Ухвала суду № 15024137, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2а-10791/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

Встановила:

У серпня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Лозівська ОДПІ) № 0001131700/0 від 12 серпня 2010 року , яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1325194,50 грн. та № 0001211700/0 від 12 серпня 2010 року, яким визначене податкове зобовязання з податку на дохід від підприємницької діяльності на суму 521.348,12 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позовні вимоги ФО-П ОСОБА_1 задоволені.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач в апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Лозівської ОДПІ задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Лозівською ОДПІ, згідно із п.1 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-ХП "Про державну податкову службу в Україні", проведено документальну невиїзну перевірку ФО-П ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ "Лозівський молочний завод" (код ЄДРПОУ 00447310) за період з 26 грудня 2006 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 612/17-213/НОМЕР_1 від 30 липня 2010 року (т. 3 а.с.224 -227,т.15 а.с.78-87).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1:

- п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст.4, п.п. 8.1.3 п. 8.1 ст.8, п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-ІV (зі змінами та доповненнями) та розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26 грудня 1992 року (із змінами і доповненнями), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 521.348,12 грн.

- п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (зі змінами та доповненнями), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ за 2007 року та 1-3 квартали 2008 року на суму 883.463 грн.

На підставі висновків акта перевірки та відхилення заперечень позивача, Лозівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2010 року № 0001211700/0, яким ФО-П ОСОБА_1 визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 521.348,12 грн., в т.ч. за основним платежем 521.348,12 грн. (т. 3, а. с. 223) та № 0001131700/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1.325.194,50 грн., в тому числі за основним платежем - 883 463,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 441.731,50 грн. (т.3 а.с.222).

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач займався підприємницькою діяльністю, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента № 727 03 липня 1998 року "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звіт звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ N 727/98).

Основним видом діяльності позивача (Повірений) була заготівля молока у населення на умовах укладених з ЗАТ "Лозівський молочний завод" (код ЄДРПОУ 30447310, м. Лозова) (Довіритель) договорів доручення № 01.01.07/ФИЗ від 01 січня 2007 року (строк дії з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року), № 01/01-08/1 від 01 січня 2008 року (строк дії з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року) та додаткової угоди від 10 липня 2008 року до договору доручення № 01/01-08/1 (т. 3, а.с. 241-243).

За умовами вказаних договорів Повірений за винагороду зобов'язується від імені та за рахунок Довірителя здійснювати юридичні дії, пов'язані із заготівлею у населення молока цільного коров'ячого (Товар) у формі підписання відповідних угод з постачальниками (фізичними особами), а також виконувати роботи, пов'язані з прийманням вказаного Товару та наступною передачею його довірителю, який зобов'язується сплатити Повіреному винагороду у розмірі 0,25 (0,20) грн. за 1 кг молока цільного коров'ячого в перекладі на базисну жирність, від загальної маси Товару, отриманого Довірителем за угодами, укладеними Повіреним.

При укладенні відповідних угод з постачальниками Повірений зобов'язаний діяти від імені, за рахунок та в інтересах Довірителя як комерційний представник останнього.

Судом встановлено, що протягом 2007-2008 років позивач здійснював господарську діяльність спрямовану на виконання зазначених договорів доручення, що підтверджується розрахунково-платіжними відомостями, товарно-транспортними накладними, тощо.

Згідно з абз. 5 ст. 1 Указу Президента № 727/98, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично одержана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Договір доручення відноситься до договорів про надання послуг, тобто повірений надає послугу і отримує за це відповідну плату, тому повірений продає не товар, а свою послугу. Таким чином, обсяг виручки фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, який є платником єдиного податку згідно Указу здійснює діяльність згідно з договорами доручення і виступає в цьому договорі Повіреним, складається з сум винагороди, одержаної таким Повіреним згідно договору доручення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1007 Цивільного кодексу України, довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення.

Оскільки кошти, необхідні для виконання позивачем своїх обов'язків за договором доручення, передавались йому саме у розпорядження, і тільки після надання накопичувальних відомостей (тобто, плану використання цих коштів), а не для використання на власний розсуд, вони не є власністю позивача.

У власному обліку в якості виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивач відображав лише суми винагороди, фактично отриманої від довірителя за надання посередницьких послуг.

Інші грошові суми, які позивач отримував від довірителя для розрахунків з населенням за заготовлене молоко, не обліковувались в книзі обліку доходів та витрат позивача, до складу винагороди за договорами доручення не включались та в звітності не відображались.

Указом N 727/98 запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, пункт перший статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Згідно з положенням п. 4 ст. 1 Указу N 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) (стаття 5).

Враховуючи, що позивач правомірно перебував у 2007-2008 років на спрощеній системі оподаткування на підставі виданих Лозівською ОДПІ свідоцтв про сплату єдиного податку, здійснював свою діяльність в межах договорів доручення, а не договорів комісії, в нього не виникло обов'язку з 01 квітня 2007 року перейти на загальну систему оподаткування, оскільки з підстав, зазначених вище, позивачем не допущено перевищення обсягу виручки, встановленого законодавцем, у розмірі 500.000 грн. на календарний рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку. здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку позивачем проведено не було.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються матеріалами справи, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11 квітня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.