ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2011 р.
Справа № П-19/112
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача1: Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні вул. Мазепи, 114, м. Івано - Франківськ,76000
до відповідача 2: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського,22, м.Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості на суму 595096, 91 грн. згідно договорів оперативного лізингу (оренди) від 23.10.07,
за зустрічним позовом заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні вул. Мазепи, 114, м. Івано - Франківськ,76000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000
про стягнення 471330,38 грн. штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: представник Грица Ю.Ю., (довіреність №б/н від 02.03.09)
від відповідача-1: представник Чекайло В.М., (довіреність № б/н від 10.11.10 )
від відповідача-2: представник Челах А.В., (довіреність №183/01-17/64в від 01.11.10)
представник прокуратури: Хомин М.В., (посвідчення № 51 від 10.11.08) ,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" звернулось в суд із позовом до Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні про стягнення заборгованості на суму 595 096, 91 грн. згідно договорів оперативного лізингу (оренди) від 23.10.07, з яких 218800,68 грн. - заборгованість за лізинговими платежами та штрафними санкціями, 294050,58 грн. - за користування майном після закінчення терміну дії договорів лізингу, 16191, 65 грн. - втрат від зміни відсоткової ставки, 66054,00 грн. - здорожчання майна через прострочення оплати.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням чотирнадцяти договорів оперативного лізингу (оренди) від 23.10.07. та неповерненням майна після закінчення терміну дії даних договорів. Позивач вважає, що ним також понесені збитки у зв"язку із тим, що відповідач несвоєчасно проводив лізингові платежі, внаслідок чого ТзОВ "Капітал- Лізинг" сплачувало збільшену відсоткову ставку за кредитними договорами. Крім того, позивач стверджує, що порушення договірних зобов"язань відповідача привело до здорожчання автомобілів, у зв"язку з чим товариство понесло додаткові витрати на закупівлю предмета лізингу.
22.02.11 представником позивача подано клопотання вх.№1603/2011-свх про збільшення розміру позовних вимог, а саме позивач доповнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 595096, 91 грн. згідно договорів оперативного лізингу (оренди) від 23.10.07, 195713,56 грн. - інфляційних нарахувань та 256006,30 грн. - пені за неповернення предмету лізингу (Т.2 а.с.113-117).
Згідно уточненого розрахунку позивача, станом на 17.03.11 (Т.3 а.с.4-7) заборгованість по договорах оперативного лізингу (оренди) від 23.10.07 складає 90163,61 грн., з яких: основний борг по лізингових платежах - 29049,28 грн., пеня- 5611,29 грн., інфляційні втрати- 50343,00 грн., 3% річних - 5160,05 грн., 16191, 65 грн. - втрат від зміни відсоткової ставки, 66054,00 грн. - здорожчання майна через прострочення оплати, 294050,58 грн.- за користування майном після закінчення терміну дії договорів лізингу та 195713,56 грн. -інфляційних нарахувань, 256006,30 грн. - пені за неповернення предмету лізингу.
Вивчивши матеріали справи, у суду виникла потреба у роз"ясненні питань, що потребують спеціальних знань, а тому судом, ухвалою від 17.03.11 призначено економічну експертизу.
Згідно висновку № 4 судово-бухгалтерської експертизи від 01.04.11, заборгованість відповідача по лізингових платежах, інфляційних нарахуваннях та 3% річних відсутня, оскільки сплата лізингових платежів проведена вчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд не може розцінити висновок експерта як належний доказ для встановленння наявності чи відсутності заборгованості по лізингових платежах, оскільки експертом не взято до уваги наявність у справі оргіналів актів приймання - передачі автомобілів від 05.02.08, які свідчать про своєчасне виконання позивачем своїх зобов"язань по передачі семи автомобілів швидкої допомоги.
Крім того, експерт припустився помилки, зазначивши при розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну передачу автомобілів вартість договору в сумі 306498,74 грн., в той час як п.11.3 договорів лізингу передбачає, що за порушення строків виконання зобов'язання лізингодавець сплачує лізингоодержувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості предмета лізингу та штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості, яка згідно специфікацій становить 234027,00 грн.
