Рішення № 15093416, 05.04.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.11р.Справа № 5005/1917/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

до Відповідач - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", м. Дніпропетровськ

Відповідач - 2 Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Коростишів Коростишівський район Житомирська область

про стягнення 58 645 грн. 64 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічник судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від позивача - Корнюшов С.В., представник, довіреність № 2834-О від

29.06.10р.

Від відповідача -1 - представник не з'явився

Від відповідача - 2 - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося із позовом до Відповідача -1 ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС"; Відповідача - 2 Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, в якому просить господарський суд стягнути з Відповідач-2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № МК 86-08 КВ від 16.04.2008 року, в розмірі 57 645 грн. 64 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 35 728, 99 грн., заборгованість із сплати відсотків - 16 100, 61 грн., заборгованість із пені - 3 726, 04 грн., штраф - 2090,00 грн., та стягнути солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 заборгованість за кредитним договором № МК 86-08 КВ від 16.04.2008 року, в розмірі 1000 грн. - штраф.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем-2 зобовязань за кредитним договором № МК 86-08 КВ від 16.04.2008р.

Відповідач -1 відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення не заявляв.

Відповідач -2 відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про час та місце слухання справи повідомлений за адресою, за якою він зареєстрований за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Згідно довідки поштової установи поштове відправлення суду було повернуто у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з цим справа розглядається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.03.11р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник) було укладений кредитним договір № МК 86-08 КВ від 16.04.2008р., відповідно до умов якого Відповідачу був наданий кредит в сумі 40 000 грн., терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди до 16.04.2013 року, відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (п. 1.1-1.3 Договору).

Кредит надається на наступні цілі: сплата послуг реєстрації застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна та споживчі цілі (п. 1.4 Договору).

Видача кредиту підтверджується видатковим касовим ордером від 16.04.2008року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.38).

Відповідач 2, отримавши обов'язок зі сплати коштів за кредитним договором, свої вищезазначені обов'язки не виконав, Графік погашення кредиту, відсотків і винагороди порушив.

18 травня 2010року позичальнику було вручено повідомлення про порушення зобов'язання, в якому було запропоновано на протязі 7 календарних днів з дня отримання листа погасити прострочену заборгованість на суму 19 456 грн. 98 коп., в тому числі по простроченому кредиту 7 790 грн. 37 коп., по простроченим відсоткам 10 154 грн. 47 коп.

Станом на 23.12.10р. у Відповідача-2 заборгованість зросла по сумі кредиту до 12 164 грн. 70 коп. та по відсотках до 15 920 грн. 76 коп. На зазначені суми Позивачем на підставі п. 6.1 Договору нараховано пеню на суму 3 726, 04 грн.

Як свідчить поштовий чек та опис вкладення до цінного листа Позивач 02 лютого 2011р. направив на адресу Відповідача-2 претензію від 23.12.10р., в якій наводить норми ст. 1050 ЦК України щодо права позикодавця права вимагати частини позики, що залишилася, та сплати процентів; вказує про заборгованість за Кредитним договором у розмірі: 55 555 грн. 64 коп., з яких заборгованість за кредитом - 35 728 грн. 99 коп. , в тому числі прострочене тіло - 12 164 грн. 70 коп., заборгованість із сплати відсотків - 16 100 грн. 61 коп. , в тому числі прострочені відсотки - 15 920 грн. 76 коп., заборгованість із пені - 3 726 грн. 04 коп.; просить позичальника негайно погасити прострочену заборгованість за кредитним договором в повному обсязі. Не очікуючи відповіді Відповідача-2, Позивач одночасно, 02.02.2011року, подав позов до суду, що розглядається.

Підпунктом 2.3.3 п. 2.3 Договору передбачено, що Банк, на свій розсуд, має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за Договором у повному обсязі шляхом надання повідомлення. При цьому, згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України, по зобовязаннях терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно дати, вказаної їх повідомленні. В цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термій цього користування, повністю виконати інші зобов'язання за даним договором.

