Рішення № 15074289, 15.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.04.11 р. Справа № 2/21

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Ступак Д.Д. довіреність від 05.11.2010р.

від відповідача 1 Чеснюк О.І. довіреність від 16.07.2010р.,

від відповідача 2 Карапетян А.Р. довіреність від 12.11.2010р.,

за позовом - Приватного підприємства „Ваш двір” м. Маріуполь

до відповідача 1-Маріупольського відділення № 8013 відкритого акціонерного товариства

„Ощадбанк” м. Маріуполь

до відповідача 2 - Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”

м. Київ

про стягнення 14539,94грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010р. ПП „Ваш двір” м. Маріуполь звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Маріупольського відділення № 8013 відкритого акціонерного товариства „Ощадбанк” м. Маріуполь 13761,00грн. заборгованості за період з листопада 2006р. по жовтень 2009р., 64,47грн. - 3%річних, 275,22грн. інфляційних витрат та 439,25грн. пені за несвоєчасну оплату, нараховані за період з 17.11.2009р. по 12.01.2010р.

В підтвердження позову позивач надав договір на відшкодування витрат, повязаних з експлуатацією та обслуговуванням комунальної власності міста від 01.07.2005р., підписаний між позивачем та Маріупольським відділенням №8013 відкритого акціонерного товариства „Ощадбанк” м. Маріуполь та рахунки-фактури виставлені відповідачу для сплати понесених витрат.

14.07.2010р. господарським судом Донецької області винесене рішення по справі, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2010р., яким позовні вимоги задоволені частково, оскільки строк договору закінчився 01.09.2007р. 29.11.2010р.

Вищим господарським судом України винесена постанова, якою рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2010р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2010р. скасовані у звязку з неправильним тлумаченням судами п.6.2 договору, укладеним сторонами та помилковим висновком про те, що узгоджене сторонами застереження у вказаному пункті має одноразовий характер та те, що відсутні заяви однієї із сторін про зміну або припинення договору. Справа направлена на новий розгляд.

07.02.2011р. господарським судом Донецької області на підставі ст.ст. 24,86 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК) винесена ухвала про залучення в якості другого відповідача - Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” м. Київ.

15.03.2011р. представником позивача надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У звязку з необхідність надання додаткових документів до справи, які мають значення для вирішення спору, за письмовою заявою представника відповідача, господарський суд ухвалив на підставі ст.69 ГПК розгляд справи продовжити на 15 днів.

При дослідженні матеріалів справи зібраних судом та наданих сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом, встановлені наступні факти:

2

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за надані послуги відповідно до договору № 8013 від 01.07.2005року за період з листопада 2006року по жовтень 2009р. та нарахованих сум інфляційних витрат, річних процентів та пені за прострочку виконання грошових зобовязань. Підставою для вирішення спору

Підстави позову це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.

Підставою цього позову є договір від 01.07.2005року, предметом якого є відшкодування визначених сторонами витрат пропорційно займаної відповідачем площі, повязаних з експлуатацією і обслуговуванням житлового будинку № 43 по проспекту Ленінградський в місті Маріуполь.

Позивач підтвердив заявлені у лютому 2010р. позовні вимоги.

Відповідач, Маріупольське відділення № 8013 ВАТ „Ощадбанк”, у відзиву на позов (л.с.69, 103 т.1) заперечує проти вимог позивача за наступних підстав: по-перше, філіал ВАТ „Ощадбанк” не має статусу юридичної особи і у відповідності з Положенням про філію має право виступати стороною в суді лише від імені ВАТ „Ощадбанк”, тому вважає, що він є неналежним відповідачем. По-друге, за період з листопада 2006року і по наступний період будь-які послуги позивач йому не надавав. Щодо вимог про стягнення пені, інфляційні витрати і річні проценти, вважає, що сам позивач стверджує, що ним направлені рахунки тільки 13.11.2009р., а тому ці вимоги є недоведеними. Позивачем не враховане, що Маріупольським відділенням укладені договори з Приватним підприємцем ОСОБА_1 за № 114 від 22.06.2007року, за яким виконувались останнім ремонти електромереж в приміщенні, яке займає під оренду відділення ВАТ „Ощадбанку”, з ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” укладений договір № 200 від 05.11.2007року, за яким останній виконував роботи по дератизації і дезинсекції на вказаних у додатку № 1 обєктах Маріупольського відділення № 8013 і одинадцяти філій відділення, пролонговане на наступні роки. Крім цього, за договором № 1052-0 від 13.01.2005року Управлінням міського майна Маріупольської міської ради передане в оренду у платне користування нежитлове приміщення, загальною площею не 496,4 кв. м., як вказано у Договорі, укладеним з позивачем, а площею 487,7кв.м.

