ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 жовтня 2006 р.
№ 32/40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О. В. –головуючого
Полянського А. Г.
Фролової Г. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308”
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року
у справі
№ 32/40 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі виконкому Дніпропетровської міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308”
про
стягнення 36416,35 грн.
встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок №31116095600007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;
Символ звітності банку (095)
Додана до касаційної скарги квитанція про сплату держмита не може слугувати доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки одержувач платежу зазначений невірно.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308” не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року у справі № 32/40 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О. Муравйов
Судді : А. Полянський
Г. Фролова
Судове рішення № 150649, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 02.10.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32/40. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: