Постанова № 15026691, 19.04.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а-55/10/2470

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці до обласного комунального підприємства «Буковина –Фарм»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позовіДержавна податкова інспекція у м. Чернівціпросить суд стягнути податковий борг (штрафні санкції) за рахунок активів ОКП «Буковина –Фарм»у сумі 54 153 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 15 квітня 2008 року працівниками ОДПС було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта господарської діяльності аптечного пункту ОКП «Буковина –Фарм», в ході якої встановлено порушення вимог п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вiд06.07.1995№265/95-ВР (далі –Закон №265/95-ВР) (без використання зареєстрованої КОРО, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків), ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»вiд 23.03.1996№98/96-ВР (далі –Закон №98/96-ВР) (реалізація готових лікарських засобів без придбання торгового патенту), п. 2 Постанови КМУ від 23.08.2000р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», на підставі якої було складено акт № 240006722304.

Після розгляду акту заступником начальника ДПІ у м. Чернівці 25 квітня 2008 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008772304/0 від 25.04.2008 року на суму 129 575,5 грн.

29.01.2009 року ОКП «Буковина –Фарм»звернулось до господарського суду Чернівецької області щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафні: (фінансових) санкцій: № 0008772304/0 від 25.04.2008 року на суму 129 575,5 грн. 30.01.20 року ухвалою суду було порушено провадження по справі. Проте у зв'язку з неявкою судове засідання представника ОКП «Буковина –Фарм»ухвалою Господарського суд Чернівецької області по справі № 6/19 від 20.03.2009 року позов було залишено без розгляду.

Станом на 17.06.2009 року за ОКП «Буковина –Фарм»рахується заборгованість по штрафних санкціях на загальну суму 54 153 грн. (а.с. 2-3).

Представник позивача подав суду клопотання про підтримку позовних вимог у повному обсязі та слухання справи без його участі в порядку письмового провадження.                               Відповідач направив до суду заперечення (без наведення мотивів) з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Необхідності заслухати свідків чи експерта немає. Тому суд вважає за можливе та доцільне розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріали адміністративної справи суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач зареєстрований, як приватний підприємець виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 10.04.97 року за №367-П та взятий на облік як платник податків у ДПІ в м. Чернівці 29.11.99 року за №853 (а.с. 9-10).

15 квітня 2008 року працівниками ОДПС було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єкта господарської діяльності аптечного пункту ОКП «Буковина –Фарм».

Як порушення визначено проведення розрахункових операції без використання зареєстрованої КОРО, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, реалізація готових лікарських засобів без придбання торгового патенту. (а.с. 6-8).

На підставі акту заступником начальника ДПІ у м. Чернівці 25 квітня 2008 року було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008772304/0 від 25.04.2008 року на суму 129 575,5 грн. (а.с. 5).

Станом на 17.06.2009 року за ОКП «Буковина –Фарм»рахується заборгованість по штрафних санкціях на загальну суму 54 153 грн. (а.с. 4).

3 серпня 2009 року провадження в справі було зупинено у зв’язку з оскарженням платником в судовому порядку повідомлення рішення № 0008772304/0 від 25.04.2008 року що є предметом розгляду даної справи. (а.с. 24).

1 березня 2011 року Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду відмовлено в позові ОКП «Буковина –Фарм». (26-27).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до п. 1, 2, 5, 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 3 №98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідно до п. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 (далі –Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Судом встановлено, що відповідач являється платником податків, і має податкову заборгованість, наявність якої також підтверджується також і постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 1.03.2011 року.                                         

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановленісудовим рішеннямв адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Перевіривши матеріали справи суд вважає, що позивач довів належним чином правомірність прийнятого рішення, в той час як відповідач заперечень проти позову або доказів щодо погашення боргу не надав.

          Виходячи з встановлених обставин та норм права, що регулюють спірні правовідносини суд вважає, що позивачем доведені обставини на які він посилається.

          Таким чином суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, відповідач в супереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів зворотного, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В зв’язку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з обласного комунального підприємства «Буковина –Фарм»(пров. Текстильників, 1, м. Чернівці, 58000, ідентифікаційний код 21435200, р/р 26002301825513/980, МФО 356169) на користь Державної податкової інспекції у м. Чернівці (вул. Червоноармійська, 200а, м. Чернівці, 58013, ідентифікаційний номер 21432838, р/р 040161400712 в обласному відділені НБУ) податковий борг в сумі 54 153 грн. (п’ятдесят чотири тисячі сто п’ятдесят три гривні).

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк