Постанова № 15026349, 11.04.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/4619/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю

представника позивача Красильникової С.О.

представника відповідача Фортель М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства "Селидіввугілля" до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними по розподілу сплачених кошт, та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом виключення пені з плати з земельного податку у розмірі 4249,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними по розподілу сплачених кошт, та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом виключення пені з плати з земельного податку у розмірі 4249,20 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає наступне:

У травні серпні 2009 року від Красноармійської ОДПІ надійшли повідомлення, якими відповідач сповістив про зарахування сплачених позивачем сум поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені згідно із абзацом 2 пп. 16.3.3 ст. 16 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ.

Позивач зазначив, що податковий орган не мав жодних законних підстав для зарахування сплачених позивачем сум поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені, оскільки жодною нормою ЗУ «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ не встановлює права чи обовязку саме контролюючого органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти, також посилався на п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в Національній валюті.

У судовому засіданні позов підтримав аналогічно викладеному в позовній заяві, та згідно уточнених позовних вимог просив визнати дії неправомірними по розподілу сплачених кошт, та зобовязати відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом виключення пені з плати з земельного податку у розмірі 4249,20 грн.,

Відповідач по справі, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція, з позовними вимогами не згоден, та зазначив, що черговість погашення узгоджених податкових зобовязань платника чітко визначений пунктом 7.7 ст. 7 ЗУ № 2181, згідно до якого податковий борг погашається попередньо податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях. У задоволенні позовних вимог провив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серії А00 № 192565) Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06.06.2005 року, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та взятий на облік платника податків у Селидівській обєднаній державній податковій інспекції.

У травні серпні 2009 року ДП «Селидввугілля» були отримані від Красноармійської ОДПІ повідомлення, а саме:

-№ 105210010192790 від 20.05.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за квітень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 5389 від 15.05.2009 року у сумі 6931,7 грн. на погашення податкового боргу у сумі 6217,29 грн. та пені 714,42 грн.;

-№ 105210010200428 від 12.06.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за травень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6294 від 11.06.2009 року у сумі 2242,86 грн. на погашення податкового боргу в сумі 2025,52 грн. та пені 217,34 грн.;

-№ 105210010200429 від 12.06.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за травень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6303 від 11.06.2009 року в сумі 1659,12 грн. на погашення податкового боргу у сумі 1648,64 грн. та пені 10,48 грн.;

-№ 105210010200430 від 12.06.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за травень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6297 від 11.06.2009 року в сумі 6931,71 грн. на погашення податкового боргу в сумі 6173,91 грн. та пені 757,80 грн.;

-№ 105210010207382 від 09.07.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за червень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6888 від 08.07.2009 року в сумі 3793,46 грн. на погашення податкового боргу в сумі 3678,39 грн. та пені 115,07 грн.;

-№ 105210010207386 від 09.07.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за червень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6873 від 08.07.2009 року в сумі 7006,10 грн. на погашення податкового боргу в сумі 6259,96 грн. та пені 746,14 грн.;

-№ 105210010207384 від 09.07.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за червень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6881 від 08.07.2009 року в сумі 2242,86 грн. на погашення податкового боргу в сумі 2021,93 грн. та пені 220,93 грн.;

-№ 105210010207381 від 09.07.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за червень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6886 від 08.07.2009 року в сумі 1982,25 грн. на погашення податкового боргу в сумі 1826,99 грн. та пені 155,26 грн.;

-№ 105210010207385 від 09.07.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за червень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 6887 від 08.07.2009 року в сумі 1659,12 грн. на погашення податкового боргу в сумі 1649,58 грн. та пені 9,54 грн.;

-№ 105210010219455 від 25.08.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за липень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 7485 від 21.08.2009 року в сумі 2242,86 грн. на погашення податкового боргу в сумі 2016,01 грн. та пені 226,85 грн.;

-№ 105210010219453 від 25.08.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за липень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 7490 від 21.08.2009 року в сумі 3793,46 грн. на погашення податкового боргу в сумі 3667,08 грн. та пені 126,38 грн.;

-№ 105210010219458 від 25.08.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за липень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 7492 від 21.08.2009 року в сумі 6931,71 грн. на погашення податкового боргу в сумі 6179,11 грн. та пені 752,60 грн.;

-№ 105210010219450 від 25.08.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за липень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 7486 від 21.08.2009 року в сумі 2350,96 грн. на погашення податкового боргу в сумі 2164,75 грн. та пені 186,21 грн.;

-№ 105210010219457 від 25.08.2009 року про зарахування сплати податкового зобовязання з земельного податку за липень 2009 року, сплаченого платіжним дорученням № 7484 від 21.08.2009 року в сумі 1659,12 грн. на погашення податкового боргу в сумі 1648,94 грн. та пені 10,18 грн.;

Таким чином, вказаними повідомленнями податковий орган сповістив ДП «Селідіввугілля» про зарахування сплачених позивачем сум поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені згідно з абзацом 2 пп. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 ІІІ (чинного на момент виникнення спірних повідомлень).

