ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 жовтня 2006 р.
№ 32/40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О. В. –головуючого
Полянського А. Г.
Фролової Г. М.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308”
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року
у справі
№ 32/40 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі виконкому Дніпропетровської міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308”
про
стягнення 36416,35 грн.
встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок №31116095600007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;
Символ звітності банку (095)
Додана до касаційної скарги квитанція про сплату держмита не може слугувати доказом сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки одержувач платежу зазначений невірно.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308” не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий центр №1308” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року у справі № 32/40 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О. Муравйов
Судді : А. Полянський
Г. Фролова
The court decision No. 150649, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 02.10.2006. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 32/40. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: