Ухвала суду № 15090969, 16.03.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2011 р.Справа № 2а-8785/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Курило Л.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю:

секретаря судового засідання Подобайло А.В.

представника позивача Сарбаш І.Д.

представника відповідача Пономарьова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі№2а-8785/10/2070

за позовом Приватної фірми "НЕОФАРМ"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

третя особа Державна податкова адміністрація в Харківській області

про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна фірма «Неофарм» (далі ПФ «Неофарм»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі ДПІ у Київському районі м. Харкова), третя особа Державна податкова адміністрація в Харківській області, в якому просив:

- визнати незаконним рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова про застосування штрафних санкцій до ПФ «Неофарм» від 17.06.2010 року № 0004352301 на суму 4890,00 грн. та скасувати його.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач посилався на те, що за результатами перевірки ПФ «Неофарм», здійсненої 10.06.2010 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, складено акт перевірки № 3607/20/31/23/21173986, яким встановлено порушення п. 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків і суми операції готівки, що зазначена в денному звіті РРО на суму 452,79 грн.; проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменувань товарів; ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання на суму 1270,55 грн. На підставі висновків акту, ДПІ у Київському районі м. Харкова прийнято рішення 17.06.2010 року № 0004352301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПФ «Неофарм» в сумі 4890,05 грн.

Відповідачем, на думку ПФ «Неофарм», при проведенні перевірки порушені вимоги ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 року замінено неналежного позивача по справі - директора ПФ «Неофарм», на належного позивача ПФ «Неофарм», замінено неналежного відповідача - Державну податкову адміністрацію у Харківській області, на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державну податкову адміністрацію у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. позовні вимоги Приватної фірми «Неофарм» задоволені частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова від 17.06.2010 року № 0004352301 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій ПФ «Неофарм» в розмірі 2541,10 грн. на підставі ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції,відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права а саме: порушення положень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також на доводи і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, наполягаючи на законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник третьої особи у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявився, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 10.06.2010 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, на підставі направлення № 6364 від 09.06.2010 року, проведено перевірку за додержанням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій субєкта господарської діяльності аптеки, розташованої по пр. Леніна, 27 в м. Харкові, що належить ПФ «Неофарм» (а.с. 10).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.06.2010 року, зареєстрований в органах державної податкової служби 14.06.2010 року за № 3607/20/31/23/21173986, яким встановлено порушення позивачем п.п. 11, 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменувань товару, тобто при продажу 10 таблеток анальгіну не роздрукована на «анальгетики»; ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації на суму 1270,55 грн. (згідно до додатку № 3 до акту перевірки); не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена у поточному звіті РРО у розмір 452,79 грн. (а. с. 12-15).

До акту перевірки додано опис наявних купюр та монет, а також відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на час здійснення перевірки (а. с. 106, 107).

ДПІ у Київському районі м. Харкова, на підставі акту перевірки від 14.06.2010 року, прийнято рішення № 0004352301 від 17.06.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПФ «Неофарм» на загальну суму 4890,05 грн. (а. с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги в частині, щодо визнання незаконним рішення про застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації (п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"), суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлення самого факту нестачі товару, оприбуткування якого здійснено позивачем у встановленому законодавством порядку, не доводить факт порушення ним порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині щодо визнання незаконним рішення про нарахування штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") суд встановив, що позивач погодився з правомірністю нарахування штрафу за визначене порушення, оскільки кодування товарів здійснюється в аптеці за їх групами, а не безпосередньо за найменуванням кожного виду товарів.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині щодо визнання незаконним рішення про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків і суми операції готівки, що зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"), суд першої інстанції посилався на те, що скоєння встановленого порушення підтверджується фактом невідповідності суми готівкових коштів на місці ведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у звязку з наступним.

Перевірка проводилась згідно плану перевірок субєктів підприємницької діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового обігу, на підставі направлення на проведення перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу № 6364 від 09.06.210 року, з предявленням службових посвідчень працівників податкової служби (а. с. 10, 55-57).

