Рішення № 15025031, 19.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.

Справа № 5004/487/11 за позовом Ковельського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Тур", м.Ковель

до відповідача Підприємця ОСОБА_2, с.Мельниця Ковельського району

про стягнення 7 500,00 грн.

Суддя Бондарєв С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Вільчинський П.Я. довіреність від 05.01.2011р. №1.

від відповідача: н/з.

Суть спору: Позивач - Ковельське спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Тур" - звернувся до суду з позовом до Підприємця ОСОБА_2 про стягнення 7500,00 грн. боргу за поставлений згідно договору поставки №б/н від 04.06.2008р. товар.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4500802393021), суму позову не оспорив.

Представник позивача в судовому засіданні, в клопотанні від 19.04.2011р. зазначив, що акт звірки відповідачем не підписано, у звязку з його відсутністю за місцем реєстрації згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №818966 від 15.04.2011р.: АДРЕСА_1, тому акт із супровідним листом було направлено відповідачем рекомендованим листом (повідомлення про вручення поштового відправлення №4508000007488).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

в с т а н о в и в:

04.06.2008р. між Ковельським спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Тур"та Підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поставки №б/н.

Відповідно до п. 1.1 даного договору позивач зобовязався поставити, а відповідач сплатити і прийняти продукцію.

Згідно до п. 3.1 розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок позивача за допомогою платіжного доручення.

Відповідно до п. 3.2 порядок оплати відстрочка на один місяць з дня отримання продукції.

Позивач свої зобовязання виконав, поставив товар відповідачу на загальну суму 7500,00 грн., що підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами товарно-транспортних накладних №003150 від 06.07.2008р., №003271 від 08.07.2008р., №003272 від 12.07.2008р., №003273 від 15.07.2008р., №003275 від 20.07.2008р.

Однак відповідач свої зобовязання не виконав, заборгованість становить 7500,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобовязанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 7500,00 грн. підставні, а тому і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 655, 712 Цивільного кодексу України , ст.ст.44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ( р/р НОМЕР_2 в АБ «Діамант банк»у м.Києві, МФО 320854, код НОМЕР_1) на користь Ковельського спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Тур", м.Ковель, вул..Грушевського, 112 (р/р 26006236170003 у Ковельській філії ВГРУ ПАТ «Приватбанк», МФО 303440, код 05441542) 7500,00 грн. боргу та 102,00 грн. витрат по оплаті держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С. В. Бондарєв