Рішення № 15025307, 18.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.11 Справа № 16/39/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз", м. Київ

до Комунального підприємства "Лисичанська житлово –експлуатаційної контори №6", м. Новодружеськ Луганської області

про стягнення 18683 грн. 57 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Озоліна В.В., довіреність від 16.09.10;

відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу у сумі 18683 грн. 57 коп. на підставі договору від 16.10.2008 №ГЛ-191/08.

Відповідач відзивом від 13.04.11 №93 визнав позовні вимоги повністю і повідомив про часткову оплату в сумі 4000грн., про що надав завірену копію платіжного доручення від 24.03.11 №155 на 4000грн.

Позивач письмовими поясненнями (без дати і номера), зданими в судовому засіданні 18.04.11, уточнив позовні вимоги, підтвердив часткове погашення боргу відповідачем на суму 4000грн. і просить стягнути з відповідача 11683,57грн.

Зменшення розміру позовних вимог позивач здійснив, виправляючи помилки при зверненні з даним позовом до суду.

Борг відповідача на день звернення з даними вимогами дорівнював 15683,57грн., про що представник позивача вказав в заяві від 18.04.11, наданій в судовому засіданні 18.04.11., і даний факт підтверджено матеріалами справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, позовні вимоги в частині 3000грн. задоволенню не підлягають, в результаті чого суд не приймає визнання позову відповідачем у розмірі 18683,57грн., оскільки таке визнання порушує закон (ст.22 ГПК України).

Між сторонами у справі укладено договір від 16.10.08 №ГЛ-191/08, на підставі якого постачальник (позивач) зобов'язується поставляти згідно договору з покупцем (відповідачем) товар –стиснений природний газ –за ціною, у кількості вказаних в замовленнях покупця та в договорі, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 85309,33грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено видатковими накладними (а.с.16-37), та сплатив частково вартість товару на суму 69625,76грн., що підтверджено представником позивача та матеріалами справи.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв’язку з неповною оплатою поставленого товару, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 15683,57грн.

Відповідач вимог позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк. Договором від 16.10.08 №ГЛ-191/08, укладеним сторонами по справі, встановлено, що покупець (відповідач) зобов’язаний оплатити вартість поставленої продукції не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 3.2).

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором від 16.10.08 №ГЛ-191/08, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості поставленої продукції. Позивач поставив відповідачу товар на суму 85309,33грн. та належним чином довів суду факт поставки на вказану суму грошей. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 ГК України, ст.ст.655-693 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону.

При розгляді справи суд встановив, що відповідач виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті за поставлений товар за договором 16.10.08 №ГЛ-191/08 частково, а саме: на суму 69625,76грн. до звернення позивача з даними позовом до суду і на суму 4000грн. –після звернення. Таким чином, сума боргу складає 11683,57грн. та підлягає стягненню у повному обсязі.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 11683,57грн. на користь позивача за договором 16.10.08 №ГЛ-191/08, оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Провадження у справі в частині 4000грн. боргу слід припинити на підставі правил п.1.1 ст.80 ГПК України з віднесення судових витрат в цій частині на відповідача, оскільки борг було сплачено після звернення позивача з даним позовом до суду.

В позові в частині боргу на суму 3000грн.

За таких підстав позов слід задовольнити частково.

Відповідно до правил ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Зайво сплачене позивачем за платіжним дорученням від 04.03.2011 №1878 державне мито у сумі в сумі 0 грн.16 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, ст.ст.174,193,265-267 ГК України, ст.ст.526,625,629 ЦК України, керуючись ст.ст.22,49,п.5ст.78, п.1.1ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанська житлово –експлуатаційної контори №6", м. Лисичанськ, м. Новодружеськ Луганської області, вул. ім. Куйбишева, 16, ід. Код 31261491 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз", м. Київ, вул. ім. Саксаганського, 57 «б», ід. Код 36134497 борг за поставлений газ 11683,57грн., витрати по державному миту в сумі 156,97грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 198,11грн. Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині боргу 4000грн.

4. В решті вимог відмовити.

5. Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз", м. Київ, вул. ім. Саксаганського, 57 «б», ід. Код 36134497, зайво сплачене державне мито за платіжним дорученням від 04.03.2011 №1878 в сумі 0 грн. 16 коп.

Підставою для повернення зайво сплаченого державного мита є дане рішення суду, скріплене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення підписане 20.04.11

Суддя Р. Шеліхіна