Рішення № 15074230, 05.04.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.04.11 р. Справа № 37/84

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства „Донмашобладнання”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 01881623

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договором оренди №22/03-10-21 від 22.03.2010р. заборгованості в розмірі 9747,53грн., пені в розмірі 755,77грн. та 3% річних в розмірі 147,37грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача Макагончук С.В. (за довіреністю від 04.04.2011р.);

від Відповідача не зявився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 22.03.2011р. на 05.04.2011р.

У судовому засіданні 05.04.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Донмашобладнання”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договором оренди №22/03-10-21 від 22.03.2010р. заборгованості в розмірі 9747,53грн., пені в розмірі 755,77грн. та 3% річних в розмірі 147,37грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №22/03-10-21 від 22.03.2010р., внаслідок чого за період з червня по жовтень 2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №22/03-10-21 від 22.03.2010р.; акти прийому-передачі: від 22.03.2010р., від 31.07.2010р.; додаткову угоду від 01.08.2010р.; акти прийому-передачі: від 01.08.2010р., від 18.10.2010р.; претензію №06/12-84 юр від 06.12.2010р. з доказом відправлення; акт взаємозаліку від 30.09.2010р.; акт звіряння взаєморозрахунків від 01.01.2010р.; банківські виписки; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України та на виконання вимог суду Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 26-54, 62), а заявою від 05.04.2011р. (а.с.61) відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 755,77грн.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплату стягуваних сум не надав, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, встановленою згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.62), достовірність яких (відомостей) презюмується згідно ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.60), з відміткою про отримання ухвали.

У судовому засіданні 05.04.2011р. представник Позивача підтримав заявлений позов з урахуванням відмови від частини вимог щодо пені, наполягаючи на вирішенні спору за наявними документами в цьому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома позиції по суті розглядуваного спору з наданням підтверджуючих документів, а встановлення правової певності відносно заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди №22/03-10-21 (а.с.а.с. 4, 5), згідно п.п. 1.1, 7.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлових приміщень будівлі, що знаходиться за адресою: 83000, АДРЕСА_1, а саме: склад загальною площею 402,0кв.м., зазначеного в технічному паспорті літ.А-1 7-го приміщення №1 і кімнату (офіс) загальною площею 14,6кв.м., зазначену в технічному паспорті літ. Б-1 1-го приміщення №7, строком до 31.12.2010р.

Приналежність Позивачеві будівлі, в якій розташовано обєкт оренди, підтверджується реєстраційним посвідченням БТІ (а.с.48) та нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 25.12.1996р. (а.с.а.с.49-54).

Згідно умов п.п.3.1.1, 3.2, 3.3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати на банківський рахунок Орендодавця, визначеної у сумі 6322,00грн., з розрахунку15,00грн. за 1кв.м.- за склад і 20,00грн. за 1кв.м. офіс за місяць з урахуванням ПДВ, до 17 числа попереднього місяця, а також авансовий платіж в рахунок орендної плати за останній місяць оренди, визначеної у сумі 6322,00грн., з розрахунку орендної плати за один місяць використання, до 15 травня 2010р.

Своєчасне і повне внесення орендних платежів п. 5.2.2. договору віднесено до обовязків Орендаря.

Умовами п. 6.4. договору сторони передбачили відповідальність Орендаря за несвоєчасне перерахування грошових коштів, передбачених п.п. 3.1.1., 3.3 у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

22.03.2010р. обєкт оренди згідно із п.п.2.1. договору оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі обладнання (а.с.6).

31.07.2010р. актом прийому-передачі Орендатор повернув обєкт оренди Позивачеві, а наступного дня сторони уклали додаткову угоду (а.с.8), якою обєкт оренди визначався частиною складу загальною площею 201кв.м. (А-1 7-ого приміщення №1 за технічним паспортом) і кімнатою (офіс) загальною площею 14,6кв.м. (Б-1 1-ого приміщення №7 за технічним паспортом), а строк дії договору продовжено до 31.12.2011р.

Згідно до п.2 цієї додаткової угоди орендна плата за орендований склад складає 15,00грн.в місяць за 1кв.м. та за офіс 20,00грн. в місяць за 1 кв.м., а загальна сума за весь орендований обєкт в місяць складає 3307,00грн.

01.08.2010р. визначений додатковою угодою обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений і підписаний акт приймання-передачі (а.с.9).

За складеним 18.10.2010р. актом прийому-передачі Орендар повернув обєкт оренди Орендодавцю (а.с.10).

