. пені, 2499,72 грн. річних, 810,05 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.