Постанова № 15032257, 15.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4999/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Голоти Л.О.

Курко О.П.

при секретарі: Афанасьєвій З. В.

за участю представників сторін:

позивач : Вересюк М.В.

відповідач (апелянт) : Богачик П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства фірми "Хілд" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2011 року приватне підприємство фірма "Хілд" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій та скасування рішення.

Постановою від 02 лютого 2011 року адміністративний позов приватного підприємства фірми "Хілд" задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення невиїзної документальної перевірки приватного підприємства фірми "Хілд" з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2009 р. по 30.06.2009 р. та скасоване податкове повідомлення-рішення Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції №0001152320/2 від 02.11.2010 року, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов'язання в сумі 921 935 (дев'ятсот двадцять одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) грн., в т.ч.: за основним платежем - 614 623 (шістсот чотирнадцять тисяч шістсот двадцять три) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 307 312 (триста сім тисяч триста дванадцять) грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, 15 лютого 2011 року Тростянецька об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу відповідача не визнав, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року без змін. В запереченнях посилався на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини у справі та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Представники Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції підтримав доводи апеляційної скарги та просили суду задовольнити її.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Приватне підприємство “Хілд” перебуває на податковому обліку в Тростянецькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 01627719 від 20.08.2005 р.

В період з 27.01.2010 року по 28.01.2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганськ було проведено перевірку ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2008 року по червень 2009 року. За результатами даної перевірки складено акт № 60/23/355555272 від 28.01.2010 року та зроблено висновок про укладення нікчемних угод з підприємствами контрагентами, в тому числі з ПП “Хілд”, щодо придбання товару.

На підставі відповідних даних, отриманих від Ленінської МДПІ у м. Луганську, про можливість укладення нікчемного правочину між вищезазначеними підприємствами, відповідачем проведено зазначену перевірку, якою встановлено, що ПП “Хілд” у відповідь на направлений лист-запит не надало підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту.

Головним державним податковим ревізором-інспектором Тростянецької ОДПІ Орищуком С.В. проведено невиїзну документальну перевірку приватного підприємства “Хілд” з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року, про що складено акт перевірки № 259/23-33559275 від 21.06.2010 р.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, господарські операції за травень-червень 2009 року щодо придбання ПП “Хілд” товарів у контрагента - постачальника ПП "Лотус-Трейдінг-Терм" на суму ПДВ 614623 грн. та продажу позивачем ТОВ “Епіцентр” товарів на вказану суму ПДВ не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, а тому ПП “Хілд” в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено суму податкового кредиту в загальній сумі 614623 грн., в т.ч.: за травень 2009 р. в сумі 383 544 грн., червень 2009 р. 231 049 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Тростянецькою обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0001152320/0 від 21.06.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання податку на додану вартість в сумі 921 935 грн., у тому числі: за основним платежем 614623 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 307 312 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд першої інстанції прийшов до наступного висновку, що дії Тростянецької ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року не відповідали вимогам чинного законодавства, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті без урахування всіх обставин, що мали значення у даному випадку, у звязку з чим вони підлягають скасуванню, оскільки підстави для їх винесення в судовому засіданні не підтвердились.

Проте колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду з доводами позовної заяви та рішенням суду першої інстанції не погоджується.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Суд першої інстанції у цій справі дійшов висновку, що наявність у платника податку позивача у справі виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, сплата продавцю вартості товару з ПДВ та наявність належно оформленої видаткової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту.

На думку колегії суддів, перелік доказів, на які посилається суд першої інстанції, є обовязковим, але не вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту, а ухвалюючи податкове повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, Тростянецька об'єднана державна податкова інспекція виходила з того, що позивач не придбавав товар, оскільки не надав докази фактичного їх отримання, транспортування, стверджуючи про нікчемність правочину.

Доказами є будь-які фактичні дані, що встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. За допомогою цих процесуальних інструментів могли бути перевірені письмові докази, на які посилався позивач і які оспорював відповідач.

Фальшивість документа, що надає права або звільняє від обовязків, може бути перевірено як за допомогою висновків експертизи, порівняння з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, які виготовляли цей документ, так і шляхом кримінального переслідування у випадку наявності підстав для порушення кримінальної справи.

Додаткових документів на спростування доводів апеляційної скарги про безтоварність здійсненої господарської операції, зокрема щодо підтвердження транспортування товару (товарно-транспортна накладна чи інші відповідні документи перевізника), його збереження (наявність складських приміщень, відображення обліку отриманого товару на складі, збереження у іншого субєкта підприємницької діяльності за укладеним договором), подальшої реалізації (яким чином відбувалося відвантаження товару та його транспортування) позивачем не надано.

Враховуючи обставини справи, ствердження апелянта про відсутність фактичної діяльності контрагента позивача (ПП "Лотус-Трейдінг-Терм"), колегія суддів дійшла до висновку, що у справі відсутні належні докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною ПП "Лотус-Трейдінг-Терм".

Дії позивача з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття "поставка товарів", яке викладено в п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" та поняття "продажу товарів", яке визначено в пункті 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Положення цієї статті ГК України застосовується з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про нікчемність (недійсність) укладеного господарського зобовязання між позивачем та ПП "Лотус-Трейдінг-Терм", оскільки вважає, що воно укладене лише про людське око, без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором купівлі-продажу, та з метою безпідставно одержати кошти з державного бюджету.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач виконав усі передбачені законом умови формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження його розміру, не може бути взяте до уваги у вирішуваному спорі в разі встановлення фіктивності договору та створення умов для безпідставного відшкодування з бюджету ПДВ.

Таким чином, в ході судового розгляду найшли своє підтвердження доводи Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про безтоварність операцій, тому визначення позивачем за такими операціями податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку позивача у справі податкової накладної, яка за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Зважаючи на вищевикладені порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість доводів та вимог апеляційної скарги, що зумовлює скасування постанови суду та прийняття нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства фірми "Хілд" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними дій, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову приватного підприємства фірми "Хілд" до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання незаконними дій відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "15" квітня 2011 р. .

Головуючий суддяСовгира Д. І.

СуддіГолота Л.О.

Курко О.П.