Постанова № 15026028, 19.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2011                                                                                           № 44/65

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

          Калатай Н.Ф.

при секретарі:           Мазур І.Л.

за участю представників сторін:

від позивача – Вознюк О.М.

від відповідача – Осипова О.С.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДЕКОСТИЛЬ"

на рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року.

у справі № 44/65 (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Приватного підприємства "ДЕКОСТИЛЬ"

до Приватного акціонерного товариство "Нова Лінія"

про стягнення 154 444,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ДЕКОСТИЛЬ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариство "Нова Лінія" 154444,59 грн. інфляційних збитків та 3 % річних за договором генерального підряду від 02.01.2006 року № 368/60102.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/65 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду Приватне підприємство "ДЕКОСТИЛЬ" подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/65 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства «Декостиль». Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нова лінія» на користь Приватного підприємства «Декостиль» витрати понесені на сплату державного мита у розмірі та інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.

          Апеляційна скарга мотивована наступним, період прострочення зобов'язання 13.01.2009 - 30.09.2009 року, за який нараховані інфляційні витрати та 3% річних припадає до моменту звернення Позивача до суду та дати прийняття рішення господарського суду м. Києва по справі № 20/300 від 17.11.2009 року про стягнення основного боргу. В зв'язку з тим, що позовні вимоги Позивача заявлені в межах позовної давності та період нарахування інфляційних витрат та 3% річних є періодом до звернення Позивача до суду з позовною заявою про стягнення основного борі у ( встановлений, як період прострочення виконання зобов'язання при розгляді справи № 20/300) та прийняттям рішення про його примусове стягнення. Проте, це не враховано судом першої інстанції, зазначені обставини є підставою для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 19.04.2011 року.

          Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/65 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

          Дане рішення мотивоване тим, що на момент подання до суду позовної заяви зобов’язання зі сплати основного боргу, встановлене рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2009 року по справі № 20/300 було припинене виконанням. Враховуючи, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу після виконання відповідного судового рішення, тому позов Приватного підприємства "ДЕКОСТИЛЬ" про стягнення з Приватного акціонерного товариство "Нова Лінія" сум інфляційних збитків та 3% річних не підлягає задоволенню через його безпідставність.

          Колегія суддів, з висновком суду першої інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, 02.01.2006 року між сторонами було укладено договір № 368/60102 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар разом із усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

          З метою виконання умов договору сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 02.11.2006 року, Додаткову угоду № 2 від 28.11.2007 року умовами якої змінено строки оплати поставленого товару, визначені п. 5.1. договору, викладено його у наступній редакції: «покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом 90 банківських днів моменту прийому товару покупцем за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові накладні та видаткові накладні (з врахуванням коригувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийому товару) до головного офісу покупця, в термін не більше ніж 3 календарних дні з дня поставки товарів» та Додаткову угоду № 3 від 31.12.2008 року, якою сторони погодили, що договір діє до 31.12.2009 року, а в частині виконання грошових зобов'язань та виконання гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.

          У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору від 21.01.2006 року № 368/60102 та додаткових угод № 1, 2, 3 до нього, щодо оплати за отриманий товар позивач звернувся до Господарського суду м. Києва про стягнення з Відповідача 626653,15 грн. (шістсот двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят три гривні 15 коп.) - основного боргу та 222622,32 грн. (двісті двадцять дві тисячі шістсот двадцять дві гривні 32 коп.) - пені, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2009 року по справі № 20/300 встановлено наявність основного боргу відповідача перед позивачем під час звернення до суду в розмірі 626653,15 грн. (шістсот двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 15 коп. та задоволено повністю позовні вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача основного боргу, пені, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Також, даним рішенням, яке залишено без змін Постановою Вищого Господарського суду від 27.05.2010 року встановлено порушення виконання умов Договору від 02.01.06 року № 368/60102 в період з 13.01.2009 року по 30.09.2009 року.

          Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання зі сплати відповідачем заборгованості за Договором № 368/60102 було виконано, що підтверджується позивачем у поданому до суду запереченні № 21 від 17.02.2011 року.

          У зв’язку з несвоєчасним погашенням заборгованості Приватне підприємство "ДЕКОСТИЛЬ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариство "Нова Лінія" 154444,59 грн. інфляційних збитків та 3 % річних за договором генерального підряду від 02.01.2006 року № 368/60102.

          Періодом прострочення зобов'язання та нарахування збитків завданих інфляцією та 3 % річних є 13.01.2009 року - 30.09.2009 року, який вже визнаний Господарським судом м. Києва у справі № 20/300 періодом прострочення виконання зобов'язань Відповідачем перед Позивачем за договором 02.01.2006 року № 368/60102 що відповідно ст. 35 ГПК України не підлягає повторному доказуванню.

          Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

          Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

          У ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.

          Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

          Виходячи із положень Глави 51 ЦК України, сплата боржником суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми є одним із видів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що свідчить і назва статті 625 ЦК України.

          Посилання суду першої інстанції на те, що на момент подання до суду позовної заяви зобов’язання зі сплати основного боргу, встановлене рішенням Господарського суду м. Києва від 17.11.2009 року по справі № 20/300 було припинене виконанням, а діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу після виконання відповідного судового рішення. В контексті статті 625 ЦК України з пред'явленням вимоги кредитора пов'язується реалізація його права на застосування до боржника такого виду відповідальності, тобто стягнення заявлених сум відбувається не в будь-якому випадку прострочення виконання грошового зобов'язання, а лише тоді, коли цього вимагає кредитор.

          З огляду на викладене, в зв'язку з тим, що позовні вимоги Позивача заявлені в межах позовної давності та період нарахування інфляційних витрат та 3% річних є періодом з 13.01.2009 року - 30.09.2009 року, який вже визнаний Господарським судом м. Києва у справі № 20/300 періодом прострочення виконання зобов'язань Відповідачем перед Позивачем за договором 02.01.2006 року № 368/60102, колегія суддів, перевіривши правомірність поданого позивачем розрахунку про нарахування 124257,70 грн. інфляційних збитків та 30186,89 грн. 3 % річних, вважає останній цілком обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

          Враховуючи п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року № 01-06/294 (практики Верховного суду України) передбачено право кредитора на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не тільки виключно з сумою боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів приймаються до уваги з огляду на те, що вони є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 09.03.2011 року у справі № 44/65 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Нова Лінія» (м. Київ, Харківське шосе, 168, код ЄДРПОУ 30728887) на користь Приватного підприємства «Декостиль» (м. Житомир, вул. Баранова, 89, код ЄДРПОУ 31318542) 124257,70 грн. інфляційних збитків, 30186,89 грн. 3 % річних, 1544,45 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Нова Лінія» (м. Київ, Харківське шосе, 168, код ЄДРПОУ 30728887) на користь Приватного підприємства «Декостиль» (м. Житомир, вул. Баранова, 89, код ЄДРПОУ 31318542) 772,23 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 44/65 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

22.04.11 (відправлено)