Правовою підставою прийняття спірних повідомлень податковим органом зазначені норми абзацу 2 п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р. визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Суд вважає, оскаржувані повідомлення за № 105210010192790 від 20.05.2009 року, № 105210010200428 від 12.06.2009 року, № 105210010200429 від 12.06.2009 року, № 105210010200430 від 12.06.2009 року, № 105210010207382 від 09.07.2009 року, № 105210010207386 від 09.07.2009 року, № 105210010207384 від 09.07.2009 року, № 105210010207381 від 09.07.2009, № 105210010207385 від 09.07.2009 року, № 105210010219455 від 25.08.2009 року, № 105210010219453 від 25.08.2009 року, № 105210010219458 від 25.08.2009 року, № 105210010219450 від 25.08.2009 року, № 105210010219457 від 25.08.2009 року неправомірними, оскільки вищезазначеними платіжними дорученнями ДП «Селидівугілля» спрямувало свої кошти саме на сплату поточних зобовязань з земельного податку згідно поданого розрахунку, тому Красноармійська ОДПІ не мала підстав для зміни призначення платежу та зарахування сплачених позивачем сум поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені.

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня та відповідно до пп.16.3.3 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 р. N 290 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 р. за N 522/7843(чинна на час виникнення спірних правовідносин), а саме п.3.1 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача зазначену Інструкцію та на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях з огляду на наступне.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень № 5389 від 15.05.2009 року у сумі 6931,7 грн., № 6294 від 11.06.2009 року у сумі 2242,86 грн., № 6303 від 11.06.2009 року в сумі 1659,12 грн., № 6297 від 11.06.2009 року в сумі 6931,71 грн., № 6888 від 08.07.2009 року в сумі 3793,46 грн., № 6873 від 08.07.2009 року в сумі 7006,10 грн., № 6881 від 08.07.2009 року в сумі 2242,86 грн., № 6886 від 08.07.2009 року в сумі 1982,25 грн., № 6887 від 08.07.2009 року в сумі 1659,12 грн., № 7485 від 21.08.2009 року в сумі 2242,86 грн., № 7490 від 21.08.2009 року в сумі 3793,46 грн., № 7492 від 21.08.2009 року в сумі 6931,71 грн., № 7486 від 21.08.2009 року в сумі 2350,96 грн., № 7484 від 21.08.2009 року в сумі 1659,12 грн. позивачем були сплачені податкові зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за квітень, травень, червень, липень 2009 року, але всупереч цьому, відповідачем дані кошти були неправомірно спрямовані на погашення податкової заборгованості. Крім того, ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що жодною нормою ЗУ № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року не передбачено права чи обовязку саме контролюючого органу, яким є податковий орган, змінювати призначення платежу, в рахунок сплати якого платник податків спрямував кошти. Не передбачене таке право податкового органу і іншими законами та підзаконними нормативними актами.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо винесення повідомлень № 105210010192790 від 20.05.2009 року, № 105210010200428 від 12.06.2009 року, № 105210010200429 від 12.06.2009 року, № 105210010200430 від 12.06.2009 року, № 105210010207382 від 09.07.2009 року, № 105210010207386 від 09.07.2009 року, № 105210010207384 від 09.07.2009 року, № 105210010207381 від 09.07.2009, № 105210010207385 від 09.07.2009 року, № 105210010219455 від 25.08.2009 року, № 105210010219453 від 25.08.2009 року, № 105210010219458 від 25.08.2009 року, № 105210010219450 від 25.08.2009 року, № 105210010219457 від 25.08.2009 року про розподіл сплачених позивачем сум податкових зобовязань, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства "Селидіввугілля" до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними по розподілу сплачених кошт, та зобовязання внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом виключення пені з плати з земельного податку у розмірі 4249,20 грн. - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції по розподілу сплачених ДП "Селидіввугілля" від 15.05.2009 року у сумі 6931,7 грн., від 11.06.2009 року у сумі 2242,86 грн., від 11.06.2009 року в сумі 1659,12 грн., від 11.06.2009 року в сумі 6931,71 грн., від 08.07.2009 року в сумі 3793,46 грн., від 08.07.2009 року в сумі 7006,10 грн., від 08.07.2009 року в сумі 2242,86 грн., від 08.07.2009 року в сумі 1982,25 грн., від 08.07.2009 року в сумі 1659,12 грн., від 21.08.2009 року в сумі 2242,86 грн., від 21.08.2009 року в сумі 3793,46 грн., від 21.08.2009 року в сумі 6931,71 грн., від 21.08.2009 року в сумі 2350,96 грн., від 21.08.2009 року в сумі 1659,12 грн. поточних податкових зобовязань з земельного податку на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Красноармійську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до картки особового рахунку платника податків ДП "Селидіввугілля" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41; ЄДРПОУ 33426253) шляхом виключення з картки особового рахунку пені з плати земельного податку у розмірі 4249,20 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Селидіввугілля" (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, 41; ЄДРПОУ 33426253) судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 11.04.2011 року.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 15.04.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кірієнко В.О.