Рішення № 15094277, 08.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/2120/2011

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі

Дніпропетровської міської ради в особі Міського

комунального виробничого підприємства

"Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Дніпро"

Інституту зернового господарства Української академії наук",

с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про стягнення 186 676,25 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від прокурора: Мусієнко А.О.

Від позивача: Скобелєва С.Г., представник, дов. №14/28-06 від 10.01.2011р.

Від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" звернувся до суду та просив стягнути з Відповідача борг - 140030,87 грн, інфляційні втрати - 28 442,61 грн, 3% річних - 8009,72 грн, пеню - 10193,05 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язань за договором № 1322 від 06.04.2004р.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, вказали, що борг до цього часу не сплачено.

Відповідач з позовними вимогами не погоджуєть, вважає, що прокурор неправомірно звернувся до суду в інтересах Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", оскільки останній є самостійним господарюючим суб'єктом, а не органом державної влади. Також стверджує, що договір, на якому прокурор грунтує свої вимоги, втратив чинність в 2006р., та не може бути підставою для стягнення боргу. Надав заяву про застосування строку позовної давності. В судове засідання 05.04.2011р. представник відповідача не з’явився.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого являється Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", –водоканал (надалі позивач) та Дослідним господарством «Дніпро», правонаступ-ником якого являється Державне підприємство "Дослідне господарство "Дніпро" Інституту зернового господарства Української академії наук"– абонент (надалі відповідач) було укладено договір №1322 від 06.04.2004р. на надання послуг водопостачання та водовідведення (надалі договір) строком дії до 06.04.2005р. Пунктом 9 договору передбачено, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про намір внести в нього зміни, доповнення або про відмову від цього договору він продовжується на наступний рік. Доказів відмови від договору сторонами не надано, впродовж спірного періоду позивач надавав послуги водопостачання та водовідведення, а відповідач їх споживав. Отже, договір є чинним в спірний період та заперечення відповідача в цій частині безпідставні.

На виконання умов договору в спірний період квітень, червень, серпень-грудень 2008р., січень-березень, травень, липень, серпень-грудень 2009р., лютий, травень, червень 2010р. позивач надав відповідачу послуг на загальну сумі 140 030,87 грн, що підтверджується рахунками на оплату за ці місяці, актом звіряння розрахунків на 20.05.2010р. та не оспорюється відповідачем. Застосовані тарифи підтверджені Рішеннями Дніпропетровської міської ради №730 від 24.03.2008р., №1469 від 09.07.2009р.

Відповідно до п. 5.3. договору розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов’язаний сплатити надані послуги до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідач за надані в спірний період послуги не розрахувався, заборгованість становить 140 030,87 грн. Надані ним копії платіжних доручень підтверджують сплату за послуги, що надані в періоди, які не являються предметом цього позову.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та вимоги прокурора в цій частині обґрунтовані.

За порушення зобов’язань щодо оплати за надані послуги передбачена сплата пені в розмірі 1% за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 статті 231, ч. 2 статті 343 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Прокурор просить стягнути пеню без врахування цих положень закону та його вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 829,72 грн за період прострочення з 11.03.2010р. по 11.01.2011р. з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З огляду на те, що відповідач порушив умови договору, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. 3% річних за період прострочення з 11.05.2018р. по 03.02.2011р становлять 8009,72 грн. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за травень 2008р. –грудень 2010р. - 28 442,61 грн, вірно розраховані в межах заявленого періоду та підлягають стягненню з відповідача.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги прокурора обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 140 030,87 грн, інфляційні втрати 28 442,61 грн, 3% - 8009,72 грн, пеню –829,72 грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача.

Заперечення відповідача щодо права прокурора звертатися до суду з цим позовом судом відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом. За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 під поняттям «Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Прокурору надано право самостійно визначати в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави та в позові ним обґрунтовується необхідність їх захисту.

В своїй позовній заяві прокурор зазначив, що МКВП «Дніпроводоканал»належить до комунальної власності, основним предметом діяльності якого є задоволення потреб населення міста Дніпропетровська, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у послугах водопостачання та водовідведення. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Дніпропетровська міська рада, яка наділена відповідними повноваженнями в галузі житло-комунального господарства. Систематичні неплатежі з боку споживачів за надані послуги позбавляють позивача необхідних коштів на придбання речовин для очищення води, матеріалів для ремонту аварій на мережах, в зв’язку з чим водопостачання міста опиняється під загрозою. Тобто, прокурором обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та суд доходить висновку про правомірність звернення прокурора з цим позовом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 193, 277-275 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідного господарства «Дніпро»Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук» – 52071, Дніпропетровська область Дніпропетровський район, село Дослідне, вул. Наукова, код ЄДРПОУ 30093529 (п/р 26008210700100 в ДОД ПАБ «Райфайзен банк Аваль», МФО 305653) на користь Міського комунального виробничого підприємства «дніпрового-канал»–49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21а, код ЄДРПОУ 03341305 (п/р 26007301117501 в філії АБ «Південний»в м. Дніпропетровськ. МФО 306458) борг – 140 030,87 грн (сто сорок тисяч тридцять грн 87 коп), інфляційні втрати –28 442,61 грн (двадцять вісім тисяч чотириста сорок дві грн 61 коп), 3% річних –8009,72 грн (вісім тисяч девять грн. 72 коп), пеню –829,72 грн (вісімсот двадцять дев’ять грн. 72 коп).

Стягнути з Державного підприємства «Дослідного господарства «Дніпро»Інституту зернового господарства Української академії аграрних наук» – 52071, Дніпропетровська область Дніпропетровський район, село Дослідне, вул. Наукова, код ЄДРПОУ 30093529 (п/р 26008210700100 в ДОД ПАБ «Райфайзен банк Аваль», МФО 305653) в доход державного бюджету України державне мито –1773,13 грн (одну тисячу сімсот сімдесят три грн 13 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн).

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

Л.П. Широбокова

Повне рішення складено 08 квітня 2011 р.