Рішення № 15074850, 19.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Справа № 17/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк

про стягнення 6243,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко В.А. - довіреність

від відповідача: Ляшко Д.В. – довіреність

09.03.2011р. та 12.04.2011р. у судових засідання були оголошені перерви

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки звернулось з позовом до Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк про стягнення 6223,06 грн. збитків у вигляді вартості нестачі вантажу – антрацит (вологий).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми Статуту залізниць України, залізничну накладну № 52264615, накладну (досилка) №52181971, комерційний акт БИ №563307 від 31.07.2010р. та інші докази, що знаходяться у матеріалах справи.

Заявою від 12.04.2011р. позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 6243,60 грн. Збільшення розміру позовних вимог судом прийнято та справа у подальшому розглядається у межах суми 6243,60 грн..

Відповідач надав відзив (а.с.14-15), у якому проти позову заперечує з посиланням на те, що відправник не скористався наданим йому правом відмови від транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу, у зв’язку з чим уся відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталося внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.

Розпорядженням від 07.04.2011р. справа №17/16 була передана на розгляд судді Татенко В.М.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, встановив:

30.07.2010р. зі станції Фащівка Донецької залізниці вантажовідправником – Державного підприємства „Ровенькиантрацит” за залізничною накладною №52264615 на адресу Луганська ТЕС, станція призначення – Огородний Донецької залізниці, був відправлений вантаж – антрацит, який прибув на станцію призначення 31.07.2010р..

На станції Родаково Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми №б/н від 31.07.2010р., у зв’язку із виявленням у вагоні №68805126: навантаження вантажу нижче бортів до 500мм, маркірована двома подовжніми бороздами, справа по ходу поїзду над 2 люком порушено маркірування, поглиблення 3000мм по ширині вагону, глибиною до підлоги вагону; заглиблення утворилося із-за відриву листа заліза у 2 люку справа; вагон технічно несправний, на вагоні мається крейдова крейда разметка «28/07 – не завантажувати» та акту №1 від 31.07.2010р.: виявлена несправність – відрив листа залізна у другому люку, був складений комерційний акт БИ №563307/12 від 31.07.2010р., з якого вбачається: недостачі у розмірі 10880кг (по документу: брутто – не вказано, нетто – 71000кг, тара – 19900, фактично: брутто – 80020кг, нетто – 60120кг, тара – 19900кг).

Комерційний акт підписаний, начальником станції, двома прийомоздавальниками станції та представником одержувача.

Позивач просить стягнути суму недостачі із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу у загальній кількості 1420кг (з урахуванням норми недостачі та вологи) у розмірі 6243,60 грн..

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу (ЦК)України за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст. 23 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджено комерційним актом.

Виявлені на станції призначення несправність вагону, розбіжності між накладною та фактичними даними при перевірці свідчить про те, що нестача виникла під час перевезення вантажу. Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Приписи статті 31 Статуту залізниць України встановлюють, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У відповідності до статті 32 Статут залізниць України та п.4 Правил Приймання вантажів до перевезення, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов, тобто визначити придатність вагону лише у комерційному відношенні, а не визначати технічну справність вагону.

Згідно пп. 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Відповідно до ч.2 ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У відповідності із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довіреністю №82/10 від 02.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Востокенерго” в особі виконуючого обов’язки директора, діючого на підставі статуту, уповноважує директора Східненерго „Луганская ТЕС” ТОВ „Востокенерго” від імені ТОВ „Востокенерго” передати вантажовідправникам вугільної продукції, постачаємої на адресу Східненерго „Луганская ТЕС” ТОВ „Востокенерго” право на пред’явлення претензій та позовних заяв, шляхом посвідчення відступним підписом на відповідних документах (накладій, вантажної квитанції, дорожньої відомості) у відповідності зі Статутом залізниць України та іншим діючим законодавством України.

Наведені підписи містяться на накладній №52264615 так і на накладній досилка №52181971.

Стаття 115 Статуту встановлює, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Позивачем (вантажовідправником) – Державним підприємством „Ровенькиантрацит” наданий додаток до договору №04-10/2-ЕНД від 01.02.2010р., з якого вбачається, що ціна спірного вантажу складає 550,00 грн. без ПДВ за 1 т.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (Правила), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 6243,60 грн. із розрахунку: 9,46т (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 2%) х 660 грн. (вартість 1т.) + ПДВ)).

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, ч. 2. ст. 924 ЦК України, ст.307, 314 ГК України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.129 Статуту залізниць України, п. 27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р260030000173 у Донецькій філії АБ „Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Державного підприємства „Ровенькиантрацит” (94700, м. Ровеньки, Луганської області, вул.. Комуністична, 6; р/р26008301230607 у відділенні „Промінвестбанк”, м. Ровеньки, МФО 304502, ІПН 323207012119) 6243,60 грн. збитків (вартість антрациту); 102,00 грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 20.04.2011р.)

Суддя Татенко В.М.