Постанова № 150882, 14.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.2006

Справа №2-7/11765-2006А

За позовом –товариства з обмеженою відповідальністю «Смак і аромат»м. Сімферополь

До відповідача – Головне управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим,

м. Сімферополь

про визнання недійсним постанови

Суддя ГС АРК Крим І.І.Дворний

при секретарі С.О. Холодняк

Представники:

Від позивача – Панина П.Є. – довіреність б/н від 1 вересня 2006 р.

Від відповідача – Мустафаєва Е.Т. – пред-к дов. №1102 від 04.09.06р.

Суть позову: Товариство з обмеженою відповідальністю «Смак і аромат» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим про визнання недійсним постанови.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Постановою №619 від 28 березня 2006 року на позивача накладений штраф у розмірі 5415,95 грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про продукцію на суму 18053,18 грн. на підставі ст. ч.1 п.7 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач вважає, що ухвала винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки розглянуто без участі представника суб'єкта підприємницької діяльності, про дату і час розгляду матеріалів підприємство не повідомлено не було, чим порушений п.4 Постанови КМУ №1177 від 17.08.2002. При перевірці підприємства відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки згідно ст.26 закону України «Про захист прав споживачів» повноваження відповідача обмежуються перевіркою суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, зокрема ресторанного господарства. Ст.23 закону України «Про захист прав споживачів» передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єктів господарювання сфери торгового і інших видів обслуговування, зокрема ресторанного господарства, яким позивач не є. В ході перевірки досліджувалася сировина, яка не є продукцією позивача і використовується для виробництва напівфабрикатів.

Відповідач позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Вважає, що постанова винесена відповідно до закону, просив суд в позові відмовити.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Слухання справи відкладалось в порядку ст. 150 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2006 року в цеху по виробленню напівфабрикатів товариства з обмеженою відповідальністю «Смак і аромат», розташованого за адресою Сімферопольський район, вул.Радянська, 1б відповідачем була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів, за наслідками якої складений акт №00002700 від 28 лютого 2006 року, на підставі якого постановою №619 від 28 березня 2006 року на позивача накладений штраф у розмірі 5415,95 грн.

Не погодившись з постановою, 26 червня 2006 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним постанови №619 від 28 березня 2006 року.

Частиною 3 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язок державного захисту прав споживачів покладений на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і його територіальних органів, Рада Міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи санітарно-епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.

Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів і його територіальних органів визначені ст. 26 Закону України „Про захист прав споживачів”, згідно до якої спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, накладати на суб'єкти підприємницької діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг стягнення, передбачені ст.23 Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єктів господарювання сфери торгового і інших видів обслуговування, зокрема ресторанного господарства.

Закон України «Про захист прав споживачів» згідно до преамбули регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основі реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Використовуючи сировину (додаток 1 до акту перевірки № 00002700) для виробництва напівфабрикатів, позивач не є «споживачем» в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Стосунки між виробником сировини і особою, що використовує сировину, не відносяться до сфери регулювання закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач не відноситься до суб'єктів підприємницької діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг. Позивач є виробничим підприємством, яке здійснює діяльність по виробництву плодово-овочевих консервів, включаючи м’ясо-рослинні (статистичний код 15.33.2.), переробку овочів і фруктів(статистичний код 15.33.1.), виробництво м'ясних продуктів(статистичний код 15.13.0). Тому позивач не може бути суб'єктом перевірки Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим.

Конституційна засада діяльності посадових осіб передбачає, що посадовим особам дозволено лише те, що прямо встановлене законом. Повноваження відповідача у сфері захисту прав споживача визначені законом. Отже, при проведенні перевірки на об'єкті позивача, відповідач вийшов за межі своїх повноважень.

В ході перевірки встановлена відсутність на пакувальній тарі використовуваної сировини (продукт соєвий текстурирований «Соєве м'ясо», грудина (м'ясо яловиче), жир яловичий тощо) маркировки з інформацією про виробника сировини і його адресу, дату виготовлення, про якість і безпеку товару, зміст шкідливих для здоров'я речовин. Згідно п.п.4.2, 4.5 договори постачання №1-185 від 1 січня 2006 року, укладеного позивачем і СТОВ «Дружба народів», тара є поворотною і заставною, позивач зобов'язаний повернути поворотну тару при отриманні наступної партії товару. Згідно п.6.1. Договори постачання №1-185 від 1 січня 2006 року кожна партія товару супроводжується якісним посвідченням і ветеринарним свідоцтвом. Таким чином, якість і безпека отримуваного позивачем і використовуваної сировини перевіряється при його отриманні і підтверджується відповідними документами. Документи, що підтверджують якість і безпеку використовуваної сировини, були надані при перевірці, про що є вказівка в акті № 00002700 від 28 лютого 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки п. 2 ч. 3 розділу УІІ КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п.п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн., підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” по його заяві.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність порушень закону з боку позивача. За даних обставин постанова №619 від 28 березня 2006 року повинна бути визнана недійсною.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Постанову Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим №619 від 28 березня 2006 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закони України «Про захист прав споживачів» визнати недійсною.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Смак і аромат» (м.Сімферополь, вул. Беспалова, 72 код платника 31336399 Кримське РУ ПБ» 3,40грн. державного мита.

Виконавчий документ видати після вступу постанови у законну силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.