18.04.11 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог вх.№3309/11 - свх, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 14 524,64 грн. заборгованості по лізингових платежах, 25171,50 грн.- інфляційних втрат та 2580,02 грн.-3% річних, 16191, 65 грн. - втрат від зміни відсоткової ставки, 66054,00 грн. - здорожчання майна через прострочення оплати, 126021,68 грн.- за користування майном після закінчення терміну дії договорів лізингу та 195713,56 грн. -інфляційних нарахувань, 256006,30 грн. - пені за неповернення предмету лізингу. В частині стягнення пені в сумі 2805,65 грн. від позову відмовився.
Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем 18.04.11 заяви про уточнення позовних вимог.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.
Представники відподачів 1 та 2 в судових засіданнях проти позову заперечили, подали заперечення вх.№1602/2011-свх від 22.02.11 (Т.1 а.с.112) та відзив на позов (Т.2 а.с.135-136), згідно яких просять суд в задоволенні позову відмовити. Вважають, що договори оперативного лізингу Івано-Франківською центральною міською клінічною лікарнею виконані належним чином, заборгованість по лізингових платежах відсутня. До закінчення терміну дії даних договорів укладені договори купівлі-продажу транспортних засобів, а тому підстав для стягнення коштів за користування майном після закінчення терміну дії договорів не має.
Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
23.10.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" та Івано-Франківською центральною міською клінічною лікарнею (далі - ЦМКЛ) укладені договори оперативного лізингу (оренди):№251007/0Л-0004; №251007ОЛ-0006; №251007/0Л-007; №251007/ОЛ-008; №251007/ОЛ-009, №251007/ОЛ-0010; №251007/ОЛ-0011; №251007/ОЛ-0012; №251007/ОЛ-0013; №251007/ОЛ-0014; №251007/ОЛ-0015; №251007/ОЛ-0016; №251007/ОЛ-0017; №251007/ОЛ-0018( далі - договори лізингу).
Згідно п. 1.1. договорів лізингу, лізингодавець (ТзОВ "Капітал Лізинг") надає в користування лізингоодержувачу (ЦМКЛ) майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Пунктом 2.1. договорів визначено строк лізингу, який становить 24 місяці з дня підписання Акта приймання -передачі предмета лізингу.
Відповідно до п. 3.4.договорів лізингу , лізингоодержувач зобов'язаний протягом 40-ка днів після підписання договору оперативного лізингу здійснити оплату на користь лізингодавця в сумі 70 208,10 грн., згідно з Додатком №2 за кожним із договорів.
30.11.07 до договорів оперативного лізингу укладено додаткові угоди, згідно з якими п.3.4. викладено в наступній редакції: "Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 64-х днів після підписання Договору оперативного лізингу здійснити оплату на користь Лізингодавця, в сумі 70 208,10 грн., згідно з Додатком №2".
У пунктах 3.3 договорів лізингу сторони погодили, що загальна сума лізингової плати, строки та порядок сплати лізингоодержувачем лізингових платежів встановлюються в "Графіку сплати лізингових платежів" (Додаток №2), який є невід"ємною частиною даних договорів. Сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок лізингодавця.
Лізинговий платіж перерахований несвоєчасно або не в повному обсязі тягне за собою накладання штрафних санкцій, передбачених у п.11.2. цих договорів.
Відповідно до п.п.11.2.1 договорів , у випадку порушення термінів сплати лізингових платежів, передбачених п.3.3. договорів, лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки до повного розрахунку.
Розділом 12 договорів лізингу передбачено умови повернення предмета лізингу, а саме після закінчення строку дії даного договору, лізингоодержувач повертає предмет лізингу лізингодавцеві у задовільному стані з урахуванням звичайного зносу, за адресою вказаною лізингодавцем. Передача предмета лізингу відбувається за актом приймання- передачі, який підписується зацікавленими сторонами.
Якщо лізингоодержувач не повернув предмет лізингу або повернув його невчасно, то він сплачує лізингодавцеві пеню в розмірі 0,5% від вартості предмета лізингу за кожний день затримки повернення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, до остаточного повернення (п. 11.2.2. договорів).
На виконання додаткових угод від 30.11.07, відповідачем 24.12.07, тобто з дотриманням строку, визначеного договорами, проведено авансовий платіж в сумі 1412305,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3214 від 24 грудня 2007 року (Т.2. а.с.88).
Згідно копій приймально-здавальних актів №14, 15, 16, 17, 18,19,20, 21(Т.2. а.с.74-81) позивачем 25.04.08 передано ЦМКЛ 8 (вісім) автомобілів марки "Фольксваген Т-5" та 6 (шість) автомобілів марки "Фольксваген Т-5" - 03.06.08 згідно приймально-здавальних актів № 41,42,43, 44, 45, 46 (Т.2. а.с.82-87).
Відповідно до клопотання про долучення до матеріалів справи вх.№2288/2011-свх від 17.03.11, позивач просив долучити до матеріалів справи оригінали актів приймання - передачі автомобілів від 05.02.08 та митні декларації (Т.3.а.с.8-34).
Дослідивши долучені докази, з"ясувавши думку представника ЦМКЛ, суд вважає їх належними та допустимими, оскільки дані акти складені комісійно, скріплені печатками сторін договору та свідчать про своєчасне виконання позивачем своїх зобов"язань по передачі семи автомобілів швидкої допомоги.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відсутність своєї вини, згідно п. 2 ст. 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов’язань по сплаті лізингових платежів за період з 12.08.09 по 04.09.09 в сумі 14524,64 грн. не надав, доводи позивача не спростував.
Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов"язання щодо сплати лізингових платежів, що підтверджується розрахунком позивача та не заперечується представником відповідача, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 14524,64 грн. заборгованості по лізингових платежах обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Отже, вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в розмірі 25171,50 грн. та річних в розмірі 2580,02 грн. за період прострочення обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 2805,65 грн., суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та припинення провадження у справі в цій частині, виходячи з наступного.
Стаття 78 ГПК України надає право позивачу в ході судового процесу відмовитись від позову.
Виходячи зі змісту положень вказаної статті, господарський суд при розгляді заяви про відмову від позову зобов’язаний перевірити повноваження представника позивача на вчинення дій щодо її підписання, встановити відповідність поданої заяви вимогам чинного законодавства України, фактичним обставинам і матеріалам справи, а також з’ясувати, чи припинення провадження по даній справі не порушує законних прав та інтересів інших осіб.
Як вбачається із заяви вх.№3309/11-свх від 18.04.11 про відмову від частини позовних вимог , підписаної представником ТзОВ "Капітал Лізинг" , який діє на підставі довіреності від 02.03.09, копія якої долучено до матеріалів справи (а.с. 186), йому надано право повної або часткової відмови від позовних вимог.
Також, судом встановлено, що такі дії позивача не суперечать закону, а припинення провадження по даній справі не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 2805,65 грн підлягає припиненню, відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.
Щодо вимоги про стягнення збитків в сумі 16191, 65 грн. - втрат від зміни відсоткової ставки та 66054,00 грн. - здорожчання майна через прострочення оплати, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди та визначено збитки як втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Приписами статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За загальним правилом збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.
Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.
При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що між понесенням позивачем додаткових витрат та невиконанням відповідачем зобов"язання по сплаті лізингових платежів протягом спірного періоду відсутній причинно-наслідковий зв"язок. Крім того, ЦМКЛ вчасно виконало своє зобов"язання по перерахуванню авансового платежу.
Отже в даному випадку, відсутній склад цивільного правопорушення і як наслідок, у суду відсутні підстави для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
За таких обставин, в частині стягнення відповідача 16191, 65 грн. - втрат від зміни відсоткової ставки та 66054,00 грн. - здорожчання майна через прострочення оплати слід відмовити, оскільки позивачем не враховано необхідність обов”язкової наявності підстав для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності як стягнення збитків.
Стосовно позовної вимоги про стягнення 126021,68 грн.- за користування майном після закінчення терміну дії договорів лізингу, 195713,56 грн. -інфляційних нарахувань та 256006,30 грн. - пені за неповернення предмету лізингу, слід вказати наступне.
Відповідно до п.2.1. договорів лінзингу визначено, що строк лізингу становить 24 місяці з дня підписання Акта приймання -передачі предмета лізингу.
Як вбачається з матеріалів справи, 7 (сім) автомобілів швидкої допомоги передано згідно актів приймання -передачі 05.02.08 , 1 (один) автомобіль - 25.04.08 та 6 (шість ) - 03.06.08, а відповідно термін лізингу закінчився 05.02.10, 25.04.10 та 03.06.10.
06.11.09 між сторонами даного спору укладено договори купівлі-продажу транспортних засобів, згідно яких ТзОВ "Капітал Лізинг" передав у власність ЦМКЛ 14 транспортних засобів (Т.2. а.с.140-153).
