Рішення № 15093002, 29.03.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.11р.Справа № 32/253-09(31/117(23/243(38/192)-08))

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового комплексу "Спаський", 51263, вул. Козинця, с. Спаське, Новомосковський р-н

до Фермерського господарства ОСОБА_1., 51263, вул. Степова, 1, с.Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 1 076 205,24 грн.

За зустрічним позовом Фермерського господарства "ОСОБА_1.", с. Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислового комплексу "Спаський", с. Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 3042227,23 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача Слюсаренко В.А. - представник за довіреністю № 2/03 від 02.03.2011 року

Від відповідача Михалевич М.А. - представник за довіреністю від 05.01.2011 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Спаський" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фермерського господарства ОСОБА_1. про зобов'язання повернути самовільно зайняті земельні ділянки на полі № 1-14 земельних ділянок, які засіяні озимим рапсом, загальною площею 48 га, та на полі № 4-51 земельних ділянок, які засіяні озимою пшеницею, загальною площею 170 га та стягнення збитків в сумі 1613200,00 грн.

13.07.2008 року до суду надійшла заява про часткову зміну позовних вимог, в якій позивач уточнює позовні вимоги і просить суд визнати право власності на врожай, вирощений в 2008 році на земельних ділянках, які згідно договорів оренди перебувають в користуванні ТОВ АПК "Спаський" на полі № 1-14 земельних ділянок, які засіяні озимим рапсом, загальною площею 48 га, та на полі № 4-51 земельна ділянка, які засіяні озимою пшеницею, загальною площею 170 га на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та зобов'язати повернути самовільно зайняті земельні ділянки на полі № 1-14 земельних ділянок, які засіяні озимим рапсом, загальною площею 48 га, та на полі № 4-51 земельних ділянок, які засіяні озимою пшеницею, загальною площею 170 га.

27.10.2009 року до суду надійшла позовна заява (в новій редакції) від 27.10.2009 року, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача вартість неодержаної сільськогосподарської продукції обчислену за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві на земельних ділянках, які згідно договорів оренди перебувають у користування ТОВ АПК "Спаський", на полі № 1-14 земельних ділянок, які засіяні озимим рапсом, загальною площею 48 га, та на полі № 4-51, які засіяні озимою пшеницею, загальною площею 170 га на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

17.02.2011 року до суду надійшла заява від 01.01.2011 року про зміну позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача вартість неодержаної сільськогосподарської продукції, обчислену за ринковими цінами, без винятку витрат виробництва на суму 1 076 205,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ АПК "Спаський" та пайовиками ТОВ АПК Спаський" прийняв в оренду земельні ділянки, які розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Спаське. Позивач вважає, що у 2007 році відповідачем самовільно засіяно 1-14 земельних ділянок озимим рапсом загальною площею 48 га та 4-51 земельну ділянку озимою пшеницею загальною площею 170 га, що встановлено проведеною державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель перевіркою. Окрім того, позивач зазначає, що на даний час із посівів виріс врожай, строк збирання якого настав, а оскільки позивач має право оренди на зазначені земельні ділянки, на яких врожай вирощений, то вважає, що він правомірно набув право власності на врожай та просить стягнути з відповідача вартість неодержаної сільськогосподарської продукції обчислену за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві на земельних ділянках, які згідно договорів оренди перебувають у користування ТОВ АПК "Спаський", на полі № 1-14 земельних ділянок, які засіяні озимим рапсом, загальною площею 48 га, та на полі № 4-51, які засіяні озимою пшеницею, загальною площею 170 га на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідач відзивом на первісний позов від 02.03.2011 року просить суд обмежити позовні вимоги ТОВ АПК "Спаський" сумою 356975,99 грн.

10.11.2009 року до суду надійшла зустрічна позовна заява Фермерського господарства "ОСОБА_1." до Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового комплексу "Спаський" про стягнення вартості неодержаної сільськогосподарської продукції, обчисленої за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності озимого рапсу в господарстві ФГ "ОСОБА_1." 3042227,23 грн.

