Постанова № 1503412, 05.12.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05.12.2007 р.                                                                                                     № 4/83

За позовомЗаступника прокурора у Дніпровському районі м. Києва в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва

До Приватного підприємства «Мавітек»

Простягнення 1798,00 грн. заборгованості

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

ПрокурорРижкіна О.Д.

Від позивача Петерчук Л.Р.

Від відповідачане прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.12.07 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 07.12.07.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора у Дніпровському районі м. Києва а інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.07 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/83.

05.12.07 у судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд його задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач у строк визначений ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»самостійно не сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розмір яких Відповідачем визначено самостійно відповідно до поданих ним розрахунків.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності Відповідача до суду не надходило. Судові виклики, направлені на адресу Відповідача повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв’язку про незнаходження Відповідача, за вказаною адресою. Відповідно до витягу з Державного реєстру № 216756 місцезнаходження Відповідача вказано: м. Київ, бульвар праці, будинок, 8, зазначена адреса співпадає з адресою Відповідача вказаною у позовній заяві. Інформації щодо зміни місцезнаходження Відповідач до державного реєстратора не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності юридичної особи, приватне підприємство «Мавітек»зареєстровано Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 26.09.2002 року, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 07586, ідентифікаційний код 32106267. Відповідно до вищевказаного свідоцтва місцезнаходження Відповідача зазначено м. Київ, бульвар Праці, 8.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі –Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, Відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України. Відповідно до картки особистого рахунку страхувальника за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Відділення пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва у розмірі 1640,35 грн. Розрахунок заборгованості по страхових внесках до Пенсійного фонду України ґрунтується на самостійно поданих Відповідачем до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі, розрахунках сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період - лютий, березень 2004 року.

Відповідно до ч. 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частин 2, 3 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Оскільки сума страхових внесків до Пенсійного фонду України у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, Відповідачем самостійно не сплачена йому направлено вимогу про сплату боргу: № Ю-106 від 31.03.05, якою Відповідачу визначено заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1798,00 грн. з яких 1640,35 грн. недоїмка по сплаті страхових внесків та 157,65 пеня.

Відповідно до частин 3 статті 106 Закону протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідач суму недоїмки з Позивачем не узгодив у судовому порядку вимогу про сплату боргу № Ю-106 від 31.03.05 не оскаржив, а тому вона вважаються узгодженою.

Таким чином, станом на час розгляду справи заборгованість Відповідача по платежах до Пенсійного фонду за період: лютий, березень 2004 року, становить 1798,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до абз. 8 частин 3 статті 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Згідно зі статтею 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Мавітек»(02094, м. Київ бульвар Праці, 8, код ЄДРПОУ 32106267, р/р 260030771 в АБ «Кліринговий дім», МФО 300647) на користь Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (02094, м. Києва вул. Краківська, 18, р/р 256033012603 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869448) заборгованість в сумі 1798,00 грн. в тому числі 1640,35 грн. –страхові внески та 157,65 грн. - пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     П.В. Вовк