Рішення № 15025316, 19.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.11                                                                                 Справа № 5/32/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА», м.Артемівськ Донецької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 12950,28 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача – не прибув;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 12950,28 грн., яка виникла на підставі договору поставки меблів на експозицію №319 від 01.09.2009р.

06.04.2011 на адресу суду надійшло клопотання відповідача від 04.04.2011 б/н, у якому він просить суд в процесі розгляду позову укласти мирову угоду між сторонами у справі.

Частиною першою статті 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем, чи обома сторонами.

Мирова угода –це угода, яка укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правових конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах. Мирова угода – це є волевиявлення двох сторін.

Проте всупереч вищенаведеному позивачем до поданого клопотання про укладення мирової угоди не додано доказів того, що сторони дійшли згоди щодо припинення спору шляхом укладення мирової угоди.

За таких обставин клопотання відповідача від 04.04.2011 про укладення мирової угоди між сторонами у справі відхиляється судом з огляду на його невідповідність вимогам ст. 78 ГПК України.

Безпідставним є і клопотання відповідача в частині вимоги про зменшення суми боргу на суму, яка є рівною вартості меблів, що є у відповідача, оскільки воно не відповідає нормам Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судове засідання не прибув, проте надав суду клопотання від 07.04.2011 б/н , в якому просить суд судове засідання по справі № 5/32/2011, яке призначене на 19.04.2011, розглянути без участі його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті і даними обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності , суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ УКРАЇНА», як постачальником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, 01.09.2009 року було укладено договір поставки меблів на експозицію № 319 (далі - Договір), за умовами п. 1.2 якого постачальник зобов’язується поставити меблі на експозицію, а покупець зобов’язується організувати торгівельну площу, прийняти та виставити меблі на експозицію у відповідності з запропонованими експозиціями постачальника та оплатити товар на умовах зазначених в договорі.

Зокрема, пунктом 2.1 договору визначено, що відповідач оплачує товар за цінами, зазначеними у прайс-листі, діючим на момент відвантаження, з відстрочкою платежу 90 днів з наданням відповідачу знижки до ціни товару у розмірі 25 відсотків його вартості, визначеної у відповідності з прайс-листом.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 13463,22 грн., виходячи з наданої відповідачу знижки, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними від 12.10.2009 № 2810 та від 12.10.2009 № 2811 і не спростовано відповідачем.

Позаяк, відповідач в порушення умов договору свої обов’язки щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого у нього виник борг в сумі 12950 грн. 28 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов’язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 12950 грн. 28 коп.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати суми боргу.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судових витрат на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Втім під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем, згідно платіжного доручення № 140 від 23.02.2011 було сплачено державне мито у сумі 130 грн. 00 коп., тоді як необхідно було сплатити за даною вимогою державне мито у сумі 129 грн. 50 коп.

Відтак зайво сплачене державне мито у розмірі 0 грн. 50 коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ-УКРАЇНА», м. Артемівськ Донецької області, вул. П. Лумумби, 95, код ЄДРПОУ 31279561 заборгованість у сумі 12950 грн. 28 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 129 грн. 50 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОРТЕ-УКРАЇНА», м.Артемівськ Донецької області, вул. П. Лумумби, 95, код ЄДРПОУ 31279561 з Державного бюджету України 00 грн. 50 коп. зайво сплачене державне мито.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.           

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2011.

Суддя           Т.В. Васильченко