Рішення № 15094947, 13.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.04.11р.Справа № 5005/2917/2011 За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

До відповідача: Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про: визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.11.2008р. з моменту його укладення

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Сопронюк К.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 02.09.2010 року №1692, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду із позовом, яким просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.11.2008 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою з моменту його укладення; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2010 року у справі №8/144-10 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.11.2008 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Криворізькою міською радою з моменту його укладення; судові витрати по справі покладено на відповідача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2010 року у справі №8/144-10 скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2010 року у справі №8/144-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2011 року справу №8/144-10 прийнято суддею Євстигнеєвою Н.М. до свого провадження, автоматизованою системою справі присвоєно номер 5005/2917/2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір не містить таких істотних умов договору оренди землі, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки та об'єкту оренди, який дійсно використовується позивачем для ведення підприємницької діяльності. Позивач зазначає, що відсутність у спірному договорі оренди земельної ділянки всіх істотних умов є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.ст. 15, 17 Закону України "Про оренду землі". Позивач стверджує, що використовує своє власне приміщення для розміщення вбудованого тренажерного залу, а не прибудинкову територію. Надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття "земельна ділянка".

Криворізька міська рада проти позову заперечує, посилаючись на те, що укладення спірного договору є забезпечення здійснення оплати до місцевого бюджету коштів за користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності. Відповідач посилається також на те, що серед підстав, на які посилається позивач у своїй позовній заяві відсутні ознаки недійсності правочину, передбачені цивільним законодавством, тому відсутні правові підстави для визнання спірного договору недійсним.

У судовому засіданні 29.03.2011 року оголошувалася перерва до 13.04.2011 року.

12.04.2011 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 13.04.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі договору купівлі-продажу приміщення від 14.06.2000 року ОСОБА_1 є власником нежитлового вбудованого приміщення із цегли площею 118 м2, що становить 35/1000 ідеальної частки від АДРЕСА_2

Право власності ОСОБА_1 на нежитлове вбудоване приміщення із цегли, розташоване полу підвальному поверсі трьох поверхового житлового будинку площею 118 м2 по АДРЕСА_2 підтверджується також реєстраційним посвідченням від15.06.2000 року.

18 листопада 2008 року на підставі рішення міської ради від 30.01.2008 року №2298 між Криворізької міської радою (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку при будинкової території будинку відповідно до частки власності в будівлі для розміщення вбудованого тренажерного залу, яка знаходиться на АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0121 га. Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:04:101:0005 (п.3 договору).

Договір укладено на 5 років (п.5 договору).

Вказаний договір зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.12.2008 року №040810801045.

Позивач вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням чинного законодавства та просить визнати його недійсним, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Правовідносини повязані з передачею земельної ділянки у користування регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України, нормативно-правовими актами та договором оренди землі.

За змістом п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобовязання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди.

Відповідно до ч.5 ст. 126 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

Істотні умови договору оренди землі та його невід'ємні частині визначені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Укладений договір оренди земельної ділянки від 18.11.2008 року не містить істотних умов та невід`ємних частин (додатків) до договору оренди землі, визначених Законом України "Про оренду землі" а саме: умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, конкретного визначення на місцевості, плану, або схеми переданої в оренди земельної ділянки.

Доданий до договору план розташування земельної ділянки є планом прибудинкової території житлового АДРЕСА_2, а не планом земельної ділянки, яка надається фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в оренду.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Земельна ділянка площею 0,0121 га, що передана в оренду позивачу не має меж, які взагалі і не можуть бути встановлені, виходячи з предмету спірного договору (п.1). Тобто, земельної ділянки площею 0,0121 га за адресою: АДРЕСА_2 фактично не існує в натурі.

Укладений спірний договір оренди земельної ділянки від 18.11.2008 року суперечить статтям 116 та 124 Земельного Кодексу України де вказано, що громадяни та юридичні особи набувають право користування земельними ділянками за рішеннями органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

В договорі оренди зазначено, що його укладено на підставі рішення Криворізької міської ради від 30.01.2008 року №2298.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2008 року Криворізькою міською радою прийнято рішення №2298, яким вирішено поновити договори оренди земельних ділянок суб'єктам господарювання та громадянам після закінчення термінів, на які їх було укладено.

Доказів прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки позивачу Криворізькою міською радою не надано.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Частка власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири (квартир) чи нежитлового приміщення у спільній частковій власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) чи нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, до спільної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку.

Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежитлових приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається (п. 4.4 Положення про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків, затвердженого наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Держжитлокомунгоспу України та Фонду державного майна України від 05.04.1996 року №31/30/53/396).

У власність або користування може бути надана земельна ділянка для обслуговування всього будинку, а не його частини, оскільки установлюють на місцевості межу земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку (лист Державного комітету із земельних ресурсів №14-22-12/13705 від 26.11.2008 року).

Статтею 203 Цивільного кодексу України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення спірного договору оренди земельної ділянки здійснено сторонами без дотримання вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання її недійсною.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку із зайнятістю в іншому судовому процесі з огляду на те, що: про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином; господарський суд обмежений строком розгляду справи, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України; відповідачем не надано доказів участі представника в іншому судовому засіданні; надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача у такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Керуючись ст.ст.1, 2, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.11.2008 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Криворізькою міською радою (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 33874388) з моменту його укладення.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 33874388) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) державне мито в розмірі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяН.М.Євстигнеєва

Повне рішення підписано 18.04.2011 року