Залучена особа ухвалою господарського суду від 07.02.2011р. в якості другого відповідача - Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” м. Київ. після ознайомлення з матеріалами справи, надала пояснення до відзиву від 13.04.2011р., в якому висловив своє не погодження з вимогами позову на тій підставі, що відповідно до п.4.1 Договору розмір експлуатаційних витрат повинно бути визначено відповідно до рішення № 456 від 19.11.2003року і № 62 від 18.02.2004року Маріупольського виконкому міської ради. В додатку № 9 рішення № 456 міститься розрахунок тарифів на роботи (послуги), повязані з утримуванням III типу будинків і при будинкової території, в якому міститься наступний перелік:

1) Прибирання будинку і при будинкової території.

Прибирання своєї території і сходів, які примикають до займаного ним приміщення відповідач проводить самостійно відповідно до п.2.2 Договору.

2) Обслуговування, ремонт внутрішніх сантехсистем і електромереж.

Ці види робіт проведені відповідачем самостійно, про що свідчать копії актів і списання матеріалів.

3) Обслуговування, ремонт реконструкцій, обробка.

Всі роботи, які проведені позивачем не стосуються площі, яку займає відповідач, а саме:

- ремонт дверей підїздів, деревяних поручнів на сходах в підїздах, якими не користується відповідач;

-пробівка сміттєвих стволів, якими теж не користується банк, так як має відокремлені входи;

- ремонт штукатурки стін підїздів і дверних укосів дверей ліфтів в підїздах житлового будинку, якими відповідач не користується;

- осклянілість віконних плетінь, ремонт віконних коробок і видалення битого стекла в підїздах житлового будинку, якими не користується відповідач;

4) Інші роботи (довідки, підготовка до зими, дитячі площадки тощо). Такі послуги не можуть відноситься до витрат, повязаних з орендою відповідачем приміщення.

3

5) Електроенергія (освітлення).

В якості доказу оплати за послуги надання електроенергії, відповідач посилається на договір № 3578, укладеним 28.03.2007року з ВАТ „Донецькобленерго” та платіжними дорученнями про оплату отриманої послуги за період з листопада 2006року по грудень 2009р.

6) Обслуговування ліфтів.

Оскільки ним за договором оренди № 1052-0 від 13.01.2005року, укладеним з Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, відділення № 8013 ВАТ „Ощадбанк” орендує відособлене приміщення на першому поверсі житлового будинку, має три відокремлених входів до приміщення, яке він орендує, які відділенні від підїздів будинку, тому він не може користуватись а ні цими підїздами, а ні ліфтами і смітниками в підїздах.

7) Санобробка.

У звязку з незадовільною послугою позивача щодо санобробки, відповідач змушений був самостійно залучити до виконання цих робіт в серпні 2005року Маріупольську санепідстанцію для проведення дератизації і дезинсекції в будинку, за що сплатив йому вартість виконаних робіт, про що свідчить платіжне доручення № 42667 від 15.08.2005року і, починаючи з листопада 2008року, залучити ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча, за що сплачені послуги в лютому, жовтні 2006року і березні 2007року, з яким пізніше укладений договір № 1089/4986 від 01.10.2010р.

8) Вивіз твердих побутових відходів. Ці послуги виконує комунальне підприємство „Комунальник”, з яким відповідач уклав договір № 868 від 02.01.2007року, а з 04.11.2009року договір № 8013, за які від сплатив вартість наданих послуг, про що свідчать платіжні доручення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № 1052-О на довгострокову оренду нежитлового приміщення від 13.01.2005р. Маріупольське відділення № 8013 ВАТ „Державний ощадний банк України” є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 496,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, проспект Ленінградський, 43.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.03.2003р. № 29/2 „Про передачу приватному підприємству „Ваш двір” на утримання та обслуговування житлового фонду житлово-комунального підприємства „Азовжилкомплекс” (л.с.132т.1) позивачу було передано за договором № 8 від 01.04.2003року (л.с.133 т.1) на утримування і обслуговування житлового фонду, прибудинкової території, до якого входить і житловий будинок за адресою: м. Маріуполь, проспект Ленінградський, 43.

За пунктом 4.1.4. Положення про філію, остання з метою провадження своєї діяльності згідно з Статутом Банку та Положення має право, укладати від імені банку договори в межах своєї компетенції, за винятком договорів по операціях на міжбанківських ринках.

