Постанова № 1507605, 29.02.2008, Господарський суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2008 р.

Справа № 13а/2-82

11 год. 00 хв.

м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

при секретарі судового засідання Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Граніт-2005", вул С.Стрільців, 8, м. Заліщики, Тернопільська область, 48600

до Управління з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46001

За участю представників сторін:

позивача: Авдєєнко В.В. - довіреність № б/н від 04.12.2007 р.

відповідача: Паршина А.О. - довіреність № 85/16/07 від 28.01.08 р.

Суть справи:

про скасування припису №00004298 від 13.11.2007р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що: позивач без спеціального дозволу, без землевпорядної документації в т.ч. без договору оренди землі приступив до розробки родовищ піску, зняв родючий шар ґрунту на землях сільськогосподарського призначення, що підтверджено матеріалами перевірки і свідчить про самовільне заняття земельної ділянки та несанкціоноване зняття та перенесення ґрунтового покрову.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В засіданні оголошувались перерви до 04.02.2008р., 14.02.2008р. та до 29.02.2008р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

- відповідачем проведено перевірку діяльності позивача на предмет дотримання вимог земельного законодавства по результатах якої складено акт №006079 від 13.11.2007р. та направлено позивачу припис №004298 від 13.11.2007р. про усунення у тридцятиденний термін правопорушення, яке полягало у самовільному зайнятті позивачем земельної ділянки площею 2 га із земель сільськогосподарського призначення (пасовище), землі резервного фонду Ворвулинської сільської ради, Заліщицького району, Тернопільської області, для розробки родовища піску. Крім того, ПП «Граніт 2005»здійснило зняття та перенесення ґрунтового покрову без спеціального дозволу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що самовільного зайняття земельної ділянки та її використання не було, а проводились геологорозвідувальні роботи надавши спеціальний дозвіл на користування надрами №2881 від 18.10.2006р., угоду про умови користування надрами від 18.10.2006р. укладену з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, угоду на детальну розвідку із захистом запасів в ДКЗ України Ворвулинського родовища піску по матеріалах попередніх робіт від 05.03.2007р., укладену з Правобережною геологічною експедицією Північного держрегіонального підприємства «Північ-геологія»та інші.

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи зі слідуючого:

- подані позивачем рішення Ворвулинської сільради №100 від 17.11.2005р., №98 від 17.11.2005р., №66 від 07.08.2007р., розпорядження голови Заліщицької райдержадміністрації №379 від 23.06.2006р., акт обстеження земельної ділянки під розробку Ворвулинського родовища піску затверджений головою Заліщицької райдержадміністрації 26.02.2007р., викопіровка ділянки, що пропонується для відведення не свідчить про виникнення у позивача права землекористування, оскільки згідно ч.2 ст.125 Земельного Кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Крім того, як підтверджується матеріалами справи Ворвулинське родовище піску знаходиться за межами населеного пункту с. Ворвулинці і згідно п.12 «Перехідні положення»Земельного Кодексу України повноваження з приводу продажу, здачі в оренду, користування тощо, такої землі належить райдержадміністраціям. Враховуючи наявність розпорядження голови Заліщицької райдержадміністрації №379 від 23.06.2006р., акта обстеження земельної ділянки під розробку Ворвулинського родовища піску ПП «Граніт 2005»в даному випадку можливо говорити про використання, якщо воно фактично має місце, земельної ділянки без правовстановлюючих документів (зареєстрований договір оренди ст. 125 Земельного Кодексу України) і ні в якому разі не про їх самовільне зайняття, як вказано в оскаржуваному приписі та акті перевірки. Такої ж думки дотримується й Держкомзем України (лист від 16.08.2006р. №14-17-4/6045).

Разом з тим, з наявних у справі документів –спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення піску придатного для застосування в якості сировини при виробництві будівельного розчину та бетону №2881 від 18.10.2006р.; угоди про умови користування надрами від 18.10.2006р. укладеної позивачем з Мінохороною навколишнього природного середовища України з метою геологічного вивчення Ворвулинського родовища піску; договору №1 на детальну розвідку із захистом запасів в ДКЗ України Ворвулинського родовища піску по матеріалах попередніх робіт від 05.03.2007р.; листа позивача №192 від 09.07.2007р. направленого в ДКЗ України з додатками для затвердження запасів Ворвулинського родовища піску; відповідь Державного інформаційного геологічного фонду України «Геоінформ України»№480/8-11 від 26.01.2008р. видно, що на землях Ворвулинської сільради Заліщицького району проводились геологорозвідувальні роботи по вивченню (визначенню) Ворвулинського родовища піску і ніякого землекористування чи промислового видобування родовища, що можливе після оформлення права землекористування, не було.

Як пояснили представники сторін, Ворвулинський пісчаний кар’єр існував ще до отримання позивачем необхідної документації для геологорозвідки. З матеріалів перевірки не вбачається, як встановлено правопорушення по самовільному захопленню земельної ділянки і зняттю та перенесенню ґрунтового покриву, причинний зв'язок між геологорозвідувальними роботами та вказаними правопорушеннями. Відсутні обґрунтування факту зняття та перенесення ґрунтового покриву саме позивачем в результаті геологорозвідувальних робіт, а не третьою особою, та не до початку геологорозвідувальних робіт, коли кар’єр існував ще до робіт позивача. Не звернуто відповідачем увагу й на те, що спеціальний дозвіл на зняття і перенесення земельного покрову надається власникам та користувачам землі (ст.168 Земельного Кодексу України), яким позивач не являється навіть при доведеності, що це зробив позивач.

Зі змісту ст. 68 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб пов’язаних із користуванням надрами проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами. Тому безпідставні посилання відповідача на необхідність мати в наявності підтверджуючі документи права землекористування на стадії геологорозвідувальних робіт, експертиза результатів яких може і не привести до укладення договору оренди землі та промислового видобування піску.

З огляду на те, що згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, який заперечує проти позову, тягар доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності лягає на орган владних повноважень, суд вважає, що відповідач не довів правомірність свого припису.

На підставі вищенаведеного керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати припис Управління з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області №00004298 від 13.11.2007р.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Граніт-2005", вул С.Стрільців, 8, м. Заліщики, Тернопільська область, код 33704455 –85 грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції №324 від 19.12.2007р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 06 березня 2008р. до адміністративного суду апеляційної інстанції - Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя С.Г. Стопник