Рішення № 15085620, 23.03.2011, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 22ц-1082

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2011 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Харчука В.М.

суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

при секретарі Жищинській І.М.

з участю: представника апелянта Андрійчик Ю.Л.

позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц 1082 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк” на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року за позовом Публічного акціонерного товариства „Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а:

В червні 2010 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” звернулося в суд з означеним позовом, посилаючись на те, що згідно кредитного договору від 04.08.2008 року ОСОБА_2 отримала у Банку кредит у розмірі 5000 доларів США з кінцевим терміном повернення 27.07.2009 року та на умовах сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка належним чином не виконала своїх зобовязань за кредитним договором щодо погашення кредиту та процентів і станом на 21.02.2010 року має заборгованість в сумі 4772,76 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом 3805,50 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом 709,96 доларів США; а також штрафів відповідно до пункту 5.10 Кредитного договору, а саме: 31,53 доларів США штраф (фіксована частина), 225,77 доларів США штраф (процентна складова). Вказану суму заборгованості та судові витрати позивач просив стягнути на його користь з відповідачки.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 28 жовтня 2010 року, якою виправлено арифметичну помилку у рішенні, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк” заборгованість по кредиту в сумі 34 464 грн. 24 коп., судовий збір в сумі 324 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення 120 грн.

В своїй апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” просить рішення скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному

_______________

Головуючий у першій інстанції Салоїд Н.М. Справа №22ц- 1082

Доповідач Кізюн О.Ю. Категорія №

обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як видно з матеріалів справи і ці обставини ніким не оспорюються, 04.08.2008 року між ПриватБанком (з 17.07.2009 року відбулася зміна найменування юридичної особи -Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк” ) та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 242410-GRED, згідно умов якого Банк надав у тимчасове користування ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 24% на рік з кінцевим терміном повернення заборгованості до 27.07.2009 року. Відповідно до умов договору, погашення заборгованості відповідачка мала здійснювати за графіком погашення кредиту та процентів, який є додатком № 1 до укладеного кредитного договору, однак належним чином своїх зобовязань не виконувала, в звязку з чим станом на 21.02.2010 року за нею утворилась заборгованість перед Банком на суму 4772,76 доларів США.

Вбачається, що предметом позовних вимог є виконання відповідачкою ОСОБА_2 договірних зобовязань в іноземній валюті, в звязку з чим позивач й просив стягнути з відповідачки нараховану суму заборгованості за кредитним договором у валюті.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у гривнах, суд першої інстанції не врахував розяснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п.14 постанови № 14 від 18.12.2009 року „Про судове рішення у цивільній справі”, згідно яких суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадку і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина тертя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”).

Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ч.3 ст.533 цього Кодексу використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, згідно ст. 5 якого операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Відповідно до п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 року за № 730/5921), за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають здійснювати операції з валютними цінностями.

З матеріалів справи убачається, що у позивача наявна ліцензія та письмовий дозвіл Національного банку України від 23 липня 2003 року на здійснення валютних операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 нарахованої суми заборгованості за кредитним договором у валюті підлягають задоволенню. Відповідно до правил ст.88 ЦПК України на користь Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк” слід присудити з ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору у розмірі 378 грн. 48 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 498 грн. 48 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк” задоволити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2010 року скасувати.

Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ „Приватбанк” (р/р 29092829003111 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість по кредиту в сумі 4772,76 доларів США (чотири тисячі сімсот сімдесят два долари США 76 центів), а також судові витрати в сумі 498 грн. 48 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис.

Судді: підписи.

Копія вірна. Суддя:О.Ю.Кізюн