За позовом Банк просить суд стягнути з Відповідача-2 усю суму кредиту достроково, стягнути відсотки, у тому числі прострочені, а також пеню і штрафні санкції.

Суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1048 цього Кодексу проценти виплачуються до дня повернення кредиту.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи те, що в матеріалах справи вбачаються вимоги Банку до позичальника лише щодо погашення саме простроченої заборгованості, яка за обставинами справи складає 28 085 грн. 46 коп. (прострочений кредит та прострочені відсотки), відсутні підстави для дострокового стягнення всієї суми кредиту, оскільки відсутнє належне повідомлення банку на адресу позичальника відповідно до п/п. 2.3.3 п. 2.3 кредитного договору.

Крім того, на підставі п.6.2 кредитного договору Банк просить стягнути з Відповідача-2 штраф у сумі 800 грн. за невиконання позичальником п/п.2.2.8 Договору, який передбачає обовязок позичальника інформувати Банк про хід виконання кредитного договору: цільове використання кредитних коштів з наданням відповідної документації.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначених вимог, оскільки п.2.2.8 договору не встановлює строків або періодичності такого інформування. Крім того, враховуючи приписи ст.530 ЦК України, слід зазначити, що матеріали справи не містять обставин про предявлення Позивачем вимог до Відповідача-2 про надання цих відомостей.

Крім того, на підставі п.6.6 кредитного договору, яким встановлений штраф за порушення позичальником будь-якого з грошових зобовязань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, у звязку з чим Банк буде змушений звернутися до суду, Банк просить стягнути з Відповідача-2 штраф у розмірі: 250грн.+5% від суми позову, що складає 2290грн.

В цій частині суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково на суму 1654грн.27коп. (250грн.+28085грн.46коп Х5%), оскільки за висновком суду підлягає стягненню саме прострочена сума кредиту та відсотків, що складає 28085грн.46коп (12164грн.70коп.+ 15920грн.76коп.), а вимоги про стягнення штрафу, який нарахований Позивачем додатково на суму пені, суд вважає такими, що не узгоджуються з приписами ч.2 ст.550 та ст.549 ЦК України, якими заборонено нараховувати проценти на неустойку. Крім того, ці вимоги не узгоджуються із загальними засадами цивільного законодавства, визначеними статтею 3 Цивільного кодексу України: справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, до стягнення підлягає: прострочена заборгованість по кредиту та відсотках на суму 28085грн.46коп (12164грн.70коп.+ 15920грн.76коп.), пеня на суму 3726, 04 грн. та штраф на суму 1654грн.27коп.

В задоволенні позовних вимог до Відповідача-1 суд відмовляє з наступних підстав.

12 лютого 2009 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" (Відповідач-1) був укладений Договір поруки № 154, відповідно до умов якого Відповідач-1 виступив поручителем по зобов'язанням Відповідача-2 за Кредитним договором в межах 1000грн.

Пунктом 6 договору поруки передбачено, що у випадку не виконання боржником будь-якого обов'язку передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

В силу ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки Позивач не надав доказів направлення на адресу поручителя відповідної письмової вимоги, тому відносно Відповідача-1 в позові слід відмовити.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що Відповідач-2 неналежним чином виконав свої зобовязання перед Позивачем за вищевказаним кредитним договором, позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача-2 суми 28085 грн.46коп. (прострочений кредит та прострочені відсотки), пені на суму 3726, 04 грн. та штрафу на суму 1654грн.27коп. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-2 в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 32-34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (12500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №МК 86-08 КВ від 16.04.2008року, в розмірі 28085 грн.46коп., а також пеню на суму 3726, 04 грн. та штраф на суму 1654грн.27коп., а також 334грн. 65 коп. витрат на держмито, 134грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову, у тому числі в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС", відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Б. Кеся Повне рішення складено - 12.04.11р.