В перебігу орендних правовідносин Відповідачу була нарахована орендна плата за період: з 05.06.2010р. по 29.06.2010р. в розмірі 6322,00грн.; з 30.06.2010р. по 30.07.2010р. в розмірі 12644,00грн.; з 31.07.2010р. по 30.08.2010р. в розмірі 15951,00грн.; з 31.08.2010р. по 29.09.2010р. в розмірі 9912,50грн.; з 30.09.2010р. по 18.10.2010р. в розмірі 7827,34грн.; з 18.10.2010р. по 16.11.2010р. в розмірі 9747,53грн., яка Відповідачем погашена частково (а.с.а.с.14-18): 17.09.2010р. в розмірі 6600,00грн., 30.09.2010р. в сумі 2745,50грн. (шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог - (а.с.12) і. в розмірі 2500,00грн. та 12.10.2010р. в розмірі 3000,00грн.

Вказаний майновий обіг між сторонами відображений у складених Позивачем актах звірення розрахунків (а.с.а.с.13, 44), від підписання яких Відповідач ухилився.

06.12.2010р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія №06/12-84юр (а.с.11) щодо погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 9474,53грн., у звязку із незадоволенням якої, Позивач, нарахувавши пеню і 3% річних, звернувся до суду з розглядуваним позовом.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань у Відповідача за період з 05.062010р. по 05.11.2010р. утворилась заборгованість у сумі 9747,53грн., на яку Позивачем нарахована пеня та річні, на примусовому стягненні яких у сукупності із заборгованістю наполягає Позивач.

Заявою від 05.04.2011р.(а.с.61) Позивач відмовився від вимог щодо пені в сумі 755,77грн. у звяжу з невірним нарахуванням.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд, враховуючи заяву від 05.04.2011р., розглядує справу виключно в контексті вимог про стягнення заборгованості в сумі 9747,53грн. та 3% річних в розмірі 147,37грн., оскільки їх обєднання в цілком відповідає приписам ст.58 Господарського процесуального кодексу України вимоги повязані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобовязань за договором оренди).

Судом згідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймається відмова від позовних вимог щодо пені в сумі 755,77грн., оскільки відповідно до ст.22 цього Кодексу Позивач управнений до прийняття рішення у справі відмовитися від певних вимог. Наразі , відмова від цих вимог розцінюється судом як така, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки: по-перше, здійснена уповноваженою на таку дію особою представником за довіреністю від 04.04.2011р. (а.с.63), що передбачає такі повноваження; по-друге, відмова від вимог зумовлена неправильністю нарахування пені щодо визначення першого дня і періоду прострочення з огляду на визначений договором момент платежу і приписи ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України; перед прийняттям відмови представнику Позивача розяснені наслідки цієї процесуальної дії, обізнаність із якими вбачається із змісту самої заяви.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення пені в сумі 755,77грн. підлягає припиненню в порядку ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №22/03-10-21 від 20.03.2010р. (зі змінами, запровадженими додатковою угодою) є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати до 17 числа попереднього місяця відповідно до умов п. 3.2. договору оренди №22/03-10-21 від 20.03.2010р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розмінні ст. 34 цього Кодексу доказів виконання грошових зобовязань зі сплати орендних платежів або їх припинення у інший передбачений діючим законодавством спосіб у повному обсягу, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність заборгованості за період з червня по жовтень 2010р. в сумі 9747,53грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобовязання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу відносно кожного відповідного місяця вказаного періоду прострочення з 17 числа попереднього місяця.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу та 3% річних, нарахованих за весь періоду прострочення.

Приймаючи до уваги, що викладений Позивачем розрахунок боргу відносно періоду стягнення є арифметично вірним та відповідає умовам договору, як щодо розміру платежів, так - і строку їх нарахування, вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 9747,53грн. підлягають задоволенню у повному обсягу. Судом також задовольняються вимоги щодо 3% річних в розмірі 147,37грн., оскільки означена сума не перевищує розміру, що може бути нарахований за вказаний період.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині вимоги Закритого акціонерного товариства „Донмашобладнання”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01881623) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення пені в розмірі 755,77грн.

2. Задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донмашобладнання”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01881623) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №22/03-10-21 від 22.03.2010р. заборгованості в розмірі 9747,53грн. та 3% річних в розмірі 147,37грн. в повному обсязі.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Донмашобладнання”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01881623) заборгованість з орендної плати 9747,53грн.,та 3% річних в розмірі 147,37грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства „Донмашобладнання”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01881623) державне мито в розмірі 98,95грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 219,27грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 05.04.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2011р.

Суддя Попков Д.О.