Рішення № 15050489, 07.04.2011, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1859/11 Головуючий у 1 інстанції: Іваніна Ю.В.

Суддя-доповідач: Городовенко В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Полякова О.З.

Суддів: Городовенка В.В.

Дзярука М.П.

При секретарі: Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2011 року по справі за позовом Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа ГУ МВС України в Запорізькій області про відшкодування до державного бюджету витрат, повязаних з навчанням, -

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2010 року Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 проходив службу в ОВС курсантом ЗЮІ МВС України, правонаступником якого є позивач. 02.03.2001 року з ним було укладено угоду про підготовку фахівця у ЗЮІ МВС України за державним замовленням та його працевлаштування, розділ 4 якої передбачає підстави, розмір і порядок відшкодуванням вартості навчання у разі дострокового розірвання угоди. Після закінчення навчання 19.06.2004 року відповідач направлений за місцем працевлаштування до ГУ МВС України в АРК, після чого 10.08.2004 року - призначений на посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Шевченківського РВ ЗМУ. На підставі наказу начальника УМВС України в Запорізькій області №61 о/с від 12.02.2007 року ОСОБА_3 звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст.64 п.«є»(за порушення дисципліни). Тому позивач просить стягнути з відповідача втрати, пов'язані з навчанням у ЗЮІ ДДУВС, в розмірі 4663,90 гривень та судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2011 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ посилаючись на грубе порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як встановлено судом і зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, 02.03.2001 року між Запорізьким юридичним інститутом МВС України, правонаступником якого є Запорізький юридичний інститут Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, та ОСОБА_3 було укладено угоду про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування (а. с. 7).

Після закінчення Запорізького юридичного інституту МВС України, ОСОБА_3 згідно наказу начальника інституту № 51 о/с від 19.06.2004 року направлено за місцем працевлаштування до ГУМВС України в АР Крим.

Наказом № 148 о/с від 10.08.2004 року ОСОБА_3 призначено на посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління.

Наказом № 61 о/с від 12.02.2007 року ОСОБА_3 звільнено в запас Збройних сил України з посади старшого уповноваженого відділення карного розшуку Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління за ст. 64 п. „є”, за порушення трудової дисципліни

Пунктом 4.1. угоди про підготовку фахівця у Запорізькому юридичному інституті МВС України за державним замовленням та його працевлаштування передбачено, що у разі звільнення з органів внутрішніх справ під час навчання, після закінчення навчання до встановленого 3 річного терміну перебування на службі, зокрема за порушення трудової дисципліни, курсант (випускник) відшкодовує МВС України фактичні витрати за навчання.

Відмовляючи у повному обсязі в задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат повязаних з навчанням, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки він міг дізнатися про порушення свого права та про особу, що його порушила ще 12.02.2007 року, коли наказом начальника УМВС України в Запорізькій області відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ, а ОСОБА_3 було подано заяву про застосування якого відповідачем подано заяву.

Проте з такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно ОСОБА_3 було звільнено наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 12.02.2007 року. Повідомлення про звільнення відповідача, який не відпрацював в ОВС встановленого трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання надійшло до Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ лише 06.04.2009 року (а. с. 42).

30.04.2009 року позивачем на адресу ОСОБА_3 було надіслано вимогу щодо відшкодування, протягом 10 днів з дня отримання вимоги, фактичних витрат на підготовку фахівця в Запорізькому юридичному інституті ДДУМВС в сумі 4498 грн. Між тим, зазначена вимога була залишена відповідачем без виконання.

Враховуючи наведені обставини та вимоги чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропущення позивачем строку позовної давності, оскільки такий строк повинен обчислюватися від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто у даній справі з того часу, як відповідач у добровільному порядку не виконав вимогу про відшкодування витрат, повязаних з навчанням.

Висновок суду про те, що позивач міг дізнатися раніше про порушене право, оскільки інститут входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, ґрунтується на припущеннях.

Так, як вбачається з Порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 660 від 30 серпня 1999 року і який діяв на час виникнення спірних правовідносин, ним не було врегульовано питання повідомлення навчального закладу про звільнення курсантів з органів внутрішніх справ. І лише згідно типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 150 від 14.05.2007 року, обовязок по інформуванню виконавця про звільнення особи зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання із зазначенням підстав звільнення було покладено на замовника, Міністерство внутрішніх справ України.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги положення п. 3.6 угоди про підготовку фахівця за державним замовленням та його працевлаштування, укладеної між сторонами 02.03.2001 року, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну перебування на службі відшкодувати МВС України витрати за період навчання. Між тим, ОСОБА_3 ухилився від добровільного виконання взятих на себе зобовязань, витрати, понесені інститутом за його навчання, не відшкодував, а тому висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку позовної давності не ґрунтується на умовах угоди.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим.

Позовні вимоги про стягнення витрат, повязаних з навчанням, колегія суддів вважає доведеними належними по справі доказами.

Як вбачається з наданих довідок розрахунків фактичні витрати понесені позивачем за навчання ОСОБА_3, складають 4498 грн. 91 коп., і вказана сума ніким не оспорювалась.

Враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів дійшла до висновку, про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також належить стягнути оплачені позивачем та документально підтверджені судові витрати, зокрема судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 лютого 2011 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

„Позовні вимоги Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3, третя особа ГУ МВС України в Запорізькій області про відшкодування до державного бюджету витрат, повязаних з навчанням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету на рахунок: ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, Код 24523731, р/р 352250002003234 витрати повязані з навчанням у Запорізькому юридичному інституті ДДУВС у розмірі 4498 грн. 91 коп., судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.”

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді :