Рішення № 15025012, 20.04.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р.

Справа № 5004/712/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг"

до відповідача: Приватного підприємства "Юсторг"

про стягнення 3 024 грн. 22 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" просить стягнути з відповідача - приватного підприємства "Юсторг" 3 024 грн. 22 коп., в тому числі: 2 888 грн. 30 коп. основного боргу згідно договору поставки від 22.11.2010 року №659-Луц, 15 грн. 52 коп. річних, 40 грн. 20 коп. збитків від інфляції, 80 грн. 19 коп. пені та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги ухвали суду від 08.04.2011 року не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.04.2011р., направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача, повернута органами зв’язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2010 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" та відповідачем - приватним підприємством "Юсторг" був укладений договір №659-Луц (далі договір, а. с. 5-7).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 22.11.2010 року №659-Луц.

Згідно п. п. 2.1, 4.2, 6.6 договору позивач зобов’язувався передавати у власність, а відповідач – приймати товар, кількість, асортимент та ціна якого вказуються у накладних, які є невід’ємною частиною договору, та оплачувати його вартість на протязі 30 -ти днів з моменту поставки товару. За несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п. 8.1 договору він діє до 28.02.2011 року. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах. Докази припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4 054 грн. 85 коп., що стверджується накладними (а. с. 8-11):

- від 03.12.2010 року №801031210 на суму 2 049 грн. 40 коп.;

- від 10.12.2010 року №803101210 на суму 525 грн. 28 коп.;

- від 24.12.2010 року №818241210 на суму 617 грн. 70 коп.;

- від 05.01.2011 року №981050111 на суму 862 грн. 47 коп.

В порушення умов договору відповідач отриманий товар оплатив частково, на суму 1 166 грн. 55 коп.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 2 888 грн. 30 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 15 грн. 52 коп. річних за період з 03.01.2011 року по 24.03.2011 року та 40 грн. 20 коп. збитків від інфляції за січень – лютий 2011 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 6.6 договору за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Нарахована позивачем пеня в сумі 80 грн. 19 коп. за період з 03.01.2011 року по 24.03.2011 року підставна та підлягає до стягнення в силу ст. 232 ГК України, п. 6.6 договору.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Юсторг", м. Луцьк, вул. Львівська, 63Б/100, код 36834149, р/р 26006011449201 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг", м. Синельникове Дніпропетровської області, вул. Миру, 29/28, код 37029549

- 2 888 грн. 30 коп. основного боргу, 15 грн. 52 коп. річних, 40 грн. 20 коп. збитків від інфляції, 80 грн. 19 коп. пені, 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 3 362 грн. 21 коп. (три тисячі триста шістдесят дві грн. 21 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук