Рішення № 15025376, 14.04.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. Справа № 5016/573/2011(6/38)

м. Миколаїв

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94.

До відповідача: Військової частини А-0831, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 14.

До відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, м. Миколаїв, пр. Миру, 62-а.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Штокало О.В., довіреність від 04.01.2011 року.

Від відповідача

Від відповідача

Старчеус О.С., довіреність від 13.12.2010 року.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути заборгованість в сумі 2580,52 грн., у тому числі 1105,15 грн. –пені, 1238,18 грн. –втрат від інфляції, 67,81 грн. – 3% річних.

Відповідач 1. у відповідності до наданих заперечень просить відмовити в задоволенні позову до нього.

Відповідач 2. заперечує, вказуючи, що суми втрат від інфляції та три відсотки річних підлягають стягненню виключно разом з сумою боргу, а також просить зменшити розмір нарахованої пені до 50,00 грн. на підставі ст. 233 Господарського кодексу України.

Крім того представник відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва у судовому засіданні заперечує проти заявленої до стягнення суми втрат від інфляції і вважає, що з огляду на неправомірність їх нарахування на суми боргу, які існували менше місяця, така сума повинна складати 689,76 грн.

Представник позивача не заперечував проти арифметичної правильності суми 689,76 грн., виходячи з порядку розрахунку, яким керувався відповідач, проте наполягає на стягненні 1 238,18 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

встановив:

26.09.2009р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Військовою частиною А-0831 було укладено договір № 44/1464 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач зобов'язався продавати відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок (п. 1.), а відповідач зобов’язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами договору (п. 2.3.2.), оплачувати вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатку № 10 та № 4 (п. 2.3.3.), здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком № 5 «Порядок розрахунків перетікання реактивної електроенергії». (п. 2.3.4.)

У відповідності до п. 1 додатку № 10 до договору № 44/1464 сторони домовились, що розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно п. 2 додатку № 10 до договору № 44/1464 за споживачем закріплений обов’язок оплачувати рахунок за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію протягом 5-ти операційних днів з дня його отримання.

Позивач належним чином виконував умови договору та на протязі серпня 2010 року –січня 2011 року відпускав відповідачу електроенергію, що підтверджується актами про використану електричну енергію, що підписані представником відповідача без зауважень, та виставленими рахунками (а.с. 43-52).

Проте, як свідчать надані позивачем розрахунки, відповідач 1. в порушення умов договору свої зобов’язання в частині оплати вартості спожитої активної та реактивної електроенергії в період з серпня 2010 року по січень 2011 року виконував неналежним чином та вартість спожитої електричної енергії сплачував несвоєчасно.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов’язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. –2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується в окремих розрахункових документах.

На підставі наведеного пункту договору за невиконання грошових зобов’язань зі своєчасної оплати рахунків за спожиту активну та реактивну електричну енергію відповідачу у відповідності до наданих розрахунків (а.с. 61-68) за період з 30.07.2010 року по 30.01.2011 року було нараховано пеню, розмір якої склав 1105,15 грн.

У відповідності до частини 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що відповідачами не вказано та не надано доказів розміру збитків кредитора порівняно з надмірно великим розміром заявленої до стягнення пені, суд позбавлений можливості вирішити питання про зменшення розміру пені до 50,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене позивачем було нараховано 67,81 грн. –3% річних за період з 30.07.2010 року по 30.08.2010 року та 1 238,18 грн. втрат від інфляції за період з 12.08.2010 року по 30.01.2011 року.

Згідно рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі від 03.04.1997 року № 62-97р, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи, що заявлені до стягнення 1 238,18 грн. інфляційних втрат були нараховані позивачем в тому числі і на суми боргу, які існували менше місяця, суд погоджується з доводами відповідача 2. щодо безпідставності такого нарахування. Таким чином з врахуванням рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції така сума повинна складати 689,76 грн.

01.01.2009 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»(кредитор), Військовою частиною А-0831 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки № 44/1464/П, за умовами п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку споживача «Боржника»(В/Ч А -0831) щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/1464, починаючи з 01.01.2009 року, яка сплачується за рахунок отримання фінансування з держбюджету в межах бюджетних призначень.

У відповідності до п. 2.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору.

Згідно п. 2.1. договору поруки у разі порушення споживачем зобов’язання, забезпеченого порукою за цим договором, кредитор вправі звернутись з позовом про стягнення заборгованості як до споживача так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до п. 2 додатку № 10 до договору № 44/1464 у випадку відсутності платежів у строк і обсязі відповідно до п. 1, сторони керуються договірними зобов’язаннями, вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму заборгованості, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№ 543/96 від 22.11.1996 року, нараховується пеня за кожну добу по день фактичної оплати в розмірі, що обчислюється виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати 1105,15 грн. –пені, 689,76 грн. –втрат від інфляції, 67,81 грн. –3 % річних залишилась відповідачами непогашеною, суд вважає позовні вимоги в даній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 554, 629 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-0831, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 14, код 24979170) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699, 1105,15 грн. –пені, 689,76 грн. –втрат від інфляції, 67,81 грн. –3 % річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699, 1105,15 грн. –пені, 689,76 грн. –втрат від інфляції, 67,81 грн. –3 % річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено «19»квітня 2011 року