Рішення № 15094421, 11.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.11р.

Справа № 5005/3408/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Сімор" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 10660/21/96552 купівлі-продажу природного газу від 01.01.2010р. у загальному розмірі 36 883,61 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Олійник Т.О. - юрисконсульт (дов. № 14 юр від 17.01.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Приватного підприємства "Сімор" (далі-позивач) про стягнення заборгованості за договором № 10660/21/96552 купівлі-продажу природного газу від 01.01.2010р. у загальному розмірі 36 883,61 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 35 062,72 грн. - основний борг, 967,82 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 666,19 грн. - інфляційні втрати та 186,88 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 10660/21/96552 купівлі-продажу природного газу від 01.01.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4900093997501, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір № 10660/21/96552 купівлі-продажу природного газу (далі-договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати покупцю у 2010 році природний газ (далі-газ), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, продавець передає покупцеві у 2010 році газ в обсязі 557 тис. м3, в тому числі по місяцях (тис. м3):

Місяць

Обсяг

Місяць

Обсяг

Місяць

Обсяг

Місяць

Обсяг

Січень

45

Квітень

45

Липень

40

Жовтень

45

Лютий

50

Травень

40

Серпень

40

Листопад

55

Березень

52

Червень

40

Вересень

40

Грудень

65

І квартал

147

ІІ квартал

125

ІІІ квартал

120

ІV квартал

165

За умовами договору (п. 4.1) з врахуванням додаткової угоди від 01.08.10р., загальна ціна 1000 кубічних метрів природного газу включає в себе:

п. 4.1.1. - ціну природного газу в розмірі 2 187,20 грн., крім того ПДВ - 20% - 437,44 грн., загалом 2 624,64 грн.;

п. 4.1.2 - тариф на послуги по транспортуванню природного газу розподільними трубопроводами в розмірі 109,80 грн., крім того ПДВ - 20% - 21,96 грн., загалом - 131,76 грн.;

п. 4.1.3. - тариф на постачання природного газу за регульованим тарифом у розмірі 25,70 грн., крім того ПДВ - 20% - 5,14 грн., загалом - 30,84 грн.;

п. 4.1.4. - збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 2%, що складає 43,7440 грн., крім того ПДВ - 20% - 8,7488 грн., загалом - 52,49 грн.;

п. 4.1.5 - тариф на послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб.м. встановлюється в розмірі 124,20 грн., крім того ПДВ - 24,84 грн., всього в розмірі 149,04 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, продавець передає покупцю газ на вузлах обліку, що встановлені у покупця. Кількість газу, що передається покупцю, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, що встановлені у покупця, та згідно методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003р. № 264. Приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцю у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу та актами виконаних робіт (п. 3.4 договору).

Акти приймання-передачі газу, що зазначені у п. 3.4 даного договору, уповноважені представники сторін складають до 1 (першого) числа, наступного за звітним місяцем (п. 3.5 договору).

На виконання умов договору позивач у грудні 2010 року здійснив постачання природного газу на адресу відповідача в обсязі 29 608 м3, що підтверджується актом виконаних робіт № 10660/21/340687 від 29.12.2010р.

Відповідно до п. 5.1 договору, попередня оплата за природний газ, зазначена у п. 4.1.1, здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок продавця 100% вартості газу, який запланований для поставки у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 договору), не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до початку місяця поставки газу.

Відповідно до п. п. 5.5., 5.6. договору, попередня оплата за послуги по транспортуванню природного газу, зазначені у п. 4.1.2, здійснюються грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів в розмірі 100% вартості послуг, надання яких заплановане у відповідному місяці (згідно з п. 2.1 договору), але не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Підставою для кінцевої оплати природного газу продавцю покупцем є акти виконаних робіт, які оформлюються продавцем, не пізніше 2-го числа місяця, наступного за місяцем в якому було передано природний газ.

Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 1-го банківського дня з моменту нарахування продавцем фактично переданих обсягів природного газу та оформлення продавцем актів виконаних робіт (п. 5.7 договору).

Вищевказане зобов'язання було відповідачем порушене, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 35 062,72 грн. за поставлений природний газ у грудні 2010 року.

Крім того, відповідно до п. 6.2. договору, при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% річних з простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України). Крім того, покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору становить 967,82 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 666,19 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 186,88 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті спожитого природного газу у грудні 2010 року в сумі 35 062,72 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 35 062,72 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також пеня на підставі п. 6.2. договору, а також інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання у розмірі 35 062,72 грн.

Відповідач в повному обсязі зобов'язання щодо оплати спожитого у грудні 2010 року природного газу в сумі 35 062,72 грн. не виконав, відповідно, допустив порушення зобов’язання.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому позивачем розрахунку сума річних за періоди прострочення з 05.01.11р. по 10.03.11р. складає 186,88 грн., інфляція грошових коштів складає 666,19 грн.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по 15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 666,19 грн. та 186,88 грн., відповідно, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 549, 551, 611 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Крім того, відповідно до п. 6.2. договору, покупець, зокрема, сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

За несвоєчасну оплату за природний газ позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 05.01.2011 року по 10.03.2011 року в сумі 967,82 грн.

Оскільки порушення строків оплати спожитого природного газу у грудні 2010 року має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати за період з 05.01.2011 року по 10.03.2011 року в сумі 967,82 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 967,82 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Сімор" (49027, м. Дніпропетровськ, вул.Куйбишева, 1-А; код ЄДРПОУ 19146901) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул.Володарського, 5; код ЄДРПОУ 20262860) - 35 062 грн. 72 коп. основного боргу, 666 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 186 грн. 88 коп. 3% річних, 967 грн. 82 коп. пені, 368 грн. 84 коп. витрат на держмито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.Ю. Дубінін