Рішення № 15075007, 14.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.11 р. Справа № 12/32

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Несвіт О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Висоцький А.С. довіреність від 05.01.2011р.

від відповідача: Лабун Г.І. довіреність від 10.01.2011р.

у справі за позовом: Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова», м. Донецьк

про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16 096,50грн.

Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова», м. Донецьк про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16 096,50грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на підприємстві відповідача був встановлений факт забруднення і засмічення земельної ділянки, загальною площею 9000 кв.м., внаслідок чого були заподіяні збитки державі у розмірі 16 096,50грн.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, посилаючись на те, що земельні ділянки загальною площею 41,9га використовуються Відокремленим підрозділом «Шахта ім. Абакумова Є.Т.» для складування породи. Також зазначив, що підприємством самостійно нараховуються та сплачуються на користь державного бюджету України збитки за забруднення навколишнього середовища.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

10.02.2009р. - 02.03.2009р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на Державному підприємстві «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова», за результатами цієї перевірки було складено відповідний акт, в якому зафіксовано, що земельна ділянка загальною площею 9000кв.м. з правой сторони автошляху на відвал, відсипана самовільно породою при формуванні породного відвалу. Об’єм відвалу становить 720 м. куб. При цьому складування породи проводилось без попереднього зняття поверхневого радючого шару грунту, що призвело до засмічення земель відходами виробництва (порода).

За результатами перевірки, відповідно акту від 10.02.2009р. – 02.03.2009р., були проведені розрахунки збитків, згідно „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689, які складають 16 096,50грн.

Оцінюючи матеріали справи, доводи та докази позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;

г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Визначення терміну „відходи” наведено у ст. 1 Закону України „Про відходи”. За приписами цієї статті, відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Згідно з п. “з” ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів закріплені в ст. 33 Закону України “Про відходи”. За приписами цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено вимоги ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.02.2009р. - 02.03.2009 року.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на те, що відповідно до п. 8 «Порядку встановлення нормативного збору за забруднення ОПС», затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999р. №303, підприємство нараховує та сплачує збір за забруднення навколишнього середовища у п’ятикратному та десятикратному розмірі, та відповідно відшкодовує державі збитки, з огляду на таке.

Дійсно п. 8 «Порядку встановлення нормативного збору за забруднення ОПС», затвердженого постановою КМУ від 01.03.1999р. №303, передбачено нарахування та сплата збору за забруднення навколишнього середовища у п’ятикратному розмірі та постановою від 03.12.2008р. №1050 передбачено нарахування та сплата збору за забруднення навколишнього середовища у десятикратному розмірі.

Наразі з цим, ст. 69 Закону України (в редакції, що діяла на момент виявлення правопорушення) “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Як слід, сплата збору у збільшеному розмірі, не звільняє особу від обов’язку відшкодування збитків.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди.

Як зазначалось, у зв’язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, було здійснено розрахунок відшкодування шкоди від засмічення відповідачем земель відходами, відповідно до якого розмір шкоди склав 16 096,50грн.

Статтею 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на вищевикладене, вимога щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16 096,50грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк до Державного підприємства «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова», м. Донецьк про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 16 096,50грн.

Стягнути з Державного підприємства «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, п/р 2600000568001 в АКБ «ТК Кредит м. Київ», МФО 322830, код ЄДРПОУ 33161769) збитки, заподіяні державі, в сумі 16 096,50грн. на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Ясинуватської міської ради за наступними реквізитами: м. Ясинувата, п/р 33116331700097 ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686701, КБК 24062100.

Стягнути з Державного підприємства «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, п/р 2600000568001 в АКБ «ТК Кредит м. Київ», МФО 322830, код ЄДРПОУ 33161769) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 160,96грн.

Стягнути з Державного підприємства «ДВЕК» ВП «Шахти ім. Є.Т. Абакумова» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, п/р 2600000568001 в АКБ «ТК Кредит м. Київ», МФО 322830, код ЄДРПОУ 33161769) на користь державного бюджету (ЄДРПОУ 34687001, отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Повний текст рішення підписаний 19.04.2011р.

Рішення набирає законної сили 03.05.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.