На виконання умов договорів купівлі-продажу транспортних засобів відповідач станом на 18.12.09 - до закінчення терміну дії договорів, повністю оплатив вартість автомобілів, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи (Т.2. а.с.184-218).
Виходячи з викладеного, правові підстави для стягнення коштів за користування майном після закінчення терміну дії договорів лізингу у суду відсутні, а відповідно і у стягненні річних та інфляційних нарахувань.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 126021,68 грн.- за користування майном після закінчення терміну дії договорів лізингу, 195713,56 грн. -інфляційних нарахувань та 256006,30 грн. - пені за неповернення предмету лізингу до задоволення не підлягають.
Виходячи із викладеного, позов підлягає до часткового задоволення.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем 2 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради не порушено права позивача, а тому залучений до справи відповідач 2 не є відповідальним за неналежне виконання договірних обов"язків відповідачем 1.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.
01.02.11 заступником прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні подано зустрічний позов до ТзОВ "Капітал Лізинг" про стягнення заборгованості на суму 471 330,38 грн., яка відповідно до ст.60 ГПК України ухвалою господарського суду від 01.02.11 прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням лізингодавцем умов договорів лізингу щодо термінів передачі транспортних засобів.
Представники прокуратури , виконавчого комітету Івано-Франківської ради та Івано-Франківської ЦМКЛ зустрічний позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.
Представник ТзОВ "Капітал Лізинг" проти вимог зустрічного позову заперечив з підстав викладених в заяві вх.№1849/2011-свх від 02.03.11 та просить суд застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю.
Розглянувши заяву позивача про застосування строку позовної давності, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Положеннями статті 267 ЦК України визначено наслідки спливу позовної давності, відповідно до п.3 якої, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Приписами ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу , яка його порушила.
Відповідно до пояснення заступника прокурора м.Івано-Франківська вх.№1847 -2011-свх від 02.03.11(Т.2.а.с.137), про порушення інтересів держави прокуратурі м.Івано-Франківська стало відомо після проведення перевірки за листом Івано-Франківської ЦМКЛ від 31.01.11. На усунення виявлених порушень прокурор звернувся до суду з позовом від 01.02.11. Отже , строк позовної давності не пропущено.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
23.10.07 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Капітал Лізинг" та Івано-Франківською центральною міською клінічною лікарнею (далі - ЦМКЛ) укладені договори оперативного лізингу (оренди):№251007/0Л-0004; №251007ОЛ-0006; №251007/0Л-007; №251007/ОЛ-008; №251007/ОЛ-009, №251007/ОЛ-0010; №251007/ОЛ-0011; №251007/ОЛ-0012; №251007/ОЛ-0013; №251007/ОЛ-0014; №251007/ОЛ-0015; №251007/ОЛ-0016; №251007/ОЛ-0017; №251007/ОЛ-0018( далі - договори лізингу).
Згідно п. 1.1. договорів лізингу, лізингодавець (ТзОВ „Капітал Лізинг") надає в користування лізингоодержувачу (ЦМКЛ) майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (виробника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3.4.договорів лізингу , лізингоодержувач зобов'язаний протягом 40-ка днів після підписання договору оперативного лізингу здійснити оплату на користь лізингодавця в сумі 70 208,10 грн., згідно з Додатком №2.
30.11.07 до договорів оперативного лізингу укладено додаткові угоди, згідно з якими п.3.4. викладено в наступній редакції: "Лізингоодержувач зобов'язаний протягом 64-х днів після підписання Договору оперативного лізингу здійснити оплату на користь Лізингодавця, в сумі 70 208,10 грн., згідно з Додатком №2" за кожним із договорів.
13.12.07 до договорів оперативного лізингу №251007/0Л-0004; №251007ОЛ-0006; №251007/0Л-007; №251007/ОЛ-008; №251007/ОЛ-009, №251007/ОЛ-0010; №251007/ОЛ-0011; №251007/ОЛ-0012 укладено вісім додаткових угод, відповідно до п.4.1. яких лізингодавець зобов'язаний виконати свої обов'язки перед лізингоодержувачем щодо поставки предмета лізингу на територію України в 25-ти денний термін з моменту оплати лізингоодержувачем на користь лізингодавця суми, передбаченої пунктом 3.4. даного договору.
Лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу предмет лізингу на протязі 25-ти календарних днів з моменту виконання абзацу 1 цього пункту.