Позивач за зустрічним позовом клопотанням від 02.03.2011 року про вихід за межі позовних вимог за зустрічним позовом уточнює позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 607380,81 грн. та судові витрати: 6073,81 грн. - витрат на держмито, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відповідач за зустрічним позовом восени 2007 року засіяв земельні ділянки на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, які були у користуванні позивача, а це 69 земельних ділянок загальною площею 233,1080 га. Позивач посилається на те, що якби він засіяв власні землі озимим рапсом, то міг би отримати прибуток на суму 607380,81 грн., які і просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

20.12.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача (ОСОБА_1.) про вихід за межі позовних вимог за зустрічним позовом, в якій останній просить суд вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача (ТОВ АПК "Спаський") вартість сільськогосподарської продукції зібраної у 2008 році товариством з обмеженою відповідальністю агропромисловим комплексом "Спаський" у 2008 році на земельних ділянках №№ 21, 22 у полі № 8; ділянка № 48 у полі № 9; ділянки №№ 1, 11, 21, 23 26, 39, 40 у полі № 10; ділянка № 22 у полі № 11; ділянка № 22 у полі № 13; ділянки №№ 1, 12, 50, 51, 49, 43, 45, 47, 46, 53, 10, 44 у полі № 16; ділянки №№ 15, 14, 37, 34, 36 у полі № 18; ділянки №№ 21, 2, 3, 8, 24 у полі № 19; ділянки №№ 35, 23, 24, 25 у полі № 23; ділянки № 2, 4, 1 у полі № 31; ділянки №№ 12, 13, 14 у полі № 35; ділянки №№ 30, 11, 34, 14, 15 у полі № 39; ділянка № 18 у полі № 45; ділянка № 47 у полі № 48; ділянки №№ 27, 26 у полі № 53; ділянки №№ 13, 9 у полі № 59; ділянки № 1, 2, 3 у полі № 62; ділянки №№ 15, 29, 14, 31, 34 у полі № 65; ділянки №№ 16, 14, 15 у полі № 67; ділянки №№ 5, 25 у полі № 68; ділянка № 9 у полі № 102, загальною площею 233,1080 га на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, що знаходились в оренді фермерського господарства "ОСОБА_1." обчислену за ринковими цінами з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

20.12.2010 року та 15.02.2011 року до суду надійшли клопотання відповідача за первісним позовом (ФГ "ОСОБА_1.") від 20.12.2010 року про призначення додаткової експертизи.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області із-за достатності матеріалів у справі № 32/253-09(31/117(23/243(38/192)-08)) для вирішення спору по суті та закінченням строків розгляду справи.

15.02.2011 року до суду надійшла заява відповідача за первісним позовом (ФГ "ОСОБА_1.") від 15.02.2011 року про відвід експертам.

Заява не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки відповідно до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен заявлятись до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті. Як вбачається з матеріалів справи, відвід експертам заявлений відповідачем після проведення судовим експертом судової експертизи.

22.03.2011 року до суду надійшло клопотання відповідача за первісним позовом (ФГ "ОСОБА_1.) від 22.03.2011 року про припинення провадження у справі за первісним позовом та частково за зустрічним позовом на підставі зарахування однорідних зустрічних грошових вимог на суму 356975,99 грн.

Позивач за первісним позовом заявою від 28.03.2011 року заперечує проти прийняття судом вказаної заяви про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог з тих підстав, що дане зарахування не припустиме, оскільки суми, визначені в цій заяві оспорюються в судовому порядку господарського судочинства.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки заперечення позивача є обставинами, що спростовують беззаперечний факт наявності вимог відповідача як підставу для зарахування однорідних вимог (постанова Вищого господарського суду України від 14.05.2009 року у справі № 14/270-08).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

У справі, згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва з 04.03.2011 року до 17.03.2011 року.

Ухвалою суду від 04.03.2011 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 32/253-09(31/117(23/243(38/192)-08)) були продовжені терміном на 15 днів, а саме до 26.03.2011 року.

14.10.2005 року між сторонами по справі був укладений договір обміну земельними ділянками № 14/10, відповідно до умов якого ТОВ АПК "Спаський" призупиняє виконання договірних зобов'язань оренди земельних ділянок (паїв) в кількості 146 шт., у зв'язку з закінченням терміну договору оренди і бажанням пайовиків передати землю в оренду ФГ “ОСОБА_1.".

Відповідно до п. 2.1 договору обміну, позивач зобов'язувався передати в користування відповідача земельні ділянки єдиним масивом наступні поля: № 1 (ділянка № 1 - 10), поле № 3 (ділянка № 5-35), поле № 4 (ділянка № 1-57), поле № 5 (ділянки № 1-27), поле № 96 (ділянки № 1-2), поле № 23 (ділянки № 1-21).

Пунктом 4.1 розділу 4 договору обміну, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2006 року.

