Рішення № 15025496, 07.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2011 р.

Справа № 29/17-966-2011

за позовом приватного підприємства „Гермес АРТ”

до виробничо –комерційної фірми „Артекс” (товариства з обмеженою відповідальністю)

про стягнення 1659,67 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Касьяненко Ю.Я. - довіреність;

Від відповідача: Тимошенко А.А. –довіреність;

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство „Гермес АРТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до виробничо –комерційної фірми „Артекс” (товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення пені за договором поставки в розмірі 1659,67грн.

Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

01.01.2009р. між виробничо –комерційною фірмою „Артекс” (товариства з обмеженою відповідальністю) та приватним підприємством „Гермес АРТ” був укладений договір поставки №01/01-09 (далі договір).

Згідно до п. 1.1. договору відповідач зобов’язується поставляти (передавати у власність) позивачу ткані меблеві , технічні, матрацні ткані, комплектуючі для виготовлення меблів, в тому числі меблеву фурнітуру, в асортименті ( далі –товар), а позивач зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах передбачених договором.

Асортимент, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару попередньо погоджується сторонами та вказується в рахунках –фактурах (рахунки на оплату товару), видаткових (товарно-транспортних) накладних, яки є невід’ємною частиною договору (п.1.2 договору).

Відповідно п. 2.2 договору відповідач зобов’язується поставляти кожну партію товару на протязі 10 (десяти) днів з моменту отримання замовлення позивача, або в інший узгоджений між сторонами строк.

На виконання умов договору, сторони погодили наступні специфікації на поставки товарів: специфікація №284 від 01.07.2009р., згідно якої відповідач зобов’язався поставити позивачу решітки кроватні (розм.1,8*2,0) у кількості 20шт. та решітки кроватні (розм.1,6*2,0)у кількості 10 шт. з визначеною датою поставки 06.08.2009р.; специфікація №315 від 12.08.2009р., згідно якої відповідач зобов’язався поставити позивачу решітки кроватні (розм.1,6*2,0)у кількості 50 шт. з визначеною датою поставки 03.09.2009р. та специфікація №393 від 01.10.2009р., згідно якої відповідач зобов’язався поставити позивачу решітки кроватні (розм.1,8*2,0) у кількості 140шт. з визначеною датою поставки 21.10.2009р.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, а саме за видатковою накладною №244 від 06.08.2009р. поставив позивачу решітки кроватні (розм.1,8*2,0) у кількості 10шт. та решітки кроватні (розм.1,6*2,0) у кількості 10шт.; за видатковою накладною №278 від 03.09.2009р. поставив позивачу решітки кроватні (розм.1,6*2,0) у кількості 10шт. (у рахунок до поставки товари по специфікації №284); за видатковою накладною №336 від 21.10.2009р. поставив позивачу решітки кроватні (розм.1,8*2,0) у кількості 100шт. та решітки кроватні (роз.1,6*2,0) у кількості 50шт.

Відтак, відповідач порушив свої зобов’язання, прострочив поставку товару по специфікації №284 від 01.07.2009р. в кількості 10шт. решіток кроватних (розм.1,6*2,0) на 27 днів; по специфікації №315 від 12.08.2009р. в кількості 50 шт. решіток кроватних (розм.1,6*2,0) на 47 днів та по специфікації №393 від 01.10.2009р. повну поставну товару у кількості 40шт. решіток кроватних (роз.1,8*2,0) не здійснив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами за №61 від 06.08.2009р., №111 від 04.09.2009р., №74 від 23.10.2009р. та за №208/1 від 12.05.2010р. про поставки обумовленої кількості товару.

Відповідач в своїх відповідях за №211 від 10.08.2009р., №94 від 09.09.2009р. та за №159 від 31.05.2010р. посилався на неможливість поставки обумовленої кількості товару в зв’язку з його відсутністю на складі підприємства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 5.1 договору відповідач за прострочу поставки чи недопоставку товару сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який нараховується пеня від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач свої зобов’язання за договором поставки №01/01-09 від 01.01.2009р. належним чином не виконав, позивачем нарахована пеня в розмірі 1659,67грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 1659,67грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з виробничо –комерційної фірми „Артекс” (товариства з обмеженою відповідальністю) (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 3; код ЄДРПОУ 25040354) на користь приватного підприємства „Гермес АРТ” (65016, м. Одеса, вул.. А. Ахматової, буд.6 ; код ЄДРПОУ 32700685) 1659,67грн. пені, державне мито в сумі 102грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.04.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.