Рішення № 15074305, 11.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.11 р. Справа № 37/55пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Комунального підприємства „Ритуальна служба м. Донецька”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 03343321

до Відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32193653

та Відповідача 2: Головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34053605

про: визнання договору на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” від 19.09.2007р. недійсним

за участю уповноважених представників:

за участю уповноважених представників:

від Позивача Колесніков О.Ю. (за довіреністю б/н від 01.03.2010р.);

від Відповідача 1- Краснокутська Н.М. (за довіреністю № 2 від 01.06.2010р.);

від Відповідача 2 Фісай Р.В. (за довіреністю № 01/64 від 14.01.2011р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 28.02.2011р. на 15.03.2011р., з 15.03.2011р. на 28.03.2011р., з 28.03.2011р. на 11.04.2011р.

У судовому засіданні 11.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Ритуальна служба м. Донецька”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги”, м. Донецьк (далі Відповідач 1) та Головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради, м. Донецьк (далі Відповідач 2) про визнання договору на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” від 19.09.2007р. недійсним

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на: недотримання процедури укладання спірного договору, а саме проведення обовязкового у даному випадку конкурсного відбору; неможливість прийняття пропозиції Відповідача 1 у разі проведення такого конкурсу через наявність повязаних осіб попереднього керівника Позивача (батько) та учасника Відповідача 1 з визначальною часткою у статутному капіталі (син); відсутність погодження за всіма істотними умовами майбутні характеристики результатів робіт, їх обсяги, вимоги щодо якості, а також вартості і порядку розрахунків.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав рішення виконавчого комітету Донецької міської ради: №569 від 19.09.2007р., №37/24 від 23.09.2009р., №252 від 22.09.2010р.; договір на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” від 19.09.2007р.; правоустановчі документи; розпорядження Донецького міського голови: від 10.07.2006р. №214/1к, від 12.09.2005р. №291/3к, від 10.12.2009р. №1386; накази господарського суду Донецької області від 01.11.2010р. по справі №0/118пн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 216, 638, 837-864 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 15, 36 Закону України „Про благоустрій населених пунктів”, ст. 30 Закону України „Про поховання та похоронну справу”, ст. 7 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, п.п. 1.2., 1.3., 2.1. Положення про порядок конкурсного відбору підприємств з утримання обєктів благоустрою населених пунктів, ст.ст. 1, 54, 56, 57, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, сформулювавши безпосередньо у позовній заяві клопотання про вжиття забезпечувальних заходів у вигляді встановлення заборони Відповідачу 1 вчиняти дії по виконанню умов спірного договору та зупинення стягнення на підставі наказів Господарського суду Донецької області від 01.11.2010р., виданих по справі №10/118пн.

Позивачем 25.02.2011р. через канцелярію суду надані:

-доповнення до позовної заяви (а.с. 50-53 т.1) із обґрунтуванням сутності порушених прав, повязаних із неможливістю здійснення Позивач внаслідок виконання спірного договору своєї статутної діяльності та функцій з утримання памяток історії місцевого значення4

- пояснення щодо питання перебігу строку позовної давності від 05.04.2011р. (а.с.43-44 т.2), згідно яких останнє має відраховуватися від 20.06.2008р. (дата припинення повноважень попереднім керівником) та додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.55-119 т.1, а.с.а.с. 37,38, 45-47, 49-54 т.2).

Відповідач 1 надав відзив від 24.02.2011р. (а.с.а.с. 120-123 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на те, що: зміст оскаржуваного правочину не суперечить наведеним Позивачем нормам щодо благоустрою населених пунктів; не організація самим Позивачем конкурсного відбору не є підставою для визнання договору недійсним; спірний договір опосередковує домовленість за всіма необхідним істотними умовами. У відзиві Відповідача також висловив заперечення проти запропонованих Позивачем забезпечувальних заходів, мотивуючи їх статусом чинного судового рішення у справі №10/118пн.

На виконання вимог суду Відповідач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.126-148 т.1, а.с.а.с.13-35 т.2), а також заяву від 28.03.2011р. (а.с.39 т.2) про застосування строку позовної давності та його наслідків.

Відповідач 2 у судовому засіданні 28.03.2011р. надав відзив (а.с.40 т.2), яким проти позовних вимог не заперечив.

У судовому засіданні 11.04.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмо, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування. При цьому на запитання суду представник Позивача повідомив, що порушення прав Позивача було зумовлено процедурою та фактом укладання спірного договору.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації заявлених вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2007р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради №569 прийнято рішення №569 (а.с.10 т.1) про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги” на утримання та обслуговування кладовище „Мушкетово” строком на 49 років з частковим бюджетним фінансуванням згідно договору та зобовязано Відповідача 2 забезпечити укладання відповідного договору в установленому законом порядку.

На виконання означеного рішення 19.09.2007р. між Головним управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради (Власник), Державним комунальним підприємством „Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування” - попереднє найменування Позивача (а.с.а.с.29-37 т.1) (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги” (Підрядник) був укладений договір №б/н на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” (а.с.а.с.11-14 т.1), згідно умов п.п. 1.1., 1.2, якого Балансоутримувач передає, а Підрядник приймає на себе зобовязання по утриманню та обслуговуванню кладовища „Мушкетово”, приналежного територіальній громаді м. Донецька, за власний рахунок з 2008р. з частковим до цього бюджетним фінансуванням згідно з Законом України „Про поховання та похоронну справу”, Порядком утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України №193 від 19.11.2003р., а саме:

-охорона міського кладовища;

-ручне прибирання кладовища;

-механізоване прибирання кладовища (завантаження та вивезення сміття);

-автотранспортні послуги сторонній організацій (завезення піску, робота грейдера з ремонтування доріг на кладовище і інші види техніки);

-водозабезпечення міського кладовища;

-освітлення території кладовища і опалення господарчих споруд на міському кладовище;

-поточний ремонт господарчих споруд, огорожі та доріжок кладовища.

Пунктами розділу 2 договору визначені умови здійснення робіт Підрядником, а положення розділу 3 закріплюють право Балансоутримувача і Власника контролювати обсяг і якість виконаних робіт та вимагати повторного виконання прибирання і інших послуг при неякісному їх виконанні з вини Підрядника, що має бути підтверджено актом, підписаним усіма сторонами.

Пунктом 5.1. строк дії договору визначений з моменту підписання і по 2056 рік.

Означений договір з боку Позивача був підписаний його тодішнім керівником виконуючим обовязки (а.с.47 т.2) начальника ОСОБА_2 (який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер а.с.46 т.2), в свою чергу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 17.02.2011р. (а.с.37 т.1) до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги” із часткою в статутному фонді 189632,3грн., що становить 55,09%, входить ОСОБА_1.

04.10.2007р. Донецьким міським головою прийняте розпорядження №1169 (а.с.58 т.1) про передання Товариству з обмеженою відповідальністю „Ритуальні послуги” для здійснення функцій з утримання і обслуговування кладовища „Мушкетові” комунальне майно з правом ведення балансового обліку згідно додатку та зобовязано Відповідача 2 забезпечити укладання відповідного договору.

На викання означеного розпорядження 04.10.2007р. між Відповідачами був укладений договір про передачу комунального майна для здійснення функцій з утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” зі строком дії до 19.09.2056р. (а.с.а.с.59-64 т.1), додатком №1 до якого (а.с.65 т.1) встановлений перелік майна, що передається. Цього ж дня сторонами складено акт приймання-передачі означеного майна (а.с.66 т.1).

