Рішення № 15075002, 19.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Справа № 7/72

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Величко

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94 227, 12 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6 386, 34 грн., пені в розмірі 2 729, 59 грн., 3% в розмірі 528, 30 грн., інфляційних в розмірі 1 474, 50 грн.

За участю представників:

від позивача: Любкіна В.С. - дов. №125/11”Д” від 30.12.2010р.

від відповідача: Шмідт В.О. – дов. № юр/4448 від 31.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94 227, 12 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6 386, 34 грн., пені в розмірі 2 729, 59 грн., 3% в розмірі 528, 30 грн., інфляційних в розмірі 1 474, 50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №8/37 від 16.10.2006р. з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами; рахунки за активну та реактивну електроенергію за липень, серпень, жовтень, листопад , грудень 2010р., січень 2011р.; довіреності №/985/10 від 01.12.2010р., б/н від 03.02.2010р.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, проти зменшення розміру пені заперечив.

У відзиві та у судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково – боргу за активну електроенергію у сумі 94 227, 12 грн., за реактивну електроенергію у сумі 6 386, 34 грн. Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, той факт, що ОКП „Донецьктеплокомуненерго” надає послуги із забезпечення тепловою енергією підприємствам, установам, населенню та має велику дебіторську заборгованість, відповідач просить зменшити розмір стягуваної пені на 50 % та відмовити у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 12.04.2011р. змінено склад суду та справу передано на розгляд судді Н.В. Величко.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №8/37 від 16.10.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, додатками та додатковими угодами.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії або перегляд його умов.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) з приєднаною потужністю 528, 7 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно з п.7 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу у грудні 2010р. та січні 2011р. активну та у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010р. та січні 2011р. реактивну електроенергію, що визнано відповідачем у відзиві та у судовому засіданні, підтверджено матеріалами справи, у тому числі двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції за вказаний період. На виконання умов Договору, позивач виставив відповідачу рахунки на сплату вартості спожитої у спірний період електричної енергії, отримання яких підтверджено як відповідними відмітками про отримання на самих рахунках, так і відповідачем.

Відповідач свої зобов’язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, чим порушив умови Договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача борг за активну електричну енергію в розмірі 94 227, 12 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6 386, 34 грн.

З огляду на матеріали справи, пояснення сторін, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94 227, 12 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6 386, 34 грн. доведена позивачем, є обґрунтованою, тому вимоги про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94 227, 12 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6 386, 34 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 10.08.2010р. по 28.03.2011р. 3% річних в сумі 528, 30 грн. та інфляційні в сумі 1 474, 50 грн.

Відповідач проти стягнення вказаних сум заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства, разом з цим правових обґрунтувань своїх заперечень суду не представив. До того ж, право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв*язку з чим суд дійшов висновку, що 3% річних нараховані позивачем арифметично вірно, тому підлягають стягненню у повному обсязі у сумі 528, 30 грн.

Інфляційні складають 2 908, 55 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 1 474, 50 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства, тому, інфляційні підлягають стягненню з відповідача у сумі 1 474, 50 грн.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, з урахуванням редакції протоколу розбіжностей до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень, за внесення платежів передбачених п.п. 2.3.4-2.3.5 Договору за порушення термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків” споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу згідно діючого законодавства України.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 2 729, 59 грн. за період з 10.08.2010р. по 28.03.2011р.

З розрахунку позивача вбачається, що ним, в порушення умов Договору застосовано подвійну облікову ставку НБУ, тоді як умовами Договору передбачена лише пеня у розмірі облікової ставки НБУ.

Судом здійснено перерахунок пені у відповідності до приписів діючого законодавства та умов Договору, згідно якого пеня складає 1 364, 81 грн., тому задоволенню підлягає як обґрунтована сума пені у розмірі саме 1 364,81 грн.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені на 50%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду баланс станом на 01.01.2011р., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку №14710 від 21.07.2010р. про те, що загальна сума заборгованості ОКП „Донецьктеплокомуненерго” та його структурних підрозділів складає 92022021,42 грн.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутний фінансовий стан свого підприємства, в підтвердження чого надав суду копію договору з ДП „Енергоринок”, копію додатку до постанови КМУ №794 від 22.06.2004р., копію постанови ВГСУ по справі №15/49 від 05.11.2009р., копію акту звірки розахунків ДП „Енергоринок” з ВАТ „Донецькобленерго”, копії претензій ДП „Енергоринок” за договором №4863/01 від 19.08.08р., копію першого аркушу Постанови про арешт коштів боржника; копію постанови ВГСУ від 23.02.2010р. по справі № 37/134.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін та у зв’язку з тим, що відповідач є комунальним підприємством та з урахуванням того, що сума пені, яка перехована судом є вдвічі меншою ніж заявлено позивачем до стягнення, тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Отже, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 364, 81 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 94 227, 12 грн., за реактивну електричну енергію в розмірі 6 386, 34 грн., пені в розмірі 2 729, 59 грн., 3% в розмірі 528, 30 грн., інфляційних в розмірі 1 474, 50 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26003301470077 в ПІБ України від. м. Дружковки, МФО 334334, ЗКПО 05540853 ) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на р/р із спеціальним режимом використання 260323051291 в Дон.управлінні ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) – заборгованість за активну електроенергію – 94 227, 12 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26003301470077 в ПІБ України від. м. Дружковки, МФО 334334, ЗКПО 05540853) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 2600713988 в Олександрівському відділенні ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 00130915) – заборгованість за реактивну електроенергію – 6 386, 34 грн., пеню – 1 364,81 грн., 3% річних – 528, 30 грн., інфляційні – 1 474, 50 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119, р/р 26003301470077 в ПІБ України від. м. Дружковки, МФО 334334, ЗКПО 05540853) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) – витрати на сплату державного мита у сумі 1040,34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232, 94 грн.

У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

У судовому засіданні 19.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.04.2011р.

Величко Н.В.