Постанова № 15075362, 20.04.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2011 року Справа № 6/487-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О.., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Юрьев Ю.Ю., представник, протокол № с-470 від 26.05.10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. у справі № 6/487-10

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «АГОРА», м.Київ

до відповідача - Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб», м.Дніпропетровськ

про стягнення 16 106,41грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. ( суддя Коваленко О.О.) позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб”, м. Дніпропетровськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агора”, м. Київ суму інфляційних нарахувань у розмірі 12 006,89 грн., 3% річних у розмірі 4 099,52 грн., 162,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване ст..625 ЦК України та Інформаційним листом ВГСУ № 01-8/685 від 20.11.2008р. «Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства»та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити ТОВ «АГОРА»в задоволені позовних вимог.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача в судовому засіданні вказав, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим. Просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. по справі № 20/206(6/493)-07 з відповідача на користь позивача стягнуто 100 164 грн. основного боргу, 15 535,23 грн. інфляційних втрат, 3 433 грн. річних, 1 191,32 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 595,66 грн. витрат по держмиту, сплачених при поданні апеляційної скарги.

19.02.2008р. господарським судом Дніпропетровської області виданий наказ на примусове виконання постанови від 05.02.2008р. по справі № 20/206(6/493)-07.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. по справі № 11/231-09 з відповідача на користь позивача стягнуто 27 463,34 грн. інфляції грошових коштів, 4 296,82 грн. річних за період з 01.03.2008р. по 01.05.2009р., 317,60 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання даного рішення видано наказ 31.07.2009р.

22.06.2010р. між ТОВ "Агора" та ДП "ДЗПТ" укладено Договір № 22-06/10 про реструктуризацію боргу, за яким позивач з цієї дати зняв усі майнові вимоги до боржника за існуючими виконавчими документами щодо сум боргу.

Постановами державного виконавця від 29.06.2010р. накази №20/216(6/493) та № 11/231 повернуті стягувачу на підставі його заяви про повернення виконавчих документів без виконання.

Оскільки заборгованість відповідачем не погашена, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період 01.03.08р. по 22.06.2010р. ( період до дня укладання договору про реструктуризацію).

Стаття 599 ЦК України встановлює, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому колегія зазначає, що винесення судового рішення про стягнення боргу не припиняє зобов’язання і воно існує до його виконання.

Згідно ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про законність вимог позивача, але не правильно задовольнив позовні вимоги в повному обсязі оскільки розрахунок здійснений не правильно.

Як вбачається з розрахунку, позивач нарахував інфляційні та 3% річних на суму 121 037,21, яка включає в себе суму основного боргу 100 164 грн., 15 535,23 грн. інфляційних втрат, 3 433 грн. річних, 1 191,32 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 595,66 грн. витрат по держмиту, сплачених при поданні апеляційної скарги. А ст..625 ЦК України дає право кредитору нараховувати інфляційні та 3% річних лише на суму боргу за зобов’язанням. Сума ж боргу за зобов’язанням, яка стягнута постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.08р. по справі 20/206(6/493)-07 складає 100 164 грн. Тому саме на цю суму може нараховуватися інфляція та 3% річних.

Так як позивач для розрахунку інфляційних бере період з 01.03.08р. по 01.06.2010р. а 3% річних за період з 01.03.08р. по 22.06.2010р. то апеляційний господарський суд здійснює розрахунок саме за ці періоди.

Індекс споживчих цін з березня 2008 року по травень 2010р. включно складає 134,7%. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 134 920,90 грн. (100164 х 134,7 / 100%). Інфляційні збитки складають 34 756,90грн. і оскільки рішенням суду від 31.07.09. по справі №11/231 інфляційні за період з 01.03.08р. по 01.05.09р. стягнуті в сумі 27 463,34 грн., то стягненню з відповідача підлягає 7 293,56 грн.

Три проценти річних за період з 01.03.08р. по 22.06.2010р. за 844 дня складають 6 948,36 грн. Так як рішенням суду від 31.07.09. по справі №11/231 3% річних за період з 01.03.08р. по 01.05.09р. стягнуті в сумі 4 296.82 грн., то стягненню з відповідача підлягає 2651,54 грн.

За цих обставин рішення господарського суду підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного керуючись ст..ст.101, 103 –105 ГПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дніпропетровський завод прецизійних труб», м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011р. у справі № 6/487-10 змінити.

Стягнути з Державного підприємства “Дніпропетровський завод прецизійних труб” (49051, м. Дніпропетровськ, вул..Винокура, 22, код ЄДРПОУ 34367550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агора” (02152, м. Київ, вул.. Тичини, 1, ЄДРПОУ 25274750) суму інфляційних нарахувань у розмірі 7 293,56 грн., 3% річних у розмірі 2 651,54 грн., 162,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О. Чимбар

___ Л.В.Чоха