У відповідності з п. 2.4 розділу 2 договору обміну, сторони зобов'язуються по закінченню строку договору повернути один одному земельні ділянки в тому стані в якому їх отримали.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2008 року залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 року у справі № 14/112-08 господарського суду Дніпропетровської області, якою зазначений договір № 14/10 обміну земельними ділянками, укладений 14.10.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю агропромисловим комплексом "Спаський" та Фермерським господарством "ОСОБА_1.", визнано недійсним. При цьому, ухвалою Верховного Суду України від 19.02.2009 року Фермерському господарству "ОСОБА_1." відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2008 року. Разом з тим, встановлено, що вказана постанова, прийнята, у справі № 14/112-08, мотивована тим, що в порушення норм земельного законодавства, сторони здійснили обмін земельними ділянками шляхом укладення договору, що не відповідає чинному законодавству, оскільки спірна угоду фактично є договором суборенди, а тому її неправомірно укладено без отримання згоди орендодавців (власників земельних паїв).

Як встановлено судом, 17.07.2008 року між сторонами по справі укладений договір, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються здійснювати збір врожаю 2008 року лише на полях, які засіяні їх господарством, незалежно від належності землі та договорів оренди з власниками.

Відповідно до п. 3 договору, сторони зобов'язуються не чинити перешкод один одному при зборі засіяного ними врожаю 2008 року.

Після закінчення збору врожаю 2008 року сторони зобов'язуються привести земельні ділянки у належний стан, у відповідності з агротехнічними нормами (п. 4 договору).

Відповідно до п. 5 договору термін його дії - до закінчення збору врожаю.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 189 цього Кодексу продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами "б", "г" частини 1 статті 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; та мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справі" № 7 від 16.04.2004 року, за змістом яких при самовільному зайнятті земельної ділянки на користь законного землекористувача стягується вартість неодержаної сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Відповідно до ст. ст. 90, 95, 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Як встановлено постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2009 року, в договорі від 17.07.2008 року сторони домовились лише про порядок збирання вирощеного врожаю, а не про його власників.

За наявності того, що фактичне насадження кукурудзи і соняшника проводив відповідач, у нього не виникло право власності на ці культури, оскільки він не був належним користувачем земельної ділянки. Відповідач взагалі не мав права проводити посів сільськогосподарських культур на спірних полях у 2007 році, а діяв при цьому на власний ризик, не маючи документів на право користування земельними ділянками.

Матеріалами справи встановлено, що позивач за зустрічним позовом засіяв на земельних ділянках, які згідно договорів оренди перебувають у користуванні ТОВ АПК "Спаський" на полі 1-14 земельних ділянок, озимий рапс, загальною площею 48 га, та на полі № 4-51 земельних ділянок, які засіяні озимою пшеницею, загальною площею 170 га на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Як свідчать матеріали справи, спірний врожай зібрано, а вищевказані земельні ділянки повернуті позивачу (ТОВ АПК "Спаське").

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 189 цього Кодексу продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами "б", "г" частини 1 статті 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; та мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст. 90, 95, 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Висновком судово-економічної експертизи № 1183/1184-10, складеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 18.10.2010 року, встановлено наступне: вартість озимого рапсу, неодержаної ТОВ АПК "Спаський", та зібраного ФГ ОСОБА_1. в 2008 році на полі № 1: ділянки №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19, 1010 загальною площею 48 га обчислена за середньозважуваною ціною на внутрішньому ринку України у період 2008 року складає 513930,24 грн. Вартість озимої пшениці неодержаної ТОВ АПК "Спаський", та зібраного ФГ ОСОБА_1. в 2008 році на полі № 4: ділянки №№ 1, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31, 32 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 57, 58 загальною площею 170 га обчислена за середньозважуваною ціною на внутрішньому ринку України у період 2008 року складає 562 275,00 грн. (т. 5 а. с. 43).

Як встановлено матеріалами справи, згідно висновків експертизи вартість рапсу на 48 га - 513930,24 грн., вартість озимої пшениці на 170 га - 562275,00 грн. проведені без винятку витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Виходячи із калькуляції, наданої до суду ФГ "ОСОБА_1.", витрати на виробництво у 2008 році рапсу на площі 48 га склали 139482,46 грн. та озимої пшениці на площі 170 га становили 433059,16 грн.

Вартість рапсу на 48 га за винятком витрат на виробництво склала 374447,78 грн. (513930,24 грн. - 139482,46 грн. = 374447,78 грн.); вартість озимої пшениці на 170 га за винятком витрат на виробництво склала 129215,84 га (562275,00 грн. - 433059,16 грн. = 129215,84 грн.).

Таким чином, загальна вартість зібраних ФГ "ОСОБА_1." та неоотриманих ТОВ АПК "Спаський" рапсу на 48 га та озимої пшениці на 170 кг становить:

374447,78 грн. + 129215,84 грн. = 503663,62 грн.

