Постанова № 15026031, 19.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2011                                                                                           № 42/397

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Яковлева М.Л.

суддів:           Жук Г.А.

          Тарасенко К.В.

при секретарі:           Марченко Ю.І.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 19.04.2011 року по справі № 42/397 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Міськтепловоденергія», м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 24.01.2011 року) по справі № 42/397 (суддя – Паламар П.І..)

за позовом комунального підприємства «Міськтепловоденергія»,

м. Київ

до 1. Дочірньої компанії «Газ України» «Національної

акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

2. Закритого акціонерного товариства «Тепловоденергія»,

м. Київ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року комунальне підприємство «Міськтепловоденергія», м. Київ звернулося через господарський суд міста Києва (в порядку ст. 17 ГПК України) з позовом до дочірньої компанії «Газ України» «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ та закритого акціонерного товариства «Тепловоденергія», м. Київ про визнання недійсним договору № 14/10-128 про переведення боргу від 06.04.2010 року, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов’язання по сплаті 5912995,13 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання відповідачем 2 зобов’язання перед відповідачем 1 за договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання від 23.09.2009 року № 06/09-1528 БО-34.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року (підписаного 24.01.2011 року) по справі № 42/397 у позові комунального підприємства «Міськтепловоденергія», м. Київ відмовлено. Місцевий господарський суд свою відмову у задоволенні позову мотивує тим, що досліджені ним факти свідчать про відсутність тяжких обставин для позивача на час укладення спірного договору

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, комунальне підприємство «Міськтепловоденергія», м. Київ, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року по справі 42/397 та прийняти нове, яким визнати договір від 06.04.2010 року № 14/10-128 про переведення боргу недійсним з моменту укладення.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не надано належної оцінки листам відповідача 1, відповідно до яких позивачу створювалися штучні умови для негайного укладення останнім з другим відповідачем договору про переведення боргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2011 року по справі № 42/397 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 05.04.2011 року.

05.04.2011 року, в зв’язку з тим, що суд апеляційної інстанції у процесі перегляду рішення за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, а також те, що у апеляційного суду відсутнє право повертати матеріали справи на новий розгляд, а без подання додаткових доказів повне та всебічне вирішення спору не можливе, суд апеляційної інстанції ухвалою розгляд апеляційної скарги відклав до 19.04.2011 року з витребуванням додаткових доказів.

Представник другого відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про час та місце перегляду рішення повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, однак, колегія суддів апеляційного суду відхиляє зазначене клопотання в зв’язку з відсутністю такої необхідності, оскільки представник позивача в судове засідання з’явився.

Колегія суддів апеляційного суду прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги при відсутності представника другого відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки перегляд рішення попередньо вже відкладався, а по-друге апеляційний суд обмежений строком розгляду апеляційної скарги в два місяці, клопотань про продовження строку розгляду в порядку ст. 69 ГПК України сторонами не подавалися, за власної ініціативи суд позбавлений продовжувати термін розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, виступ представників позивача та першого відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року по справі № 42/397 – скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.04.2010 року між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (за договором - кредитор), закритим акціонерним товариством «Тепловоденергія» (за договором - первісний боржник) та комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (за договором – новий боржник) укладено договір за № 14/10-128 про переведення боргу за договором № 06/09-1528 БО-34 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання від 23.09.2009 року.

Відповідно до п. 1.1 за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором № 06/09-1258 БО-34, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов’язанні та замінює первісного боржника у зобов’язанні.

Пунктом 2.1. договору визначено сума боргу, що переводиться на нового боржника та становить 5912995,13 грн.

Комунальне підприємство «Міськтепловоденергія» створене рішенням 35 сесії Кам’янець-Подільської міської ради від 23.09.2008 року та відповідно 16.10.2009 року проведено державну реєстрацію підприємства.

Рішенням 54 позачергової сесії Кам’янець-Подільської міської ради V скликання від 05.02.2010 року було вирішено передати Управлінню комунального майна КП «Міськтепловоденергія» прийняті від ЗАТ «Тепловоденергія» основні засоби згідно актів приймання-передачі як внесок у статутний фонд підприємства – позивача, а саме позивачу, який є новоствореним підприємством, передано на праві господарського відання майно комунальної власності: цілісний майновий комплекс.

