Рішення № 1506997, 31.03.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.08 Справа № 29/194

За позовом:

відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, м. Львів,

до відповідача:

товариства з обмеженою відповідальністю „Алмаз телеком”, м. Львів,

про:

про стягнення 34’888,03 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:

Пушкар Н. Б. –предст. за дов.,

відповідача:

не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” до товариства з обмеженою відповідальністю „Алмаз телеком” про стягнення 34’888,03 грн. Ухвалою від 11.12.2007 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 21.01.2008 р. Розгляд справи відкладено на 30.01.2008 р. за клопотанням відповідача у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання. Ухвалою від 30.01.2008 р. розгляд справи відкладено на 18.02.2008 р. у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника позивача та для надання можливості відповідачу надати суду документально обґрунтований відзив на позов.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору №14309 від 01.08.2006 р. не здійснив оплати за надані послуги електрозв’язку, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 31’093,99 грн. основного боргу. Крім того, відповідачу нараховано 850,06 грн. пені, 2’536,46 грн. інфляційних збитків, 407,52 грн. –3% річних.

Відповідачем оскаржувалася ухвала суду від 11.12.2007 р. про порушення провадження у справі. Однак, матеріали справи не надсилалися до Львівського апеляційного господарського суду у зв’язку з тим, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка оскарженню відповідно до положень ГПК України не підлягає.

Крім того, відповідачем подавалися клопотання про виправлення описок в ухвалі від 11.12.2007 р. та від 14.03.2008 р. Суд вважає за необхідне в задоволенні поданих клопотань відмовити, оскільки в зазначених ухвалах зазначено, що позивачем є відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі свого підрозділу (Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртеелком", надалі - Центр), на який відповідно до затвердженого Положення про Центр покладено виконання частини виробничих, господарських та інших функцій. Зокрема, керівник Центру уповноважений відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" самостійно укладати від імені товариства договори, представляти права та інтереси товариства в усіх органах державної влади, в усіх судах загальної юрисдикції з усіма правами, передбаченими відповідними процесуальними кодексами. За таких обставин суд вважає подане клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Що стосується клопотання про виправлення описки в частині зобов’язання відповідача надати документально обґрунтований відзив, то суд також відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки суд мав на меті власне зобов’язати відповідача подати свої заперечення. Однак, в будь-якому випадку це є право відповідача, заперечувати чи не заперечувати проти позову. Як убачається з матеріалів справи, відповідач не реалізував свої право на захист, проти позову не заперечив.

В судове засідання 31.03.2008 р. представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, надіслав телеграму про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання через хворобу. Як убачається з повідомлення про вручення поштового відправлення №2796610, відповідач копію ухвали від 14.03.2008 р. отримав 20.03.2008 р.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем неодноразово подавалися клопотання про відкладення розгляду справи, подавалася апеляційна скарга на ухвалу, яка не підлягає оскарженню, подане клопотання не має жодних підтверджуючих хворобу представника доказів, будь-яка юридична особа може реалізувати своє право на захист не лише через свого директора, а й інших представників, за час провадження справи (з грудня 2007 р.) відповідачем так і не було подано до суду будь-яких заперечень щодо позову. Указане свідчить, на думку суду, про те, що відповідач недобросовісно користується наданими йому законом правами, затягує розгляд справи, чим порушує норми ч. 3 ст. 22 ГПК України (сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).

Суд надав відповідачу достатньо часу (розгляд справи неодноразово відкладався, в судових засіданнях оголошувалася перерва) та можливостей (зокрема, представнику відповідача надавалася можливість ознайомитися з матеріалами справи і він нею скористався) для реалізації свого права на захист. Відповідач проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Таким чином, суд, керуючись нормами ст. 75 ГПК України, відмовляє в задоволенні клопотання про відкладенні розгляду справи, вважає за доцільне продовжити слухання справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір №14309 від 01.08.2006 р. про надання послуг електрозв’язку (надалі –Договір). На виконання умов Договору позивачем надавалися послуги електрозв’язку.

Виставлені позивачем рахунки відповідачем частково оплачувалися. Станом на дату розгляду справи відповідачем не погашено заборгованості в сумі 31’093,99 грн. Суду не представлено доказів погашення зазначеної суми заборгованості.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 31’093,99 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведені зібраними по справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України „Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 850,06 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 2’536,46 грн. інфляційних збитків, 407,52 грн. –3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне. Позивачем сплачено 354,00 грн. державного мита за розгляд справи судом, про що представлено платіжне доручення №3424 від 23.11.2007 р. на суму 252,00 грн., та №2217 від 10.08.2007 р. на суму 102,00 грн. У той же час ціна позову становить 34’888,03 грн., тобто до сплати належало 348,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Таким чином, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” зайво сплачене державне мито в сумі 5,12 грн., про що слід видати відповідну довідку.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати слід покласти на нього.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз Телеком" (адреса: вул. Б. Хмельницького, 116, м. Львів, 79024; код ЄДРПОУ 31145682) на користь Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (адреса: вул. Ген. Чупринки, 70, м. Львів, 79044; код ЄДРПОУ 01186030) 31’093,99 грн. основного боргу, 850,06 грн. пені, 2’536,46 грн. інфляційних збитків, 407,52 грн. –3% річних, 348,88 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 118,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позивачу видати довідку про повернення з державного бюджету зайво сплаченого державного мита в сумі 5,12 грн.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Синчук М.М.