Пунктом 8.4. Положення встановлено, що керуючий Відділення укладає від імені банку договору (угоди) в межах повноважень, визначених довіреністю Банку та цим Положенням. Як вбачається з п. 9 Довіреності від 18.02.2005р. виданої на ОСОБА_2, останній мав право укладати та підписувати договори (правочини) цивільно-правового характеру в тому числі для забезпечення господарсько-побутових потреб, в тому числі водо-тепло-електропостачання. З огляду на викладене, керівник філії ОСОБА_2 на підставі відповідної довіреності та Положення про філію мав необхідні повноваження на укладання зазначеного договору від імені ВАТ „Ощадбанк”.

01.07.2005р. між ПП „Ваш двір” (власник), в особі керівника ОСОБА_3, діючого на підставі Статуту підприємства та Маріупольським відділенням № 8013 ВАТ „Ощадбанк” (співвласник), в особі керуючого ОСОБА_2, діючого на підставі положення про філію за довіреністю № 914 від 10.02.2006р., укладено договір про відшкодування витрат, повязаних з експлуатацією та обслуговуванням комунальної власності міста (далі Договір), згідно з умовами якого співвласник приймає участь у спільних для власника витратах з управління, експлуатації та поточного ремонту житлового фонду, пропорційно займаній площі 496,4кв.м. за адресою: проспект Ленінградський, 43.

Тарифна ставка експлуатаційних витрат складає 0,77грн. за 1 кв. м., за місяць - 382,2грн.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що власник зобовязується усунути аварійні ситуації на інженерних мережах будинку; здійснювати ремонт інженерних комунікацій загального користування; технічно обслуговувати та ремонтувати конструктивні елементи житлового будинку.

Згідно до п. 2.2. співвласник взяв на себе наступні зобовязання: брати участь у витратах з управління, експлуатації, поточного ремонту житлового будинку та на підставі Рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 27.04.1996р. прибирати прибудинкову територію, пропорційно займаній площі; нести відповідальність за стан, здійснювати ремонт комунікацій індивідуального користування; утримувати приміщення в відповідності з правилами

4

користування в житлових будинках та при домової території, затверджених Постановою Кабміну України № 572 від 08.10.2002р.; забезпечити вільний доступ власника для усунення аварійних ситуацій; відповідно до ст. 113 України (не визначено якого Закону), зобовязаний брати участь в оплаті всякого роду податків та платежів з загального майна, а також всі витрати повязані з утриманням та збереженням спільного майна пропорційно долі у відповідному майні; в разі розірвання договору співвласник повідомляє про це власника за 30 днів та сплачує відшкодування витрат по день звільнення приміщення.

Розділом 4 „Порядок розрахунків” визначено, що за приміщення, розташоване за адресою: пр. Ленінградський, 43, загальною площею 496,4 кв. м. і співвласник зобовязався сплачувати кожний місяць експлуатаційні витрати в сумі 382,2грн. пропорційно займаній площі.

Розмір експлуатаційних витрат визначається в відповідності з рішенням Маріупольського виконкому № 456 від 19.11.2003р., № 62 від 18.02.2004р., п. 1.3.

Сторонами п.4.2 Договору визначений строк оплати експлуатаційних витрат, за яким співвласник здійснює оплату витрат Власнику в продовж 3-х днів після отримання рахунку.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що він укладений строком на рік та діє з 01.07.2005р. по 01.09.2006р. Однак, Договір вважається пролонгованим (продовженим) відповідно до п.6.2 на на той же строк та на них же умовах у звязку з тим, що сторонами не узгоджене застереження про одноразовий характер строку дії та відсутності однієї із сторони заяви про зміну чи припинення договору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Доведено матеріалами справи, і цей факт не спростовується відповідачами, що позивачем Маріупольському відділенню № 8013 ВАТ„Ощадбанк” для оплати були виставлені рахунки-фактури №СФ-0000042 від 03.11.2006р., №СФ-0000046 від 05.12.2006р., №СФ-0000001 від 05.01.2007р., №СФ-0000005 від 05.02.2007р., №СФ-0000006 від 05.03.2007р., №СФ-0000007 від 02.04.2007р., №СФ-0000008 від 07.05.2007р., №СФ-0000009 від 04.06.2007р., №СФ-0000010 від 02.07.2007р., №СФ-0000024 від 06.08.2007р., №СФ-0000025 від 03.09.2007р., №СФ-0000028 від 01.10.2007р., №СФ-0000035 від 05.11.2007р., №СФ-0000036 від 03.12.2007р., №СФ-0000004 від 07.01.2008р., СФ-0000011 від 04.02.2008р., №СФ-0000017 від 03.03.2008р., №СФ-0000022 від 07.04.2008р., №СФ-0000026 від 05.05.2008р., №СФ-0000031 від 02.06.2008р., №СФ-0000035 від 07.07.2008р., №СФ-0000040 від 04.08.2008р., №СФ-0000044 від 01.09.2008р., №СФ-0000048 від 06.10.2008р., №СФ-0000052 від 03.11.2008р., №СФ-0000056 від 01.12.2008р., №СФ-0000005 від 05.01.2009р., №СФ-0000009 від 02.02.2009р., №СФ-0000017 від 02.03.2009р., №СФ-0000023 від 06.04.2009р., №СФ-0000031 від 04.05.2009р., №СФ-0000038 від 01.06.2009р., №СФ-0000045 від 06.07.2009р., №СФ-0000057 від 03.08.2009р., №СФ-0000064 від 01.09.2009р., №СФ-0000005 від 01.10.2009р.

