Рішення № 15094718, 12.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11р.

Справа № 5005/3017/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Груп ЛТД", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 101 860,55 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Іноземцев Є.С., довір. б/н від 10.01.11р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Груп ЛТД" (далі –відповідач) суму 82 005,41 грн. основного боргу, 3 336,59 грн. пені, 14 774,82 грн. інфляційних, 1 743,73 грн. 3% річних, а всього 101 860,55 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по договору фінансового лізингу № 208 від 07.03.08р.

Вмотивовує заявлені вимоги тим, що документально підтверджено порушення з боку відповідача загальних умов фінансового лізингу, зокрема, невиконання лізингоодержувачем лізингових платежів своєчасно та в повному розмірі, що передбачено у додатку № 1 до спірного договору.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився. Документи та відзив на позов витребувані ухвалами на вимогу господарського суду не надав. Клопотання про перенесення розгляду спору чи письмове пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Проте, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою пошти з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". При цьому, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 507064 наданого позивачем, вбачається, що станом на 28.03.11р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 15 на яку і було направлено кореспонденцію суду з відомостями про час та дату слухання спору, та зобов’язанням надання до матеріалів справи відповідних документів.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про розгляд спору належно, а в матеріалах справи достатньо належних документів необхідних суду для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається на наявними в ній матеріалами, а також оригіналами документів наданих представником позивача для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

07.03.2008 року між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем (лізингоодержувачем) було укладеного договір фінансового лізингу № 208 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобов’язується набути у власність, за умови авансового платежу, і передати на умовах фінансового лізингу у користування відповідачу майно –трактор Беларус-1025 та культиватор КРНВ-4,2 (предмет лізингу), а останній, в свою чергу, прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі, розмір та терміни сплати яких передбачені в додатку № 1 (а.с. 21) до цієї угоди.

Положення ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Частина 2 цієї ж статті зазначає, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За актами приймання-передачі від 09.04.08р. за № 208-1 та № 208-2 відповідачу передано назване вище майно, яке є предметом лізингу (а.с. 22-23).

Частина 1 і 7 ст. 292 Господарського кодексу України визначає, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи встановлено, що відповідачем доказів своєчасного та повного перерахування щомісячних лізингових платежів за період з 25.04.08р. по 25.08.10р. господарському суду не надано, внаслідок чого на час розгляду спору основна заборгованість відповідача складає суму 82 005,41 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 2.3 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати передбачені цієї угодою лізингові платежі. Тоді як, лізингоодержувачем не надано суду доказів в спростування обставин на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

До того ж, у зв’язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, 01.09.10р. за актом приймання-передачі № 208В1 майно передане останньому за спірним договором фінансового лізингу було вилучено та повернуто позивачу у справі (а.с. 24).

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Порушенням зобов’язання, відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Натомість наслідком порушення зобов'язання є правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

На підставі прийнятих відповідачем умов фінансового лізингу, зокрема, в силу положень п. 10.5 Договору, за порушення лізингоодержувачем зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових платежів позивачем нараховано відповідачу пеню, розмір якої згідно обґрунтованого розрахунку за період з 26.02.10р. по 17.02.11р. становить суму 3 336,59 грн.

Окрім того, право кредитора вимагати від боржника сплати інфляційних збитків та 3% річних передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача відповідачу нараховано за період з травня 2010 року по лютий 2011 року суму 14 774,82 грн. інфляційних, а також за період з 26.05.08р. по 15.02.11р. суму 1 743,73 грн. 3% річних, розмір яких визнається судом правомірно розрахованим.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов’язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Груп ЛТД" (50015, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Конституційна, 15; ЄДРПОУ 33355883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" (54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграда, 113/1; ЄДРПОУ 34234628) суму 82 005,41 грн. (вісімдесят дві тисячі п’ять грн. 41 коп.) основного боргу, 3 336,59 грн. (три тисячі триста тридцять шість грн. 59 коп.) пені, 14 774,82 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири грн. 82 коп.) інфляційних, 1 743,73 грн. (одна тисяча сімсот сорок три грн. 73 коп.) 3% річних, 1 018,60 грн. (одна тисяча вісімнадцять грн. 60 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –______