Постанова № 15030777, 14.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/2463/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість заявленої до відшкодування за березень 2010р., квітень 2010р. в загальній сумі 300567,00 грн.

за участю

від позивача: Фінк О.Є. за довіреністю від 11.01.2010 року

від відповідача 1: Бистров М.І. за довіреністю від 10.03.2011 року

від відповідача 2: не зявився

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-турецьке підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» (далі -Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (далі -ДПІ), Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за березень 2010р. - квітень 2010р. (з урахуванням зміни позовних вимог) в сумі 300567,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були подані до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість та заяви з визначенням суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства в установі банку. З урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобовязань, відшкодуванню підлягає:

- 560934,00 грн. за лютий 2010р. згідно декларації за березень 2010р.;

- 745720,00 грн. за березень 2010р. згідно декларації за квітень 2010р.

Податковим органом були проведені позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами яких складені відповідні акти. Згідно висновків викладених у акті та довідці, правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по деклараціям за березень 2010р. та квітень 2010р. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок, у звязку з тим, що сума податку на додану вартість за вказані періоди не підтверджена відповідачем 1, оскільки не було отримано результатів проведених перевірок відомостей субєктів господарювання (контрагентів), з якими Товариство мало правові відносини.

Відповідач 1 в порушення вимог ч.2 п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не виконав свої обовязки щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає зобовязанню.

Відповідач 2 без отриманого висновку відповідача 1 надати позивачеві зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок позивача в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку відповідача 1.

За таких підстав, позивач просить стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість по декларації за березень 2010р. - квітень 2010р. в сумі 300567,00грн..

За наслідками вищезазначених перевірок відповідачем 1 податкові повідомлення рішення з зазначеними сумами перевищення бюджетного відшкодування ПДВ до Товариства не надсилались.

Станом на 10.02.2011р. підприємству не відшкодовано ПДВ у сумі 300736,00грн., а саме: по декларації за березень 2010р. 126461,00грн., по декларації за квітень 2010р. 174275,00 грн.

З урахуванням заяви від 14.04.2011р. по зміну позовних вимог, просить стягнути бюджетну заборгованість по податку на додану вартість за березень 2010р. - квітень 2010р. в сумі 300567,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька позовні вимоги не визнав, пояснив, що за результатами виїзних позапланових перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2010р. - квітень 2010р. були складені акт та довідка. Згідно висновку, викладеному у акті №3273/23-3313/24656840 від 15.06.2010р., перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1 п.7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині завищення податкового кредиту у лютому 2010р. на суму 166667грн. та у березні 2010р. на суму 100000,00грн.

Правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по декларації за березень 2010р. та квітень 2010р. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок, у звязку з тим, що сума податку на додану вартість за вказані періоди не підтверджена відповідачем 1, оскільки не було отримано результатів проведених перевірок відомостей субєктів господарювання (контрагентів), з якими Товариство мало правові відносини.

Просить суд відмовити в задоволенні позову в частині вимог, заявлених до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька .

Представник відповідача ГУ ДКУ в Донецькій області в судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи без їх участі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач, Спільне українсько-турецьке підприємство ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілей» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.02.1997р., перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 24656840.

Відповідач 1 - ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідач 2, Головне управління Державного казначейства України в Донецької області у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" (№ 168/97 від 3 квітня 1997 року із змінами та доповненнями) (надалі Закон № 168/97).

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що товариством за період лютий, березень 2010р. до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька були подані податкові декларації з податку на додану вартість та заяви з визначенням суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства в установі банку. З урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобовязань, позивач просив відшкодувати:

- 560934,00 грн. за лютий 2010р. згідно декларації за березень 2010р.;

- 745720,00 грн. за березень 2010р. згідно декларації за квітень 2010р.

Тобто, платник податку прийняв рішення про відшкодування сум податку на додану вартість в зазначених розмірах шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1 в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2010р. та квітень 2010р.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 № 168/97 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 № 168/97 передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог податковим органом були проведені позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009р. по 31.08.2009р. та з 01.02.2010р. по 28.02.2010р., та за квітень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010р. по 31.03.2010р.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 № 168/97 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

За результатами перевірок Товариства відповідачем складені відповідні акт №3273/23-3313/24656840 від 15.06.2010р. та довідка 3679/23-313/24656840 від 19.07.2010р.

Згідно висновку, викладеному у акті №3273/23-3313/24656840 від 15.06.2010р., перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1 п.7.7.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в частині завищення податкового кредиту у лютому 2010р. на суму 166667грн. та у березні 2010р. на суму 100000,00грн. Правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по декларації за березень 2010р. в сумі 560934,00 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок

Згідно висновку викладеному у довідці 3679/23-313/24656840 від 19.07.2010р., правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по декларації за квітень 2010р. в сумі 745720,00 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

За наслідками вищезазначених перевірок відповідачем 1 податкові повідомлення рішення з зазначеними сумами перевищення бюджетного відшкодування ПДВ до Товариства не надсилались.

