Рішення № 15094431, 11.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.Справа № 5005/1448/2011

за позовом Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Лана» ,м. Дніпропетровськ

про стягнення 72250,50 грн.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 свідоцтво НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3 від 15.06.1999р.

Від відповідача: представник не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕГА ПРІМ" Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Лана» 100,80 штраф, 21450,24грн. пені, 35377,86грн. штраф, 15321,60грн. вартість орендної плати, зобовязати відповідача повернути риштування будівельні, та стягнути витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 1500,00грн. та судові витрати.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив не надав. Ухвалу з повідомлення про дату та час розгляду справи було направлено відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві та яка підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Свєтлова, буд. 3 ,кв.1.

Відповідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Строк вирішення спору було продовжено за заявою позивача на 15 календарних днів до 05.04.2011р.

У судовому засіданні 05.04.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2010р. між позивачем Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (орендодавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Лана» (орендар) був укладений договір оренди будівельних риштувань.

Відповідно до умов договору орендодавець надає орендарю в тимчасове користування, а орендар зобовязується прийняти і оплатити встановлену даним договором орендну плату і вчасно повернути «риштування будівельні»відповідно до акту приймання-передачі.

Пунктом 1.2. договору сторони погодили вартість риштувань будівельних ЛСПШ-ФП-2000-40 35377,86грн.

Згідно пункту 3.1.1. сума орендної плати становить 100,80грн. за один календарний день.

До договору оренди сторони 02.06.2010р. підписали ціни на майно, та Акт приймання-передачі будівельних риштувань.

Строк дії договору з 02.05.2010р. до 08.06.2010р.

Відповідач отримав риштування відповідно до договору та Акту приймання передачі від 02.06.2010р. та сплатив позивачу орендну плату за період з 02.06.2010р. по 08.06.2010р. в сумі 705,60грн. , (прибутковий касовий номер № 24-10/1 від 09.08.2010р.,) відповідач після закінчення терміну дії договору риштування не повернув і сплатив за користування будівельними риштуваннями з 09.06.2010року по 06.08.2010р. 5947,20грн. (прибутковий касовий номер № 24-10/2 від 09.08.2010р.,).

Після 06.08.2010року відповідач ритування не повернув і орендну плату не сплачує.

Відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач 25.10.2010року направив відповідачу претензію (що підтверджується поштовим конвертом про повернення відправлення ) та вимагав повернути риштування та оплатити орендну плату та пеню.

Відповідно до пункту 4.3.8. договору у разі неповернення або несвоєчасного повернення риштувань після закінчення строку оренди, орендатору продовжується нараховуватися орендна плата за користування риштуваннями до дня повернення, таким чином відповідач зобовязаний сплатити позивачу орендну плату за користування риштуваннями у сумі -15321,60грн. (за період з 07.08.2010року станом на 05.01.2011р.).

Відповідно до умов договору сторони не узгодили строк оплати орендної плати у разі неповернення або несвоєчасного повернення риштувань, отже настають наслідки частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін ) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач таку вимогу заявив претензія від 25.10.2010року , строк зобовязання по оплаті з врахуванням поштового перебігу настав 08.11.2010р.

Згідно пункту 4.3.7. у разі суттєвого пошкодження або неповернення риштування після закінчення терміну оренди , орендар сплачує штраф у розмірі 100% вартості риштувань наданих в оренду, тобто -35377,86грн., суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими але:

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні4 не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги , що розмір орендної плати значно менший ніж штрафні санкції , що просить стягнути відповідач , суд вважає за необхідне зменшити штрафні санкції на 50% і стягнути їх у сумі 17688,93грн.

Пункту 4.3.6. у разі несвоєчасного розрахунку по даному договору орендар зобовязаний повернути риштування , сплатити орендодавцю штраф у розмірі 100% орендної плати зазначеної в п.3.1.1. даного договору, та сплатити пеню у розмірі 20% від загальної вартості орендної плати за кожен день прострочки оренди , позивач на підставі пункту 4.3.6. просить стягнути з відповідача штраф- у сумі 100,80грн. та пеню в розмірі 20% від 21450,24грн., суд вважає що вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки орендна плата в межах дії договору з 02.06.2010р. по 08.06.2010року була сплачена.

Суд вважає за необхідне залишити без розгляду вимоги позивача щодо зобовязання відповідача повернути риштування будівельні ЛСПШ-ФП-2000-40 , оскільки позивач не визначив які саме риштування зобовязаний повернути відповідач та ціну цих риштувань.

Відповідач доказів оплати боргу, доказів повернення риштувань не надав , позовні вимоги не заперечив.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладе позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі - 15321,60грн. орендної плати за користування риштуваннями та -17688,93грн. штрафу за неповернення риштувань .

В решті позову відмовити.

Позовні вимоги , щодо зобовязання відповідача повернути риштування будівельні ЛСПШ-ФП-2000-40 - залишити без розгляду.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача 1500,00грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат, зокрема, входить оплата послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Приписами частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України"), відшкодування витрат позивачів та відповідачів, пов'язаних з оплатою ними послуг адвокатів здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Судом встановлено, що 29.11.2010р. між позивачем та юридичною консультацією №11 м. Дніпропетровська укладено договір №45-10, згідно з яким, позивач доручає, а юридична консультація «Адвокат»приймає на себе зобовязання щодо надання наступних послуг по господарській справі за позовом до ТОВ НВП «Лана», відповідно до квитанції №58 від 29.11.2010року позивач сплатив юридичній консультації №11 м. Дніпропетровська 1500,00грн. , таким чином , послуги сплачені не адвокату і договір укладений не з адвокатом, за таких обставин витрати на відшкодування витрат повязанних з наданням послуг адвокатом стягненню не підлягають.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляється пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 81-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково .

Позовні вимоги, щодо зобовязання відповідача повернути риштування будівельні ЛСПШ-ФП-2000-40 - залишити без розгляду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Лана»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Свєтлова, буд. 3 ,кв.1. , код ЄДРПОУ 34229052) на користь Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (50046, АДРЕСА_1 (юридична адреса), 49051, АДРЕСА_2 (фактична адреса) ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 15321(п'ятнадцять тисяч триста двадцять одну) грн. 60коп. орендної плати, 17688 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 93коп. штрафу , 506(пятсот шість) грн. 99коп. витрат по сплаті державного мита , 165(сто шістдесят пять)грн.60 коп.. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

08.04..2011р.