Рахунки виставлені з урахуванням визначеної сторонами пунктом 1.1 Договору вартості експлуатаційних витрат, яка складає 382,20грн. на місяць та площі приміщення, яке орендується відповідачем 496,4кв.м. за період з листопада 2006року по жовтень 2009р. на загальну суму 13761,00грн., які отримані останнім 13.11.2009р., про що свідчить штамп підприємства.

Виставлені рахунки відповідачем не сплачені.

Позивачем доведені факти понесення витрат по експлуатації будинку, в якому орендує приміщення відповідач. Цими фактами є договори укладені позивачем з іншими сторонами на надання послуг по дератизації, дезинфекції, прибирання при будинкової території, інші роботи, акти виконаних робіт та оплату їх.

Заперечення відповідача стосовно неотримання цих послуг чи отримання не в повному обсязі не приймаються до уваги, оскільки по-перше, сама ціна витрат, яка повинна бути сплачена відповідачем як співвласником будинку, визначена сторонами і не змінювалась, і по-друге, відповідач не довів суду, що ним приймались будь-які дії щодо предявлення вимог до позивача як до невиконанця умов договору в законному порядку.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються. За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Маріупольським відділенням № 8013 ВАТ„Ощадбанк”, в порушення умов договору, експлуатаційні витрати, які визначені сторонами Договором і не змінені ці умови, до наступного часу несплачені, факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, господарський суд позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 13761,00грн. задовольняє в повному обсязі.

Враховуючи порушення відповідачем встановлених п.4.2 Договору строку оплати, позивач вимагає стягнути з боржника 64,47грн. 3%річних, нарахованих за період з 17.11.2009р. по 12.01.2010р., 275,22грн. інфляційних витрат, нарахованих за цей же період у відповідності з ст..625 Цивільного кодексу України та пеню в сумі 439,25грн., нараховану за період з 17.11.2009р. по 12.01.2010р. відповідно до п.3.1 Договору.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 1 цієї статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки, грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені статтею.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання, тому ці вимоги позивача задовольняються в повному обсязі.

6

Крім цього, позивач просить стягнути 439,25грн. пені за несвоєчасну оплату, нарахованої за період з 17.11.2009р. по 12.01.2010р. відповідно до п. 3.1 договору, згідно якої власник в разі несвоєчасного внесення оплати співвласником має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Крім цього, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Оскільки сторонами договором: а) встановлений строк сплати витрат (п. 4.2 договору); б) вид відповідальності (п. 3.1 договору); в) розмір пені (п. 3.1 договору), а також доведено факт несплати коштів у встановлені договором строки, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, задовольняє вимогу щодо стягнення пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного терміну.

Таким чином, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі, вважаючи їх доведеними та такими, що ґрунтуються на укладеному сторонами Договорі і діючому законодавстві.

На підставі ст.ст. 526,530,546,547,549,550,551,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67,174,180,181,193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в :

Задовольнити позов Приватного підприємства „Ваш двір” м. Маріуполь до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м. Київ про стягнення 14539,94грн., з яких: 13761,00грн. - сума заборгованості за період з листопада 2006р. по жовтень 2009р., 64,47грн. - 3%річних, 275,22грн. сума інфляційних, 439,25грн. сума пені в повному обсязі.

Стягнути з Маріупольського відділення № 8013 Відкритого акціонерного товариства „Ощадбанк” м.Маріуполь-87550, пр.Ленінградський, 43 ЄДРПОУ 02789397 (Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” м.Київ 01023, вул. Госпітальна, 12-г, ЄДРПОУ 00032129) на користь Приватного підприємства „Ваш двір” м. Маріуполь-87543, пров. Февральський, 75, ЄДРПОУ 32321198 заборгованість в сумі 13761,00грн. за період з листопада 2006р. по жовтень 2009р., річні в сумі 64,47грн., інфляційні витрати в сумі 275,22грн., пеню в сумі 439,25грн., державне мито в сумі 145,40грн. та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 15.04.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано у 4прим.:

1-до справи,

1-позивачу,

2-відповідачам