Рішення № 15074816, 19.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.04.11 р. Справа № 17/67

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Діскордія-Київ”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад Лтд”, м. Донецьк

про стягнення 81342,33 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Скаржинський М.В. - довіреність

від відповідача: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю „Діскордія-Київ”, м. Київ звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад Лтд”, м. Донецьк, з яких: 74744,00 грн. - основна сума заборгованості, 2018,11 грн. – індекс інфляції, 749,50 грн. – 3% річних, 3829,92 грн. – пеня.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір на транспортно-експедиційне обслуговування за №14/10 від 13.10.2010р., заявки від 03.11.2010р., звіти повіреного (акти наданих послуг) від 23.11.2010р. на загальну суму 74744,8 грн., претензію.

В якості правої підстави позову посилається на ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи; відзив не надав. Надіслав до канцелярії суду клопотання з проханням перенести розгляд справи.

Господарський суд не вбачає необхідності у відкладенні розгляду справи на підставі того, що:

· не надано доказів підтверджуючих обґрунтованість викладеної у клопотанні підстави;

· суд не визнавав обов’язковою явку працівників сторін,

відтак – розглядає справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі документами.

Ухвалою від 06.04.2011р. суд направив запит до Державного реєстратора щодо надання довідки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад Лтд”.

Згідно довідки з ЄДР, місцезнаходження відповідача – є місто Донецьк, вул.. Горловська, буд. 2Д.

Відповідно до ст..75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

13.10.2010р. між сторонами був підписаний договір на транспортно-експедиційне обслуговування за №14/10 (далі – «договір») (а.с. 49-51). Предметом договору – є взаємовідносини у процесі перевезення, де Експедитор - Товариство з обмеженою відповідальністю „Діскордія-Київ”, діючи у межах даного Договору, за дорученням й за рахунок коштів Замовника - Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад Лтд”, надає експедиторські послуги з перевезення вантажів у міському та міжміському сполученнях за допомогою транспортних послуг Перевізника, тобто організовує перевезення найманим транспортом по маршрутам, зазначеному у разовій Заявці, що може бути отримана по факсу й має юридичну силу нарівні з оригіналом.

Відповідно до п.п.6.1 Договору, вартість транспортно-експедиторських послуг (сума витрат, пов’язаних з перевезенням і експедиторська винагорода) по конкретним маршрутам обумовлюється у Заявках, які є невід’ємною частиною цього Договору.

Згідно Заявкам, сума фрахту і порядок розрахунку складає 37372,40 грн. з ПДВ, оплата здійснюється Замовником по безготівковому розрахунку в день розвантаження; строк доставки (дата розвантаження) – 23 листопада 2010р..

Підпункт 4.16 п.4 Договору, передбачає, що у випадку прострочення оплати вартості наданих транспортно-експедиторських послуг, Замовник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожну добу прострочення та штрафні санкції у розмірі 0,3% вартості фрахту за кожну добу прострочення.

Зобов’язання по перевезенню вантажів позивач здійснив у повному об’ємі, без заперечень, про що свідчать підписані обома сторонами без заперечень, звіти повіреного (акти наданих послуг) від 23.11.2010р. на загальну суму 74744,8 грн.

Відповідач свої зобов’язань по сплаті грошових коштів на загальну суму 74744,8 грн. у строки (23.11.2010р. – день розвантаження товару, встановленого у Заявках) не виконав, утворивши заборгованість на цю суму.

Гарантійним листом (а.с.37) відповідач гарантував погасити заборгованість, що утворилася у розмірі 74744,80 грн. у період до 31.01.2011р..

Претензія від 25.03.2011р. відповідачем була залишена без розгляду.

На день прийняття рішення відповідачем спірну суму заборгованості сплачено не було, іншого не доведено.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем були нараховані додатково індекс інфляції та 3% річних.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- як встановлено матеріалами справи 23.11.2010р. – є днем розвантаження товару та днем здійснення оплати, тобто, починаючи з 24.11.2010р., у разі не оплати, сума фрахту стає заборгованістю;

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

- доказів оплати заборгованості відповідач суду не надав, доказів, які спростовують заборгованість та додаткові нарахування також надано не було;

- статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

- приписами статей 548, 549 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

- статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

- приписи ч.6 ст.232 ГК України передбачають, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано;

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»);

- індекс інфляції, 3 % річних та пеня нараховані позивачем відповідно до діючого законодавства,

господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Баренс Шоколад Лтд” (83112, м. Донецьк, вул.. Горлівська, 2д; р/р26008266040300 в АКБ „УкрСіббанк” м. Харкова, МФО 351005, код ЄДРПОУ 36935631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Діскордія-Київ” (юридична адреса: 03035, м. Київ, площа Солом’янська, 2; фактична адреса: 03035, м. Київ, площа Солом’янська, 2, оф. 604; р/р260060105846 в ПАТ „ПроКредитБанк” м. Київ, МФО 320984, код ЄДРПОУ 30488825) 74744,00 грн. - основна сума заборгованості, 2018,11 грн. – індекс інфляції, 749,50 грн. – 3% річних, 3829,92 грн. – пеня; 813,42 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 21.04.2011р.)