Крім того, згідно акту про пожежу від 25.05.2008 року у липні 2008 року на площі 170 га, що засіяна озимою пшеницею сталася пожежа в результаті якої згоріло 44,35 га озимої пшениці.

Згідно висновків експертизи середня урожайність озимої пшениці у 2008 році становила 30 ц/га або 3 т з 1 га та середньозважувальна ціна на озиму пшеницю становить 1102,50 га за 1 тону, тому вартість озимої пшениці, що згоріла становить 146 687,63 грн. (133,05 т х 1102,50 грн./т, де 44,35 га х 3 т/га = 133,05 га).

Виходячи з вищенаведеного, загальна вартість рапсу на 48 га та озимої пшениці на 170 га за винятком витрат на виробництво, що становить 503663,62 грн. необхідно відняти вартість озимої пшениці, що вирощена на 44,35 га та згоріла в результаті пожежі: 503663,62 грн. - 146687,63 грн. = 356975,99 грн., тому позовні вимоги по первісному позову підлягають задоволенню частково в сумі 356 975,99 грн., а в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Висновком судово-економічної експертизи № 1183/1184-10, складеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 18.10.2010 року, встановлено наступне: вартість сільськогосподарської продукції, неодержаної ФГ ОСОБА_1. та зібраної ТОВ АПК "Спаський" у 2008 році на земельній ділянці площею 186,3158 га (ділянки № 21, 22 поле № 8; ділянка № 48 поле № 9; ділянки №№ 1, 11, 21, 23, 36, 39, 40 поле № 10; ділянка № 22 поле № 11; ділянка № 22 поле № 13; ділянки №№ 15, 14, 37, 34, 36 поле № 18; ділянки №№ 21, 2, 3, 8, 24 на полі № 19; ділянки №№ 35, 23, 24, 25 на полі № 23; ділянки №№ 2, 4, 1 на полі № 31; ділянки №№ 12, 13, 14 на полі № 35; ділянки №№ 30, 11, 34, 14, 15 на полі № 39; ділянка № 18 на полі № 45; ділянка № 47 на полі № 48; ділянки №№ 27, 26 на полі № 53; ділянки №№ 13, 9 на полі № 59; ділянки №№ 1, 2, 3 на полі № 62; ділянки №№ 15, 29, 14, 31, 34 на полі № 65; ділянки №№ 16, 14, 15 на полі № 67; ділянки №№ 5, 25 на полі № 68; ділянка № 9 на полі № 102), що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області); обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення складає 430012,06 грн., у тому числі у розрізі за культурами:

- пшениця озима - 119542,40 грн.;

- рапс озимий - 133015,50 грн.;

- кукурудза - 1 745,54 грн.;

- соняшник - 136 867,62 грн.;

- ячмінь озимий - 38 841,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що при здійснені судової експертизи земель не було враховано площу землі в розмірі 46,79 га, що підтверджується актом від 30.06.2008 року (т. 5 а. с. 126).

Як встановлено, згідно проведених розрахунків (т. 8 а. с. 54-55) вартість озимого рапсу на 46,79 га за винятком витрат виробництва склала 177368,75 грн. із яких: 282347,00 грн. - загальна вартість озимого рапсу на 46,79 грн. без винятку витрат виробництва, 104978,25 грн. - виробнича собівартість озимого рапсу на 46,79 га, 177368,75 грн. - вартість озимого рапсу на 46,79 га за винятком витрат виробництва. Вартість сільгосппродукції на площі 233,1080 га винятком витрат на виробництво склала 607380,81 грн., з яких: 430012,06 грн. - вартість сільгосппродукції на площі 186,3158 га за винятком витрат на виробництво, 177368,75 грн. - вартість сільгосппродукції на площі 46,79 га за винятком витрат на виробництво.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та клопотання позивача за зустрічним позовом (т. 8 а. с. 65-67), покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_1. (51263, вул. Степова, 1, с. Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 21897611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового комплексу "Спаський" (51263, вул. Козинця, 72, с. Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 31190269) 356975 (триста п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 99 коп. - боргу, 3569 (три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 76 коп. - витрат на держмито, 39 (тридцять дев'ять) грн. 40 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового комплексу "Спаський" (51263, вул. Козинця, 72, с. Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 31190269) на користь Фермерського господарства ОСОБА_1. (51263, вул. Степова, 1, с. Спаське, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., код ЄДРПОУ 21897611) 607 380 (шістсот сім тисяч триста вісімдесят) грн. 81 коп. - боргу, 6073 (шість тисяч сімдесят три) грн. 81 коп. - витрат на держмито, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 01.04.2011 року.