Рішення № 15088896, 15.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/7815.04.11                               

За позовомЗакритого акціонерного товариства "Екостандарт"

До Житлово-будівельного кооперативу "Либідь"

Простягнення 97 864,59 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаІвченко-Шавула Т.А.- представник за довіреністю від 03.03.2011 р.

Від відповідача Петутіна Л.І.- представник за довіреністю від 31.03.2011 р., Лисюк О.Д.- голова правління 15.04.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" звернулося до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Либідь" 82458,92 грн. заборгованості з оплати поставленої теплової енергії у гарячій воді за договором від 01.05.2001 р. № 450076, 12006,99 грн. інфляційної складової боргу та 3398,68 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/78 від 07.03.2011 р., яку призначено до розгляду на 01.04.2011 р.

01.04.2011 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 01.04.2011 р. оголошувалася перерва.

У судове засідання, призначене на 15.04.2011 р., з’явилися представники сторін. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно якої просив суд стягнути з відповідача 62458,92 грн. основного боргу. Відповідач подав клопотання про розстрочення виконання рішення на 6-ть місяців.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 р. Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер», яке перейменовано в подальшому на Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «Дартеплоцентраль», яке в подальшому перейменовано на Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" та Житлово-будівельним кооперативом «Либідь»було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 450076 (надалі-договір).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2, 2.1, договору позивач зобов’язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, яку відповідач зобов'язувався оплачувати своєчасно та в повному обсязі. Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється за приладами обліку та згідно договірних навантажень з урахуванням середньодобовому температурному перепаду.

Відповідно до п. 6.4, п. 6.5 договору відповідач щомісячно з 12-го по 14-е число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця. Розрахункові документи відповідач отримує у позивача під підпис уповноваженої особи.

За твердженнями позивача, станом на 01.02.2011 р. заборгованість відповідача за договором від 01.05.2001 р. становила 82458,92 грн.

Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться облікові картки (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії за період з 01.11.2008 р. по 01.02.2011 р., розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді на суму 82458,92 грн.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, що відбулося 15.04.2011 р., представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно якої просив суд стягнути з відповідача 62458,92 грн. основного боргу.

Зазначена сума боргу підтверджується наявним в матеріалах справи та підписаним обома сторонами актом звірки.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати вартості поставленої позивачем відповідачеві теплової енергії за договором від 01.05.2001 р. № 450076 у сумі 62458,92 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи заяву відповідача про розстрочення виконання рішення та зважаючи на часткове погашення заборгованості відповідачем, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення на 6 місяців.

Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Либідь" (02121, м. Київ, пр-т Бажана, 7, ідентифікаційний код 25699863) на користь Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) 62458 (шістдесят дві тисячі чотириста п’ятдесят вісім) грн. 92 коп. боргу, 978 (дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 65 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 р. у справі № 46/78, зобов’язавши Житлово-будівельний кооператив "Либідь" (02121, м. Київ, пр.-т. Бажана, 7, ідентифікаційний код 25699863) сплатити Закритому акціонерному товариству "Екостандарт" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, ідентифікаційний код 21661022) належні до стягнення суми шістьма рівними платежами по 10 612 (десять тисяч шістсот дванадцять) грн. 26 коп. кожен відповідно до 15.05.2011 р., 15.06.2011 р., 15.07.2011 р., 15.08.2011 р., 15.09.2011 р., 15.10.2011 р.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 20.04.2011 р.