Постанова № 15030702, 13.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4733/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретаріГончар О.О.

з участю:

представника позивача Потьомкіної М.В.,

відповідача - не зявилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краматорського міський центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 608,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Краматорський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі відповідач або Краматорський міський центр зайнятості) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі відповідач або ОСОБА_2) про стягнення суми незаконно отриманих коштів у розмірі 608,14 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 06.08.2007 року по 13.02.2008 року, але як встановлено при перевірці, відповідач з 15.02.2002 року та на теперішній час зареєстрована як фізична особа-підприємець. Просив стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття за період з 06.08.2007 року по 13.02.2008 року у розмірі 608,14 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надіслав.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

06.08.2007 року згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, відповідачем до Краматорського міського центру зайнятості подана заява про надання статусу безробітного, в якій позивач власноруч зазначила, що не зареєстрована субєктом підприємницької діяльності (а.с. 13).

Краматорським міським центром зайнятості, згідно наказу №НТ070806 від 06.08.2007 року, ОСОБА_2 надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю (а.с. 8-9).

Позивачем при звіренні бази даних платників встановлено, що ОСОБА_2 з 15.02.2002 року зареєстрована субєктом підприємницької діяльності, що підтверджується актом № 102010-28 (а.с. 10) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11-12).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Положеннями п.п. 5 п.5.5 “Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000року передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю у сумі 608,14 грн. (а.с. 21).

ОСОБА_2 про те, що зареєстрована субєктом підприємницької діяльності як при написанні заяви про надання статусу безробітної, так і під час перебування у центрі зайнятості як безробітна, позивачу не повідомила.

Відповідачу листом № 01-14/4455 від 20.10.2010 року пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, однак добровільно отримана допомога по безробіттю відповідачем не сплачена.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Краматорського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманих коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 608,14 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони субєкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є субєктом владних повноважень, не стягується.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Краматорського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 608,14 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Краматорського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37173300901059 в УДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 23419575) незаконно отримані кошти виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у розмірі 608 (шістсот вісім) грн. 14 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 13 квітня 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 15 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.