На підставі цього, позивачем були направлені відповідні пропозиції першому відповідачу на укладення договору на поставку природного газу як новоствореного підприємства, яке з 01.02.2010 року починає надавати послуги теплопостачання, водопостачання, водовідведення та обслуговування внутрішньо-будинкових мереж всім категоріям споживачів в місті, що підтверджується листами № 40 від 05.02.2010 року, 42 від 05.02.2010 року, № 200 від 26.02.2010 року, (а.с. 14-15, 20, 21).

В свою чергу, для того щоб не зірвати опалювальний сезон і своєчасно та безперебійно надавати послуги всі категоріям споживачів, міська влада м. Кам’янець- Подільського звернулася до керівництва ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» з проханням терміново укласти договір на постачання природного газу та виділення лімітів на лютий-березень 2010 року комунальному підприємству «Міськтепловоденергія».

Листом від 18.03.2010 року № 31/39-2297, якому місцевий суд не надав правової оцінки як доказу, перший відповідач повідомляє позивача, що тільки після надання позивачем ДК «Газ України» належним чином оформлених договорів на переведення боргу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, ДК «Газ України» матиме можливість укладання договорів на постачання природного газу з КП «Міськтепловоденергія» м. Кам’янець-Подільський.

Відповідно до п. 13.1 Постанови Кабінету міністрів України «Про забезпечення споживачів природним газом» № 1729 від 27.12.2001 року (зі змінами та доповненнями), у разі реорганізації суб’єкта господарювання, у якого на момент реорганізації залишилася заборгованість з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування, правонаступником за зазначеними борговими зобов’язаннями у повному обсязі визнається суб’єкт господарювання, до якого перейшло право власності (володіння або користування) на основні засоби реорганізованого суб'єкта господарювання.

У разі коли суб’єкту господарювання надано в оренду цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, він визнається правонаступником за борговими зобов’язаннями з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування, що виникли у суб’єкта господарювання, який раніше використовував (володів або користувався) зазначене майно.

Договори про постачання та транспортування природного газу укладаються з правонаступниками реорганізованого суб’єкта господарювання з вироблення теплової енергії виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування за попередній період.

Однак, судом першої інстанції дані обставини не встановлювалися. З цього приводу колегія апеляційного суду зазначає наступне.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів апеляційного суду встановлено, що цілісний майновий комплекс, по наданню послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж, який є єдиним джерелом надання таких послуг всім споживачам міста, у 2004 році було передано в оренду закритому акціонерному товариству «Тепловоденергія» - другому відповідачу, терміном на 10 років.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.10.2008 року за позовом прокурора в інтересах держави в особі Кам’янець-Подільської міської ради до закритого акціонерного товариства «Тепловоденергія», Управління комунального майна Кам’янець-Подільської міської ради, в якому просив визнати недійсним договір оренди цілісного майнового комплексу і зобов’язати відповідачів повернути вказаний комплекс Кам’янець-Подільській міській раді задоволено повністю. Рішення місцевого суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2009 року, в зв’язку з чим рішення набрало законної сили.

Таким чином, судом першої інстанції не досліджувалася та обставина, що цілісний майновий комплекс по наданню послуг з теплопостачання, водопостачання, водовідведення та обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж було передано позивачу не у зв’язку з реорганізацією первісного боржника, а в зв’язку з незаконною орендою зазначеного комплексу другим відповідачем.

Нормами зазначеної вище постановою Кабінету міністрів України чітко визначено, що боргові зобов’язання передаються лише правонаступнику, а не добросовісному набувачу, якому зазначений цілісний майновий комплекс було передано місцевою владою як новоствореному для зазначених цілей комунальному підприємству, яке призначене забезпечувати життєво необхідними послугами населення міста, до того ж, яке не є правонаступником другого відповідача. Крім того, судом першої інстанції не встановлено, що другий відповідач не ліквідований, не реорганізований, а дійсне підприємство – яке продовжує свою господарську діяльність. Також відповідними поясненнями представника першого відповідача апеляційній інстанції було повідомлено про те, що ні претензія, ні позов про сплату боргу, який було переведено на позивача – другому відповідачу не пред’являлися.