15.04.2009р. між Позивачем (Ритуальна служба) та Відповідачем (Виконавець), у тому числі на виконання спірного договору, був укладений договір про надання ритуальних послуг на кладовище „Мушкетові” (а.с.67 т.1), яким встановлені взаємовідносини щодо здійснення Ритуальною службою контролю за організацією і проведення поховань і надання ритуальних послуг Виконавцем. З боку Позивача це договір було підписано керівником - ОСОБА_3.

Розпорядженням Донецького міського голови №680 від 14.07.2010р. (а.с.74 т.1) за Позивачем закріплені на праві господарського відання памятники історії та культури за відповідним переліком (а.с.а.с.75, 76 т.1), а також передані на отримання братські і одиночні могили згідно іншого переліку (а.с.а.с.77-82), частина з яких розташована на території кладовища „Мушкетово”.

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №252 від 22.09.2010р. (а.с.41 т.1) затверджено перелік кладовищ м. Донецька (а.с.а.с. 42, 43 т.1), закріплених за Позивачем задля забезпечення їх належного утримання і обслуговування, до якого включене і кладовище „Мушкетово.”

Розпорядженням міського голови від 24.02.2009р. №132 створена комісія за участю депутатів міської ради з перевірки ефективності використання кладовища „Мушкетово”, протоколом якої від 30.04.2009р. встановлено, що правові підстави для відміни рішення виконкому міської ради від 19.09.2007р. №560 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю „Ритуальні послуги” на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” та скасування тристороннього договору від 19.09.2007р. на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” відсутні.

01.11.2010р. Господарським судом Донецької області на примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. були видані накази (а.с.44 т.1) у справі №10/118пн, за якими Комунальне підприємство „Ритуальна служба м. Донецька” зобовязане припинити незаконні дії по втручанню у господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги” при здійсненні прав та обовязків по утриманню та обслуговуванню кладовища „Мушкетово” у м. Донецьку, а також зобовязане усунути перешкоди у користуванні комунальним майном, що було передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги”.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. у справі №9/187пд (а.с.а.с.142-144 т.1), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.01.2010р. (а.с.а.с.145-148 т.1), відмовлено у задоволені позову Комунального підприємства „Ритуальна служба м. Донецька” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги” про розірвання договору на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” від 19.07.2007р.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволенні розглядуваного позову, з яким погоджується і Відповідач 2.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив з підстав, приведених вище.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивач до Відповідачів такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного договору недійсним.

Як зазначено в абз. 3 п. 1 Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. Беручи це до уваги, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на зясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену в абз. 3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент його вчинення.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Кодексу є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи із наведених Позивачем підстав позову у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Розяснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, останній стверджує, що спірний договір є недійсним, оскільки:

- недотримана процедура укладання спірного договору, а саме проведення обовязкового у даному випадку конкурсного відбору;

- неможливо прийняття пропозицію Відповідача 1 у разі проведення такого конкурсу через наявність повязаних осіб попереднього керівника Позивача (батько) та учасника Відповідача 1 з визначальною часткою у статутному капіталі у розмірі понад 55%(син);

- відсутнє погодження за всіма істотними умовами майбутні характеристики результатів робіт, їх обсяги, вимоги щодо якості, а також вартості і порядку розрахунків.

Аналіз означених підстав позову вказує на те, що порушення захищуваних Позивачем прав ототожнюється ним саме із фактом існування договору, що було підтверджено у судовому засіданні 11.04.2011р., адже і питання процедури укладання договору (проведення конкурсу і можливості врахування пропозиції Відповідача 1), і обставини відображення в тексті договору всіх істотних умов, так само, як і коло його учасників, з якими може ототожнюватися порушення, є відомими для всіх його сторін з самого моменту укладання такого договору. Внаслідок цього в контексті згадуваної Позивачем позиції Верховного Суду України, приведеній в п.28 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року N 9, момент дізнання про порушення прав в даному випадку співпадає з моментом укладання спірного договору та визначає початок відліку позовної давності в порядку ст. 261 Цивільного кодексу України.

