Рішення № 15025319, 19.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11 Справа № 5/16/2011

За позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

до Дочірнього підприємства «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», м.Свердловськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Термоантрацит», м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 154314,45 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Долгопола М.Е., довіреність №40-01 від 21.12.10;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - Птушко С.В., арбітражний керуючий, ліцензія №НОМЕР_1 від 29.12.2009.

Суть спору: регіональне відділення фонду державного майна України по Луганській області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у сумі 147742 грн. 60 коп., пені у сумі 6199 грн. 81 коп. та 3% річних у сумі 372 грн. 04 коп.

В судовому засіданні 03.02.2011 представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог і зміну предмету позову, у якій просив окрім заявлених вимог розірвати договір оренди від 10.10.1997 № 000152/09 укладений між позивачем та відповідачем.

Вказана заява позивача про уточнення позовних вимог і зміну предмету позову не прийнята судом до розгляду, оскільки не відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, так як повязана з предявленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Відповідач та третя особа проти позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що ДП «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»ТОВ ВФ «Термоантрацит», є неналежним відповідачем у справі, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010 по справі № 11/188пд визнано недійсним договір № 7 від 01.04.2010 про внесення змін до договору оренди державного майна від 10.10.1997 № 000152/09, щодо передачі права оренди ЦМК шахтодільниці № 71 ДВАТ “Шахта “Довжанська-Капітальна” Дочірньому підприємству “Шахта № 71 - Спецпромтехника” ТОВ ВФ “Термоантрацит”.

В судовому засіданні 24.02.2011 відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11.03.2011 до 11 год. 20 хв., про що винесено ухвалу, якою також було залучено до участі у справі, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Термоантрацит”, м. Свердловськ Луганської області, АБК шахти № 71, код ЄДРПОУ 21828298.

Ухвалою суду від 11.03.2011 на підставі клопотання позивача та у звязку з тим, що даний позов ґрунтується, зокрема на умовах договору № 7 від 01.04.2010 року про внесення змін до договору оренди державного майна від 10.10.1997 № 000152/09, визнання недійсним якого оскаржено у касаційному порядку, провадження по даній справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України справи № 11/188пд, цією ж ухвалою, за клопотанням позивача було продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 29.03.2011 включно.

Ухвалою суду від 06.04.2011 провадження по справі поновлено та призначено розгляд справи на 19.04.2011 об 11 год. 20 хв.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином: ухвала суду направлена за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд -

в с т а н о в и в:

10.10.1997 року між позивачем у справі (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Термоантрацит»(орендар), було укладено договір № 000152/09 оренди державного майна шахти №71 ДВАТ «шахта Должанська-Капітальна»(далі за текстом договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове володіння та користування майно шахти №71 ДВАТ «шахта Должанська-Капітальна», склад та вартість якого визначені у відповідності з актом оцінки та передавальним балансом зазначеного підприємства на 1 серпня 1997 року та складає 1608050 грн.

Умовами п. 10.1 договору сторони договору встановили строк його дії з 10.10.1997 строком на 20 років.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем 3-й особі за відповідним актом приймання передачі від 10.10.1997, який підписаний обома сторонами без заперечень.

01.04.2010 у звязку із заявою Дочірнього підприємства «Шахта № 71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»ТОВ ВФ «Термоантрацит»від 01.03.2010, листом ТОВ вуглепромислової фірми «Термоантрацит»від 01.03.2010 № 16, з метою передачі права оренди від ТОВ вуглепромислової фірми «Термоантрацит»до ДП «Шахта № 71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»ТОВ ВФ «Термоантрацит»по договору оренди від 10.10.1997 №000152/09, Регіональне відділення фонду державного майна України та Дочірнє підприємство «Шахта № 71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»ТОВ ВФ «Термоантрацит» уклали договір №7 про внесення змін до договору оренди державного майна № 000152/09 від 10.10.1997, відповідно до умов якого преамбулу договору № 000152/09 від 10.10.1997 викладено у такій редакції:

«Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області (надалі Орендодавець), розташоване за адресою: м. Луганськ, площа Героїв Великої Вітчизняної Війни, 3-а, (код 13398493), в особі начальника відділення Пшеничного Миколи Миколайовича, що діє на підставі Положення, з одного боку, та Дочірнє підприємство “Шахта № 71 СПЕЦПРОМТЕХНІКА” товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми “Термоантрацит” (надаліОрендар), розташоване за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, АБК шахти № 71 (код 32831359), в особі директора Смітюхова Анатолія Володимировича, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей Договір про наведене нижче».

