Рішення № 15094717, 12.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11р.Справа № 5005/3016/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 67860,14 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Карпенко В.І., довір. б/н від 10.01.11р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) суму 57830,79 грн. основного боргу, 2989,83 грн. пені, 7039,52 грн. відсотку за невиконання грошового зобовязання, а всього 67860,14 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 1900 від 22.07.10р.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив. При цьому, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду спору свідченням чого, є наявні в матеріалах справи повернуті відділенням поштового звязку на адресу суду повідомлення про отримання кореспонденції суду під розпис. Клопотання про відкладення розгляду спору або письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходили.

Суд вбачає достатньо підстав та наявну можливість розглянути справу за існуючими матеріалами (оригінали надавались позивачем для огляду у судовому засіданні), згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

22.07.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір № 1900 (далі - Договір), згідно з умовами якого продавець зобовязався передати покупцю товар, а останній, в свою чергу, прийняти та сплатити вартість протягом 14-ти днів з моменту отримання товару.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.

Проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору у період з 13.09.10р. по 06.12.10р. передано, а покупцем прийнято товар на загальну суму 154805,55 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двохсторонніми товарно-транспортними накладними.

Однак, в порушення визначених п. 4.1 Договору строків оплати прийнятого товару, відповідач здійснив лише часткову оплату товару на суму 96906,51 грн. та повернув товару на суму 68,25 грн., у звязку із чим у покупця утворився борг в загальному розмірі 57830,79 грн., який підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.10р. по 25.01.11р. з підписами та відбитками печатки обох сторін у справі (а.с. 29-32), а також визнається господарським судом таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

З дотриманням умов п. 5.2 Договору, у звязку із порушення відповідачем строків оплати спірного товару, позивачем на суму основної заборгованості нараховано пеню, розмір якої за період з 27.09.10р. по 08.02.11р. становить суму 2989,83 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку позивача.

Окрім того, на підставі умов п. 5.2.2 Договору, у звязку із затримкою платежу за прийнятий товар більш ніж на 10-ть календарних днів, покупець додатково сплачує продавцю відсоток за невиконання грошового зобовязання в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день такого користування коштами, де згідно обґрунтованого розрахунку позивача розмір відсотка за невиконання грошового зобовязання становить суму 7039,52 грн. та задовольняється господарським судом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дакорт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9; ЄДРПОУ 36394005) суму 57830,79 грн. (пятдесят сім тисяч вісімсот тридцять грн. 79 коп.) основного боргу, 2989,83 грн. (дві тисячі девятсот вісімдесят девять грн. 83 коп.) пені, 7039,52 грн. (сім тисяч тридцять девять грн. 52 коп.) відсотку за невиконання грошового зобовязання, 678,60 грн. (шістсот сімдесят вісім грн. 60 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______