Рішення № 15074648, 14.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.11 р. Справа № 20/26

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ, в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», м.Золоте 5, Луганської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія», м.Донецьк

про стягнення 94248,65 грн.

За участю представників:

від позивача: Глухова Л.І., Волошин М.І. дов.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство «Первомайськвугілля», м.Первомайськ, в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», м.Золоте 5, Луганської області, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія», м.Донецьк, про стягнення 94248,65 грн., з яких 79855,85 грн. сума основного боргу за договором № 50 від 19.11.09 р., 7069,91 грн. сума пені, 522,57 грн. сума інфляції, 2100,32 грн. сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки вугільної продукції № 50 від 19.11.09 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не зявився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

При цьому, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про отримання відповідачем процесуальних документів по справі № 20/26.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

19 листопада 2009 року між Державним підприємством «Первомайськвугілля» (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія» (далі-Покупець) було укладено договір поставки вугільної продукції № 50 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов»язався поставити вугільну продукцію, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію марки Гр. 0-200 у кількості 500 тон.

Згідно із п.2.1 Договору, поставка товару здійснюється Покупцем самовивозом.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що за кількістю товар вважається поставленим Покупцю відповідно до відпускної накладної, а за якістю - відповідно до посвідчення якості виробника. Поставка товару супроводжується документами: посвідчення якості, рахунок-фактура, податкова накладна.

Відповідно до п.3.2 Договору, оплата товару здійснюється шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

Згідно із п.4.2 Договору, у випадку прострочки оплати за Договором Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору, позивачем було передано у власність відповідача 500 тон вугілля, вартість якого, згідно до рахунку-фактури № 217 від 30.11.09 р., склала 178656,00 грн. Зазначений рахунок-фактура було вручено уповноваженій особі відповідача ОСОБА_1.

За ствердженням позивача, за отримане вугілля відповідач розрахувався частково в сумі 98800,15 грн. шляхом проведення взаємного заліку зустрічних грошових зобовязань, про що свідчить угода про зарахування зустрічних вимог від 21.01.10 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

12 квітня 2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 01/264 про сплату заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовними вимогами та просить суд стягнути з відповідача 94248,65 грн., з яких 79855,85 грн. сума основного боргу за договором № 50 від 19.11.09 р., 7069,91 грн. сума пені, 522,57 грн. сума інфляції, 2100,32 грн. сума 3% річних.

Відповідач до судового засідання не з»явився, письмовий відзив по суті позову суду не надав.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про поставки вугільної продукції № 50 від 19.11.09 р., актом про відпуск вугілля, накладною, рахунком-фактурою, претензією, угодою про зарахування зустрічних вимог.

Крім того, в матеріалах справи наявні накладна № 34 від 30 листопада 2009 року та акт звірки взаємних розрахунків від 30.03.10 р., які підписані сторонами без зауважень та свідчать про фактичне визнання відповідачем суми боргу за Договором.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 79855,85 грн. суми основного боргу за договором № 50 від 19.11.09 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 522,57 грн. сума інфляції, 2100,32 грн. сума 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача 7069,91 грн. суму пені.

Згідно із п.4.2 Договору, у випадку прострочки оплати за Договором Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем наданий суду невірний розрахунок суми пені, оскільки позивач визначив її без урахування вищезазначених приписів Господарського кодексу України. Правильний розмір цієї суми - 2108,99 грн. (за період з 24.04.10 р. дати, з якої позивач нараховує пеню, по 06.06.10 р. дата закінчення 6-місячного строку, встановленого п.6 ст.232 Господарського кодексу України) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідач до судового засідання не зявився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував, доказів сплати стягуваних сум суду не надав.

Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ, в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська», м.Золоте 5, Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія», м.Донецьк, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківська вугільна компанія» (83009, м.Донецьк, вул..Новоросійська, б.9а; р/р 2600478787 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 35204856) на користь Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ, в особі відокремленого підрозділу шахта «Первомайська» (93299, м.Золоте 5, Луганської області, р/р 2600130100443 в Первомайської філії «Ощадбанку» № 7855, МФО 364207, код 26403391) 79855,85 грн. суму основного боргу за договором № 50 від 19.11.09 р., 522,57 грн. суму інфляції, 2100,32 грн. суму 3% річних, 2108,99 грн. суму пені, 845,88 грн. суму держмита, 211,81 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.04.11 р.

Повне рішення складено 18.04.11 р.

Суддя Донець О.Є.