З листів, адресованих позивачу ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», на яких наголошує позивач, а зокрема з доручення № 17, вбачається, пряма погроза за не вирішення питання передачі боргу від ЗАТ «Тепловоденергія» комунальному підприємству «Міськтепловоденергія» відключенням від газопостачання зазначеного підприємства, внаслідок чого постраждають всі споживачі міста Кам’янець-Подільський.

Разом з тим, апеляційний господарський суд дослідив баланс підприємства позивача, відповідно до чого виплата боргів іншого підприємства, яке тим більше користувалася орендованим цілісним майновим комплексом по наданню послуг теплопостачання, водопостачання, водовідведення та обслуговування внутрішньо-будинкових мереж на незаконних підставах та отримувала за це відповідний прибуток, призведе до неминучого банкрутства останнього, що є недопустимим для потреб міста.

Судом першої інстанції при винесенні оспорюваного рішення було встановлено, що спірна угода про переведення боргу була укладена фактично після опалювального періоду. Однак, як вбачається з документів, витребуваних судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції не дослідив, що строк дії основного договору природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання закінчується 30.04.2010 року. Строк дії відповідного договору може бути продовжений лише на підставі відповідних додаткових угод. А відтак, після укладення 06.04.2010 року сторонами угоди про переведення боргу, 09.04.2010 року між першим відповідачем та позивачем були укладені додаткові угоди до договору поставки природного газу, зокрема, угода, якою змінено строк дії договору, виклавши його в новій редакції, де в частині поставки газу договір діє до 30.09.2010 року. Таким чином, судом першої інстанції не повно з’ясовано всі обставини справи, що мають місце.

Відповідно до ст. 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При дослідженні всіх наявних матеріалів та доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що угода про переведення боргу укладена між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (за договором - кредитор), закритим акціонерним товариством «Тепловоденергія» (за договором - первісний боржник) та комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (за договором – новий боржник), укладена на вкрай невигідних умовах для позивача, однак відмовитися від укладення угоди в спірний період позивач не мав можливості, оскільки це загрожувало відключенням від постачання природного газу першим відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, у разі відмови від укладення договору про переведення боргу позивачем, існувала загроза припинення відносин щодо поставки природного газу

Таким чином, колегія апеляційного суду прийшла до висновку щодо неправомірності прийнятого рішення місцевим господарським судом, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача комунального підприємства «Міськтеплоподенергія» в повному обсязі.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу встановлено, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2011 року у справі № 42/397 –скасуванню, з наступним прийняттям нового рішення.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства «Міськтепловоденергія», м. Київ на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 42/397 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 42/397 скасувати. Прийняти нове рішення:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір від 06.04.2010 року № 14/10-128 про переведення боргу за договором № 06/09-1528БО-34 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання від 23.09.2009 року, укладений між дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (кредитор), закритим акціонерним товариством «Тепловоденергія» (первісний боржник) та комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (новий боржник).

Стягнути з дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь комунального підприємства «Міськтепловоденергія» (32300, м. Кам’янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, код 365881822092) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Тепловоденергія» (01004, м. Київ, вул.. Басейна, 9/3, код ЄДРПОУ 32844038) на користь комунального підприємства «Міськтепловоденергія» (32300, м. Кам’янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, код 365881822092) 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Стягнути з дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь комунального підприємства «Міськтепловоденергія» (32300, м. Кам’янець-Подільський, вул.. Тімірязєва, 123, код 365881822092) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Тепловоденергія» (01004, м. Київ, вул.. Басейна, 9/3, код ЄДРПОУ 32844038) на користь комунального підприємства «Міськтепловоденергія» (32300, м. Кам’янець-Подільський, вул. Тімірязєва, 123, код 365881822092) 21,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видати накази.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 42/397 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Яковлев М.Л.

Судді                                                                                          Жук Г.А.

                                                                                          Тарасенко К.В.

22.04.11 (відправлено)