Намагання Позивача привязати момент порушення його прав із припиненням повноважень свого керівника, який і підписував спірний договір, є хибним, адже:

- по-перше, відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України така посадова особа зобовязана була діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень;

- подруге, субєктом, питання щодо наявності порушення прав якого підлягає розгляду в даному випадку є юридична особа Комунальне підприємство „Ритуальна служба м. Донецька”, а не будь-яка фізична особа, що обіймає, чи обіймала певну посаду у Позивача;

- по-третє, наявність в матеріалах справи відомостей про судові провадження довкола спірного договору між цими ж сторонами (справи № 10/118пн та 9/187пд), а також укладання за участю іншого керівника Позивача 15.04.2009р. договору із Відповідачем на забезпечення взаємовідносин за спірним договором спростовує обґрунтованість тверджень про перебування обізнаності про порушення внаслідок укладання спірного договору прав та інтересів Комунального підприємства „Ритуальна служба м. Донецька” в залежності від персони керівника;

- по-четверте, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не надано належного доказу існування повязаності осіб між керівником Позивача та одним з учасників Відповідача адже співпадіння за прізвищем та по батькові не може ототожнюватися із встановленням родинного звязку як між батьком та сином, належним підтвердженням чого має виступати свідоцтво про народження (яке не тільки не було надане до справи, але й відносно витребування якого не заявлялося клопотання в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України). Більш того, Позивачем не були приведені відомості щодо складу учасників Відповідача 1 та розподілу часток статутного капіталу між ними саме станом на момент укладання спірного договору.

Враховуючи приписи ст. 257 Цивільного кодексу України відносно загального строку позовної давності, такий строк відносно розглядуваних вимог Позивача добіг кінця 19.09.2010р. Отже, беручи до уваги заяву Відповідача 1 від 28.03.2011р. (а.с.39 т.2) про застосування позовної давності, відсутність доказів існування обставин для переривання або зупинення перебігу позовної давності, а також клопотання про поновлення строку позовної давності іщ обґрунтуванням існування поважних причин, які б завадили своєчасному зверненню до суду, суд згідно ч.ч.3-4 ст. 267 Цивільного кодексу України відмовляє у задоволені вимоги Позивача про визнання спірного договору недійсним з підстав недотримання процедури його укладання та неможливості прийняття пропозиції Відповідача 1 через наявність повязаних осіб.

Стосовно останньої підстави розглядуваного позову відсутності погодження всіх істотних умов суд зауважує, що дослідження питання наявності або відсутності відповідних домовленостей сторін відносно всіх істотних умов договору за змістом ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України має значення для оцінки і встановлення факту його укладання (існування як договору взагалі), а не законності, у запереченні якої полягає позиція Заявника позову. Відтак, зазначена підстава позову взагалі не кореспондується з його предметом.

Наразі, встановлені під час розгляду справи №9/187пд факти щодо виконання спірного договору, які мають преюдиціальне значення у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та у встановленому порядку не спростовані, є несумісними із припущенням про неукладенність спірного договору.

Відмова у задоволені позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює віднесення на рахунок Позивача понесених ним судових витрат та відхилення у задоволенні викладеної у позові заяви про вжиття забезпечувальних заходів. Відносно останніх суд також зауважує, що за своєю сутністю вони спрямовані на встановлення заборони виконання чинного судового рішення по справі №10/118пн, що є не сумісним із загальнообовязковим статусом останнього, встановленим ст.ст. 124, 129 Конституції України. Така заборона не може бути запроваджена місцевим господарським судом у якості забезпечувального заходу за будь-якою позовною заявою, адже зупинення виконання рішення ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України віднесено до виключної компетенції суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Комунального підприємства „Ритуальна служба м. Донецька”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 03343321) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрядові послуги”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32193653) та Головного управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34053605) про визнання договору на утримання та обслуговування кладовища „Мушкетово” від 19.09.2007р. недійсним.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2011р.

Суддя Попков Д.О.