Відповідно до довідок про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості СП ЗАТ «Донецький завод алюмінієвих профілей», станом на 30.03.2011р. залишок бюджетної заборгованості становить за березень 2010р. становить 126461,00грн., за квітень 2010р. становить 174275,00 грн.

Заявою від в 14.04.2011р. позивач змінив позовні вимоги у звязку з отриманням інформації про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Веніта» на час здійснення господарської операції у серпні 2009р., внаслідок чого заборгованість з відшкодування ПДВ за березень 2010р зменшена на 169,00 грн. та станом на час розгляду справи становить 126292,00грн.

Свої дії щодо ненадання висновку на вищезазначені суми відповідач 1 обґрунтовує тим, що при здійсненні контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість суб'єктами господарювання - юридичними особами, органи державної податкової служби застосовують «Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року N 350.

Підпунктом 4.2 пункту 4 цього Наказу визначено, що у разі якщо за даними інформаційних баз податкового органу, за інформацією податкової міліції виникає сумнів щодо дієздатності та правоздатності постачальників платника ПДВ, а також правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ із операцій з придбання товарів (послуг) у таких постачальників, підрозділ податкового контролю юридичних осіб може організувати проведення перевірок з питань правових відносин за відповідним ланцюгом постачання.

Оскільки на запити відповідача відповіді від інших підрозділів ДПІ щодо проведення перевірок за усіма ланцюгами постачання не надійшли, вважає відмову у наданні висновку законною та обґрунтованою. Вважає, що позивач не має права на відшкодування податку на додану вартість, так як факт надмірної сплати підприємством податку до бюджету не підтверджений.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача 1 з огляду на наступне.

Формування відємного значення з ПДВ та подальше включення цих сум до бюджетного відшкодування у березні-квітні 2010р. відбулось внаслідок проведення позивачем господарських операцій з підприємствами ТОВ ПКФ «Мет Втор Груп», ТОВ «Комерційна компанія «Геліос», ТОВ «Авіком ЛТД», ПП «Веріт», ВАТ «Донецькметалпром».

Відповідач 1 не спростовує правомірності виданих податкових накладних та не надав доказів того, що на момент здійснення господарських операцій позивач не мав права відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Податковим органом не надано доказів щодо неперерахування позивачем податку на додану вартість, сплаченого в ціні продукції та виконаних робіт, що придбавалась за спірні періоди. Обставини щодо сплати позивачем податку на додану вартість, податковим органом не спростовувались.

Позивачем до матеріалів справи надано документи, що підтверджують факт проведення господарських операцій на підставі яких формувався податковий кредит, а саме: договори, копії платіжних доручень щодо перерахування спірних сум податку на додану вартість в ціні продукції та наданих послуг, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, також іншими первинними документами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі за бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість" право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість" не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому

доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку - покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Спір виник внаслідок вільного трактування першим відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке полягає в правовому перевантаженні визначених ним слів “поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою”, без врахування далі слів “у випадках, визначених цим Законом”.

За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Суд зазначає, що можливе порушення норм Закону України “Про податок на додану вартість” підприємствами по всьому ланцюгу до кінцевого виробника породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, першим відповідачем не надано жодного доказу порушення норм Закону України “Про податок на додану вартість” контрагентом позивача чи іншими підприємствами по ланцюгу.

Як вже зазначалося судом, перший відповідач утримався від виконання дій, передбачених Законом України “Про податок на додану вартість”, тобто надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства, або відмови у наданні бюджетного відшкодування, що, як наслідок спричинило звернення позивача за судовим захистом.

З введенням в дію норм Податкового кодексу України обовязок податкових органів щодо надання висновку у передбачених законодавством випадках не скасований. Так, пунктами 200.12, 200.13 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за N 1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обовязки.

Як встановлено судом, висновок першим відповідачем до органу державного казначейства про відшкодування податку на додану вартість належним чином оформлений не надавався.

Суд дійшов висновку, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

З урахуванням зазначеного суд задовольняє позов у повному обсязі.

В порядку статті 94 КАС України судові витрати присуджуються позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» до державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості по податку на додану вартість заявленої до відшкодування за березень 2010р., квітень 2010р. в загальній сумі 300567,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» (ЄДРПОУ 24656840) бюджетну заборгованість по податку на додану вартість заявленої до відшкодування за березень 2010р., за квітень 2010р. в загальній сумі 300567 (триста тисяч пятсот шістдесят сім) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства «Донецький завод алюмінієвих профілей» (ЄДРПОУ 24656840) судові витрати з судового збору в розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот) грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 14 квітня 2011року. Постанова виготовлена в повному обсязі 19 квітня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.