Ухвала суду № 15091244, 04.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2011 р.Справа № 2а-12928/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2010р. по справі№2а-12928/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсерв Україна"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання бездіяльності протиправною та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,,

ВСТАНОВИЛА:

18.10.2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комсерв Україна» (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі відповідач), в якому просив суд, після уточнень, прийнятих судом визнати недійсним податкові повідомлення-рішення відповідача №0000171504/0 від 08.09.2010 року, № 0000171504/1 від 01.11.2010 року, визнати бездіяльність відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача від 26.08.2010 року протиправною.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2010 року позов було задоволено частково.

Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000171505/0 від 08.09.2010 року та №0000171504/1 від 01.11.2010 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2010 року скасувати в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне зясування судом обставин, та допущення порушення норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», що має значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Укрбуд-ПБК 21», про що був складений акт від 26.08.2010 року №4056/15-408/33067491.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ПП «Укрбуд-ПБК 21»; пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 496000 грн., у тому числі з квітень 2010 року 176000 грн., травень 2010 року 110000 грн., червень 2010 року 210000 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення №0000171505/0 від 08.09.2010 року, якими визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 691000 грн., із них за основним платежем 496000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 195000 грн. та за підсумками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000171504/1 від 01.11.2010 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що під час включення до складу податкового кредиту податок на додану вартість позивач дотримався вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відмовляючи в частині позовних вимог про визнання бездіяльності податкового органу протиправною, суд першої інстанції зробив посилання на вимоги Закону України «Про державну податкову службу».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно до п.п. 7.2.3 п.7. 2.6 п. 7.2 ст. 7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як свідчать матеріали справи, в своїй господарській діяльності позивач у перевіряємий період мав господарські операції з ПП «Укрбуд-ПБК21».

Податковим органом ставиться під сумнів формування податкового кредиту з даним субєктом господарювання, оскільки декларації з податку на додану вартість ПП «Укр-ПБК 21» за квітень, травень, червень 2010 року не були визнані як податкова звітність податковим органом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність вказаних доводів податкового органу та критичну оцінку достовірності наданих до матеріалів справи доказів.

Протиправність дій податкового органу встановлено рішенням суду від 28 липня 2010 року.

Дане судження базується на застосуванні правил статті 72 КАС України, яка каже, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього, податковим органом ставиться під сумнів реальність здійснення позивачем та ПП «Укрбуд-ПБК 21» господарської діяльності, зокрема, за договором поставки від 6 жовтня 2009 року.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що матеріали справи свідчать про реальність здійснення даної угоди.

Посилання апеляційної скарги про відсутність товарно-транспортної накладної спростовуються наявними копіями подорожніх листів, укладеної угоди про оренду спеціального транспорту, копією довіреності на отримання ТМЦ, тощо.

Крім цього, зазначені документи бухгалтерського обліку містять посилання на адресу місця розташування складських приміщень постачальника.

У відповідності до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях ї повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2010р. по справі№2а-12928/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКононенко З.О.

Судді Донець Л.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2011 р.