Постанова № 1508422, 28.03.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/809а

"28" березня 2008 р., 11 год. 10 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Довганя К.І. при секретарі Захаровій А.Г., за участю представників сторін: від позивача: Драч Ж.О. –за довіреністю; від першого відповідача: Пилипенко Р.Б., Трембовецька Т.Д. –за довіреністю; від другого відповідача: Коваленко А.П. –за довіреністю, прокурора відділу прокуратури Черкаської області Горюнова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Катеринопільський Торговий Дім” до державної податкової інспекції у Катеринопільському районі, головного управління державного казначейства України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 28674 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за участю представників сторін:,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено адміністративний позов про визнання протиправною бездіяльність першого відповідача щодо надання висновку для бюджетного відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за серпень 2007 р. та стягнення 28674грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України на користь позивача .

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на безпідставність невідшкодування йому відповідачами стягуваної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

У засіданні суду представник позивача адміністративний позов підтримала з вказаних у ньому підстав.

Перший відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на те , що у податкової інспекції відсутні підстави надання другому відповідачу висновку щодо здійснення бюджетного відшкодування, оскільки:

відсутні дані про фактичну сплату до бюджету заявленої до стягнення суми податку на додану вартість;

позивач на вимоги першого відповідача не надав первинних документів для проведення невиїзної (камеральної) перевірки заявлених у відповідних податкових деклараціях з податку на додану вартість даних, а до проведення позапланової виїзної документальної перевірки таких даних позивач не допустив службових осіб органів державної податкової служби;

позивач не підтвердив первинними документами правильність формування заявлених ним за липень 2007р. сум податкового кредиту.

Другий відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на неможливість здійснення ним бюджетного відшкодування без відповідного подання першого відповідача, яке останнім не подавалося.

У засіданні суду представники обох відповідачів підтримали заперечення проти позову.

Прокурор підтримав заперечення відповідачів проти позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд встановив наступне.

21 квітня 2003р. Катеринопільською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.

15 серпня 2003р. позивач був зареєстрований Катеринопільським відділенням Шполянської об’єднаної державної податкової інспекції як платник податку на додану вартість.

20 серпня 2007р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007р., згідно за якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного податкового періоду мала від’ємне значення і становила 28674грн. (рядок 18.2 декларації). Цю суму позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2 декларації).

20 вересня 2007р. позивач подав першому відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2007р., згідно з якою різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 33175грн. (рядок 18.2 декларації). Цю суму позивач відобразив у податковій декларації як таку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2 декларації).

Усю суму від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за липень 2007р. у розмірі 28674грн. позивач відобразив у податковій декларації за серпень 2007р. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку (рядок 25.1 декларації).

Разом з податковою декларацією за серпень 2007р. позивач подав першому відповідачу, розрахунок суми бюджетного відшкодування і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за лютий 2007р. у розмірі 28764грн.

Невиїзної документальної (камеральної) перевірки даних, заявлених позивачем у податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень 2007р. протягом 30 днів, наступних за днем отримання, перший відповідач не провів. Не була проведена першим відповідачем протягом такого ж строку і позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування ним сум бюджетного відшкодування за лютий та червень 2007р.

Висновків на відшкодування позивачу заявлених ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2007р. сум бюджетного відшкодування перший відповідач другому відповідачу не надав, а останній відповідні кошти із бюджету позивачу не перерахував.

Податкових повідомлень про заниження чи завищення позивачем заявлених ним серпень 2007р. сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або про відсутність у позивача права на отримання такого бюджетного відшкодування перший відповідач позивачу не надсилав.

Заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2007р. були включені до складу податкового кредиту позивача і сплачені ним постачальникам товарів (робіт, послуг) відповідно у липні 2007р., що підтверджується реєстрами отриманих позивачем податкових накладних та банківськими виписками про рух коштів позивача на його рахунках за липень 2007р.

Пункт 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР термін „бюджетне відшкодування” визначає як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пп. 7.7.6 п. 7. ст. 7 Закону №168/97-ВР орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За змістом підпунктів „б” і „в” пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/98-ВР якщо податковий орган за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Підпункт 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З приведених вище норм із Закону №168/97-ВР вбачається, що у платника податку на додану вартість право на отримання бюджетного відшкодування виникає у разі коли сума сплаченого ним продавцям у ціні придбання товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість є більшою від суми податку на додану вартість, отриманого від покупців товарів (робіт, послуг). Закон №168/97-ВР передбачає зобов’язання платника податку –покупця при придбанні товарів (робіт, послуг) сплачувати податок на додану вартість продавцю таких товарів (робіт, послуг), а не до бюджету. Тому такий платник податку - покупець зобов’язаний довести факт сплати заявленої ним до відшкодування із бюджету суми податку на додану вартість продавцю товарів (робіт, послуг) і не зобов’язаний доводити сплату таким продавцем отриманої ним у ціні продажу товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до бюджету. Позивач довів сплату ним заявленої до відшкодування із бюджету суми податку на додану вартість продавцям товарів (робіт, послуг).

Заявлені позивачем у поданих ним першому відповідачу податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2007р. дані з огляду на вимоги пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати достовірними, допоки інше не буде встановлено органами державної податкової служби у передбаченому законодавством порядку.

У даному випадку перший відповідач, не встановивши протягом передбачених пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР строків недостовірності заявлених позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень 2007р. даних, зобов’язаний був надати органам державного казначейства висновок про відшкодування позивачу із бюджету відповідних сум податку на додану вартість, тому бездіяльність першого відповідача у цьому плані є протиправною.

Згадувані першим відповідачем у запереченнях проти позову та у актах перевірок Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005р. №350, не є нормативно-правовим актом, тому вони не застосовувалися господарським судом при вирішенні цього спору.

З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору в сумі 290 грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність державної податкової інспекції у Катеринопільському р-ні щодо видачі органам державного казначейства висновку для бюджетного відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю „Катеринопільський Торговий Дім” податку на додану вартість в сумі 28764 грн. за серпень 2007 р.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Черкаській області (бул. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси, 18000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Катеринопільський Торговий Дім” (вул. Петровського, 17, оф. 3, смт. Катеринопіль, Черкаська область, 20500, ідентифікаційний код 32316860) –28764грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Стягнути із Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Черкаській області (бул. Шевченка, буд. 185, м. Черкаси, 18000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Катеринопільський Торговий Дім” (вул. Петровського, 17, оф. 3, смт. Катеринопіль, Черкаська область, 20500, ідентифікаційний код 32316860) –290грн. 14коп. витрат на сплату судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ Довгань К.І.