При цьому в п. 3 договору № 7 сторони передбачили, що всі права та зобовязання орендаря за договором від 10.10.1997 № 000152/09 переходять до Дочірнього підприємства «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»з моменту підписання цього договору.

Отже, виходячи зі змісту договору №7, який підписаний між сторонами у справі без заперечень, належним орендарем за договором оренди державного майна №000152/09 від 10.10.1997 є Дочірнє підприємство «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»- відповідач у справі.

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який підлягає застосування до спірних правовідносин, оскільки майно відноситься до державної власності, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1 договору, у редакції договору № 5 від 01.04.2008 про внесення змін до договору оренди державного майна № 000152/09 від 10.10.1997, визначено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку лютий 2008 року 15310,55 грн. в місяць без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

За умовами п. 3.2 договору, у редакції договору № 6 від 01.08.2008 про внесення змін до договору оренди державного майна № 000152/09 від 10.10.199, орендна плата перераховується до Державного бюджету України щомісячно, не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 5 ст. 762 ЦК України та положень розділів 3, 5 договору оренди орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Втім, відповідач, в порушення зазначених норм права та умов договору оренди, свої обов'язки щодо сплати орендних платежів виконував не належним чином, внаслідок чого за період з червня 2010 року по грудень 2010 року (включно) утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 147742 грн. 60 коп.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, дотримання строку виконання є одним з критеріїв належного виконання зобовязання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобовязання (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів за договором № 000152/09 від 10.10.1997 підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу по сплаті орендних платежів в сумі 147742 грн. 60 коп.

Відповідач та третя особа проти позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що ДП «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»ТОВ ВФ «Термоантрацит»є неналежним відповідачем у справі, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.11.2010 по справі № 11/188пд визнано недійсним договір № 7 від 01.04.2010 про внесення змін до договору оренди державного майна від 10.10.1997 № 000152/09, щодо передачі права оренди ЦМК шахтодільниці № 71 ДВАТ “Шахта “Довжанська-Капітальна” Дочірньому підприємству “Шахта № 71 - Спецпромтехника” ТОВ ВФ “Термоантрацит”.

Проте, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 по справі № 11/188пд постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі № 11/188пд від 08.11.2010 скасовано, а рішення господарського суду Луганської області від 13.09.2010 про відмову в позові про визнання недійсним договору №7 від 01.04.2010р. про внесення змін до договору оренди державного майна № 000152/09 від 10.10.1997 щодо передачі права оренди шахти №71 ДВАТ «шахта Должанська-Капітальна»Дочірньому підприємству «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»залишено без змін.

Отже, належним орендарем за договором оренди державного майна №000152/09 від 10.10.1997 є саме дочірнє підприємство «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», а тому поданий позивачем на захист його прав позов в частині стягнення з відповідача орендної плати підлягає задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

В пункті 9.3 договору, у редакції додаткової угоди № 2 від 10.10.2000 до договору оренди державного майна № 000152/09 від 10.10.1997, сторони визначили, що у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати відповідач відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»сплачує до Державного бюджету та балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми недоплати за кожний день прострочки платежу.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі даної норми та пункту договору нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 6199 грн. 81 коп.

Окрім цього, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 372 грн. 04 коп.

Розрахунки сум пені та 3% річних здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є вірними та обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України і підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від їх сплати.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», м.Свердловськ Луганської області, АБК шахти № 71, код ЄДРПОУ 32831359 на користь Державного бюджету України на р/р 31112092700072 ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24048566, заборгованість з орендної плати у сумі 147742 грн. 60 коп., пеню у сумі 6199 грн. 81 коп. та 3% річних у сумі 372 грн. 04 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Шахта №71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», м.Свердловськ Луганської області, АБК шахти № 71, код ЄДРПОУ 32831359

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 витрати зі сплати державного мита в сумі 1543 грн. 14 коп.,

- на користь Державного бюджету України на рахунок 31217264700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач УДК у м. Луганську, банк ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050003, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2011.

Суддя Т.В. Васильченко