Рішення № 15074645, 14.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.11 р. Справа № 20/36

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногоренерго», м.Артемівськ

про стягнення 38090,46 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногоренерго», м.Артемівськ, про стягнення 38090,46 грн., з яких 36341,35 грн. – сума заборгованості за спожитий природний газ, 1083,10 грн. – сума пені, 479,20 грн. – сума інфляції, 186,81 грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору на постачання природного газу № 10-1431(10)ТН від 28.09.10 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 30.03.11 р. позивач залучив до матеріалів справи акт приймання-передачі природного газу від 31.10.10 р., акт приймання-передачі природного газу від 31.12.10 р.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

При цьому, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення, які свідчать про отримання відповідачем процесуальних документів по справі № 20/36.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

28 вересня 2010 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Донецької філії (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Красногоренерго" (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 10-1431(10)ТН (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов»язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов»язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 Договору.

Згідно із п.4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 7 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 17 та 27 числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.3.1 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем умов п.4.1 Договору, Покупець зобов»язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами передачі-приймання-природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача 38090,46 грн., з яких 36341,35 грн. – сума заборгованості за спожитий природний газ, 1083,10 грн. – сума пені, 479,20 грн. – сума інфляції, 186,81 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 10-1431(10)ТН від 28.09.10 р., додатками до Договору, актами приймання-передачі природного газу., розрахунками.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 36341,35 грн. – суми заборгованості за спожитий природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1083,10 грн. – суми пені, 479,20 грн. – суми інфляції, 186,81 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красногоренерго», м.Артемівськ, - задовольнити повністю.

Стягнути з обмеженою відповідальністю «Красногоренерго» (84536, Донецька область, м.Артемівськ, смт.Красна Гора, вул..Першотравнева, р/р № 260078740 у ВАТ «ЕРСТЕ Банк», МФО 380009, ОКПО 36407846) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, в особі Донецької філії Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (83017, м.Донецьк, бул.Шевченко, 25; поточний рахунок 260013011457 в ДОУ ВАТ “Ощадбанк” України у м.Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 25987823) 36341,35 грн. – суму заборгованості за спожитий природний газ, 1083,10 грн. – суму пені, 479,20 грн. – суму інфляції, 186,81 грн. – суму 3% річних, 380,90 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14.04.2011 р.

Повне рішення складено 18.04.2011 р.

Суддя Донець О.Є.