Згідно п. п. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Для таких перевірок передбачений порядок їх проведення, а саме: надіслання платнику податків не пізніш 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення.

Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та законодавство, що регулює проведення перевірок, не містить вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» повязане з обовязковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведенням.

Стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Таким чином, проведення перевірки відбулося відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в України» в редакції, що діяла на момент перевірки, а саме, 10.06.2010 року, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що твердження позивача про порушення порядку проведення перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, відтак, не тягнуть за собою незаконності прийнятого на підставі акту перевірки рішення і не можуть бути розглянуті, як докази на спростування виявленого під час перевірки порушення.

Аналізуючи виявлені правопорушення суд першої інстанції керувався пунктом 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п. 6 ст. 17 вказаного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Позивач визнав факт скоєння порушення п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи в апеляційному порядку.

Крім того, наявність порушення, передбаченого п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відображена в акті перевірки від 10.06.2010 року та підтверджується копіями фіскальних звітних чеків РРО, в яких відсутні найменування кожного товару, а зазначено їх групу (а. с. 12-15, 156-161).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення податкового органу від 17.06.2010 року № 0004352301 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85,00 грн. на підставі п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є правомірним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 22 зазначеного Закону України, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як підтверджено доказами, зокрема, актом проведеної перевірки від 10.06.2010 року та описом наявних купюр та монет, підписаним без заперечень працівником ПФ «Неофарм», встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій: на місці проведення розрахунків 803,05 грн., сума, зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій 350,26 грн., різниця становить 452,79 грн. (а. с. 12-15, 107).

В ході розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, позивачем не доведено твердження про здійснення тиску інспекторами, що проводили перевірку на провізора аптеки з метою примушення внесення зайвих 450 грн. до опису наявних купюр та монет. Позивачем не заперечувалась достовірність підпису працівника ПФ «Неофарм» на зазначеному опису і підтверджений факт того, що він не звертався до правоохоронних органів з відповідною заявою про неправомірні дії представників податкового органу під час проведення перевірки.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у скасуванні рішення податкового органу від 17.06.2010 року № 0004352301 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2263,95 грн. на підставі ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно вимог ч.ч. 1, 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менш десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції та апеляційного перегляду представник відповідача не послався на той порядок, за яким повинен був здійснюватися облік товарів за місцем реалізації та зберігання ПФ «Неофарм», однак в своїй апеляційній скарзі послався на ненадання документів, за якими відбувалося вибуття товару.

Письмові докази, що містяться в матеріалах справи вказують на наявність у позивача під час перевірки документів щодо оприбуткування товару та видаткових накладних, які підтверджують вибуття товару (а.с. 78,79,84,85,89,91,92,93,94,). Бухгалтерський облік в підприємстві відбувається згідно до Наказу № 1-2010 від 03.01.2010 року по підприємству (а.с 76-77). В бухгалтерському обліку підприємства відображаються товари отримані від постачальників за видатковими накладними по рахунку 28.1 «Товари».(а.с.65-70, 80, 83,86,88,90,95,100). До суду представлені копії накладних від постачальників на придбання товарів, найменування яких внесені до відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 10.06.2010 р. (а.с. 71-75,78-79,89,106,108).

Під час проведення перевірки ревізорам - інспекторам надавалися видаткові накладні від постачальників ТОВ «Купецький Дім Схід» № 8324 від 10.12.2009 року та від СП «Оптіма Фарм, ЛТД» № 12281 від 05.06.2010, № 12283 від 07.06.2010 року, про що зазначено в додатку № 3 до акту перевірки від 10.06.2010 року. (а.с.84,91-94).

Загальний порядок обліку товарів субєктів підприємницької діяльності регулюється Законом Укаїни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлення самого факту нестачі товару, оприбуткування якого здійснено господарюючим субєктом у встановленому законом порядку, не доводить факту порушення таким субєктом порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, а тому застосована відповідачем штрафна санкція за порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем їх реалізації не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час проведення перевірки та є безпідставною.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 16 грудня 2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладенного, коллегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст.200, п.1.ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі№2а-8785/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяКурило Л.В.

Судді Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2011 р.