Вирок № 15066011, 14.04.2011, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-37/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Чепесюка О.В.

з участю:секретаря Гаврилюка В.Я.

прокурора Дуди В.Б.

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, розлученого, непрацюючого, раніше судимого 07.08.2008 року вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.289 КК України на 3 роки обмеження волі з іспитовим строком 1 рік; 07.07.2009 року вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.1, 71 КК України на 2 роки 6 місяці позбавлення волі, звільненого 13.10.2010 року постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області умовно достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 1 місяць 18 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, суд

встановив:

Підсудний ОСОБА_4 маючи непогашену судимість, будучи у стані алкогольного сп»яніння, 04 лютого 2011 року біля 17 год. прийшов в господарство ОСОБА_3 що в с.Жилинці Борщівського району та зайшов в середину житлового будинку де вхідні двері були відчиненими, скориставшись відсутністю господарів, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, таємно викрав із веранди житлового будинку мобільний телефон марки «НОКІА 1661»вартістю 208, 33 грн. з стартовим пакетом Київстар вартістю 25 грн., а всього вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 233 грн. 33 коп.

Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю і показав, що 04.02.2011 року біля 17.00 год. він вирішив зайти в гості до ОСОБА_3 жительки с.Жилинці Борщівського району. В центрі села зустрів її та під час розмови з нею, запитав, чи є вдома її син ОСОБА_5. ОСОБА_3 сказала що не знає. Тоді він пішов в її господарство щоб зустрітись з її сином ОСОБА_5 випити з ним горілки. Коли зайшов в господарство, на подвір'ї нікого не було. Він підійшов до вхідних дверей будинку, які були прикриті, проте на замок не зачинені і зайшов в будинок. В житловому будинку нікого не було, тому він вирішив йти додому. Коли виходив з будинку, на веранді житлового будинку на тумбочці із дзеркалом побачив мобільний телефон марки «Нокіа»чорного кольору і вирішив викрасти його для того, щоб його продати і мати із цього матеріальну вигоду. Взявши даний телефон, поставив його собі в кишеню куртки і пішов до себе додому. В с.Ланівці витягнув із викраденого телефону стартовий пакет та викинув його в озеро. Тоді автобусом із с.Ланівці поїхав в м.Борщів. В м.Борщеві він зайшов в гості до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яким розповів про вчинення крадіжки. 05.02.2011 року в м.Борщеві продав викрадений мобільний телефон невідомому чоловікові за гроші в сумі 50 гривень. Гроші отримані за продаж викраденого мобільного телефону потратив на придбання спиртного та сигарет.

Крім визнання своєї вини підсудним, його вину повністю доведено зібраними по справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 04.02.2011 року біля 17 год. вона вийшла із свого господарства і направилась в центр с.Жилинці. Свій мобільний телефон залишила на веранді житлового будинку. Коли відійшла неподалік від свого господарства, зустрілась із ОСОБА_4, який під час розмови з нею запитав її чи є вдома її син, на що вона відповіла що точно не знає. ОСОБА_4 сказав, що йде подивиться і пішов в напрямку її господарства. Через деякий час вона повернулася додому. А біля 18 год. виявила відсутність свого мобільного телефону марки «Нокіа 1661». Її чоловік ОСОБА_8 сказав, що коли він знаходився на подвір'ї біля приміщення хліва, то бачив, як в будинок заходив ОСОБА_4. В будинку він знаходився декілька хвилин, після чого вийшов і кудись пішов. Тоді зрозуміла, що мобільний телефон викрав саме він. Зразу ж в міліцію не зверталась, думала, що він поверне телефон. Оскільки ОСОБА_4 тривалий час не повертав телефон, вона звернулась в Борщівський РВ УМВСУ та повідомила про вчинений злочин.

З протоколу огляду місця події від 10.02.2011 року (а.с. 7-10) вбачається, що під час огляду житлового будинку ОСОБА_3 що в с.Жилинці Борщівського району, виявлено відсутність мобільного телефону марки «Нокіа 1661»із стартовим пакетом «Київстар».

Під час відтворення обстановки та обставин події 11.03.2011 року (а.с. 33-35) ОСОБА_4 розказав і показав, як саме і звідки викрав мобільний телефон з стартовим пакетом із житлового будинку ОСОБА_3

Згідно довідки, виданої ПП «ОСОБА_9»(а.с. 18) вартість стартового пакета "Київстар" станом на 04.02.2011 року становить 25 грн.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 6-196/11 від 18.03.2011 року (а.с.40-43) залишкова вартість мобільного телефону марки «NOKIA 1661», який був у користуванні, з врахуванням процентного зносу, станом на 04.02.2011 року може становити 208 грн. 33 коп. без урахування вартості зарядного пристрою та при умові його працездатності і відповідності виконання споживачем вищезазначених вимог з його утримання, догляду, збереження, поточного ремонту та інші передбачених в інструкції (правилах) по його використанню та відповідності товарного стану телефону зазначеному терміну користування.

Вина підсудного також доведена іншими доказами, що є у справі, котрі не досліджувалися в судовому засіданні, а справу розглянуто в порядку ст. 299 ч.3 КПК України, проти чого ніхто з учасників процесу не заперечував.

Підходячи до кваліфікації дій підсудного, суд вважає, що ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно, а тому, за наведеною ознакою, його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом”якшує покарання підсудному є щире розкаяння у вчиненні злочину та позитивна характеристика по місцю проживання.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному є вчинення ним злочину в стані алкогольного спяніння.

Вивчаючи особу підсудного судом встановлено, що він будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе заходами, пов”язаними з ізоляцією від суспільства і покарання йому слід обрати у вигляді арешту, що буде необхідним і достатнім для його виправлення.

По справі проведена судово-товарознавча експертиза, вартість якої складає 300, 48 грн. що слід стягнути з підсудного в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання 6 (шість) місяців арешту.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 змінити, взяти під варту з залу суду і строк відбування покарання рахувати йому з 14 квітня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області 300,48 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код ЕДРПОУ 24524727 Банк одержувача ГУДК в Тернопільській області МФО - 838012 р/р 31256272210463.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд на протязі п»ятнадцяти діб з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з дня одержання копії вироку.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Борщівського районного суду Чепесюк О. В.