Відповідно до додаткових угод від 13.12.07. до договорів №251007/ОЛ-0013; №251007/ОЛ-0014; №251007/ОЛ-0015; №251007/ОЛ-0016; №251007/ОЛ-0017; №251007/ОЛ-0018 у пунктах 4.1. зазначено, що лізингодавець зобов'язаний виконати свої обов'язки перед лізингоодержувачем щодо поставки предмета лізингу на територію України 2-х місячний термін з моменту оплати лізингоодержувачем на користь лізингодавця суми,передбаченої пунктом 3.4. даного договору.
Лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачу предмет лізингу на протязі 25-ти календарних днів з моменту виконання абзацу 1 цього пункту.
05.02.08, 25.04.08 та 03.06.08, згідно приймально-здавальних актів, ТзОВ "Капітал Лізинг" передано ЦМКЛ 14 (чотирнадцять) автомобілів марки "Фольксваген Т-5".
Судом встановлено факт порушення ТзОВ "Капітал Лізинг" термінів передачі 1 (одного) автомобіля на 76 днів та 6 (шести) автомобілів на 71 день.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Додатковими угодами від 13.12.07, сторонами доповнено розділ 11 договору пунктом 11.3, який передбачає, що лізингодавець несе відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань, а саме: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) предмета лізингу лізингодавець сплачує лізингоодержувачу штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) предмета лізингу. За порушення строків виконання зобов'язання лізингодавець сплачує лізингоодержувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості предмета лізингу, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення 241983,92 грн. пені за порушення строків виконання зобов"язання по передачі транспортних засобів та 229346,46 грн. - штрафу.
При здійсненні розрахунку штрафних санкцій заступником прокурора м.Івано-Франківська не взято до уваги оригінали приймально- здавальних актів від 05.02.08, які підтверджують належне виконання ТзОВ "Капітал Лізинг" зобов"язання щодо передачі 7 (семи ) автомобілів, а тому, згідно розрахунку суду, обгрунтованими та такими , що підлягають до задоволення є пеня за порушення строків виконання зобов"язання по передачі 7 (семи) транспортних засобів в сумі 117481,55 грн. та штраф - 114673,23 грн.
Отже, зустрічний позов підлягає до часткового задоволення.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з позивача в доход Державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.121, 124 Конституції України, ст.ст. 22, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 623, 625 Цивільного Кодексу України, ст.173, 224 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 78, 80 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" до Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні та Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості на суму 595 096, 91 грн. згідно договорів оперативного лізингу (оренди) від 23.10.07 задовольнити частково.
Стягнути з Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні вул. Мазепи, 114, м. Івано - Франківськ,76000 (код 01993305) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000(код 22166729) - 14524,64 (чотирнадцять тисяч п"ятсот двадцять чотири гривні шістдесят чотири копійки) - заборгованості по лізингових платежах, 25171,50 (двадцять п"ять тисяч сто сімдесят одну гривню п"ятдесят копійок) - інфляційних нарахувань та 2580,02 (дві тисячі п"ятсот вісімдесят гривень дві копійки) - 3 % річних, а також 422,76 (чотириста двадцять дві гривні сімдесят шість копійок) витрат по сплаті державного мита та 14,21 (чотирнадцять гривень двадцять одну копійку) витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В частині стягнення пені в сумі 2805,65 грн. провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідача 2 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського,22, м.Івано-Франківськ, 76000 - звільнити від відповідальності.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Зустрічний позов заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні до товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000(код 22166729) на користь Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні вул. Мазепи, 114, м. Івано - Франківськ,76000 (код 01993305) - 117481,55 (сто сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят одну гривню п"ятдесят п"ять копійок) -пені за порушення строків виконання зобов"язання по передачі транспортних засобів та 114673,23 (сто чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят три гривні двадцять три копійки) - штрафу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000(код 22166729) в доход Державного бюджету (Отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, Банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200 ) - 2321,54 (дві тисячі триста двадцять одну гривню п"ятдесят чотири копійки) судових витрат по сплаті державного мита.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000(код 22166729) в доход Державного бюджету ( отримувач - УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 116,24 (сто шістнадцять гривень двадцять чотири копійки) судових витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Максимів Т. В.
Повне рішення складено 22.04.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
______ Матейко І. В. 22.04.11
Судове рішення № 15025197, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 18.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № п-19/112. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: